Каленик О.А., Гринь В.П.

Запорізький національний університет, Україна

Інноваційний розвиток аграрних підприємств

На сучасному етапі найоптимальнішим напрямком розвитку агропромислового комплексу є інноваційний розвиток, що забезпечить вибір вдалих орієнтирів економічного розвитку. Значення інноваційної діяльності для сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах постійно зростає. В умовах становлення ринкової економіки в Україні невирішеними залишаються безліч теоретичних, методичних і практичних питань управління інноваційною діяльністю аграрних підприємств [1]. Основна проблема реалізації інноваційної стратегії функціонування сільськогосподарських підприємств полягає у тому, що темпи розвитку і структура сектора аграрних досліджень та розробок не повною мірою відповідають потребам сільського господарства і постійно зростаючому попиту на передові технології з боку окремих сегментів підприємницького сектора. У вирішенні даних проблем активну роль повинна відігравати держава, розробляючи комплексну програму інноваційного розвитку галузі, визначаючи пріоритети і встановлюючи систему заходів регулювання.

Використання інновацій, як правило, забезпечує підприємству стійкі конкурентні позиції на ринку, що виражається у покращенні техніко-економічної діяльності підприємства, зниженні собівартості виготовленої продукції і наданих послуг, збільшенні доходу підприємства тощо.

Також необхідно враховувати, що аграрна сфера більш консервативна, ніж інші галузі, її ефективність певною мірою залежить від нагромадженого досвіду і знань в агрономії. Тому інновації в сільському господарстві спрямовані на пошук нового, нетрадиційного способу вирішення завдань, що стоять перед новими агроформуваннями.

Посилаючись на дослідження вітчизняних науковців ми дійшли висновку, що реально у інвестиційних процесах здатні брати участь не більше 10 % аграрного сектора, а в інноваційних – взагалі не більше 3%. За таких умов, навіть за наявності суттєвого приросту інноваційно-інвестиційних ресурсів, існує ризик збиткового їх використання [2].

 Основними мотивами застосування інновацій на аграрних підприємствах звичайно є: підвищення конкурентоздатності своїх нових продуктів;  підвищення свого іміджу на ринку; захоплення нових ринків; збільшення величини грошового потоку; зниження ресурсоємкості продукту. Інноваційний розвиток підприємств залежить, насамперед, від його фінансових можливостей. Успішне підприємство з сучасними технологіями виготовлення продукції, яка користується попитом може привабити потенційних інвесторів, які будуть інвестувати свої гроші у розвиток цього підприємства та потенційних партнерів.

Високотехнологічний розвиток сільського господарства потребує насамперед: обладнання для глибинної переробки рослинної та тваринної продукції; сучасних технологій зберігання сільськогосподарської продукції; екологічно чистих харчових продуктів та продуктів з високими оздоровчими властивостями з овочевих та зернових культур; модернізацію устаткування, технологічної бази тваринницьких ферм; зосередження уваги на необхідній кількості спеціалізованих машин, обґрунтовуючи потребу в обладнанні для вирощування провідних сільськогосподарських культур.

Вважаємо, що саме розвиток інноваційних процесів у сфері сільського господарства є особливо актуальним в період подолання економічної та політичної кризи в Україні.

Впровадження інновацій у виробничу діяльність агарних підприємств дозволить: сформувати інфраструктуру ринку інноваційної продукції сукупністю організацій, колективів, окремих спеціалістів, потенційно спроможних виконувати інноваційну діяльність; забезпечити платоспроможність сільськогосподарських товаровиробників, що підвисить попит та обсяги придбання інноваційного продукту; збільшити обсяги не лише зовнішніх, а і внутрішніх інвестицій при здійсненні трансферу завершених розробок; прискорити частоту та обсяги пропозиції інновацій та подолання існуючого дефіциту інвестиційного капіталу; стимулювання з боку держави агарних підприємств до інноваційного оновлення шляхом дотацій та преференцій [1].

Інноваційний розвиток сільського господарства базується на здійсненні державної аграрної та інвестиційної політики, спрямованої на активізацію нововведень, як пріоритетної складової забезпечення умов для реалізації вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами стратегії просування на зовнішніх ринках, підтримки конструктивної конкуренції на внутрішньому ринку, що стимулюватиме аграрні формування до інноваційної діяльності, забезпечення тісної  інтеграції виробництва і науки, з метою сприяння випереджальному розвиткові науково-технологічної сфери.

Література

1.                 Iнновацiї: проблеми науки i практики / В.П.Семиноженко, О.I.Амоша, А.I.Землянкiн, Г.В.Моiсеєв. – Харків: ВД "IНЖЕК", 2006. – 335 с.

2.                 Чабан В.Г. Інновації як умова підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору / В. Г. Чабан // Економіка АПК. — 2010. — №7. — С. 68-72.