Экономические науки / 13. Региональная экономика
Л.П. Казьмір
Інститут регіональних
досліджень НАН України, м. Львів
Метрополійні функції регіональних центрів:
сутність, методи оцінювання та перспективи розвитку
Протягом двох останніх десятиліть провідні аналітики і представники
української владної еліти неодноразово наголошували на необхідності
конструктивного вирішення досить складних проблем, безпосередньо пов’язаних з практичною
реалізацією довгострокової стратегії, яка б могла забезпечити міцні підвалини
утвердження України як "демократичної високорозвинутої, соціальної за
своєю суттю держави, її інтеграцію в систему цивілізаційного процесу … як
країни з конкурентоспроможною економікою, здатною вирішувати найскладніші
завдання сучасного розвитку" [1]. Необхідною умовою успішного вирішення
подібних завдань є глибоке розуміння сутності сучасних геополітичних і геоекономічних
процесів, серед яких особливе місце займають процеси метрополізації, що
проявляються передусім у стрімкому зростанні ролі міст-метрополій в умовах
глобалізаційних і регіоналізаційних викликів [3].
Більшість сучасних дослідників
процесів метрополізації погоджується з тезою про те, що метрополізація є більше функціональним, аніж морфологічним поняттям [9], що означає детермінуючу роль певних функціональних критеріїв (тут мається
на увазі передусім виконання метрополійним центром певних екзогенних (метрополійних) функцій та їх подальший
розвиток) [3]. Відтак розуміння феномену метрополізації
безпосередньо пов’язане з коректним тлумаченням та ідентифікацією метрополійних
функцій (МФ) сучасних міст. У фаховій літературі зустрічаються різні підходи
до ідентифікації метрополійних функцій міст. Окремі автори пропонують конструктивний
підхід до виділення й дослідження метрополійних функцій (див., наприклад,
рис. 1, на якому сірим кольором виділено сфери діяльності, що визначають
метрополійні функції великих міст), однак переважна більшість дослідників
користуються дескриптивним (описовим) підходом, пропонуючи різні варіанти типізації
метрополійних функцій (чи виділення так званих функціональних областей для їх аналізу)
(табл. 1).
|
Максимальний рівень домінуючого
охоплення |
Сектор (сфера діяльності) |
||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
||
|
Регіон |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Країна |
|
|
|
|
|
|
Континент |
|
|
|
|
|
|
Світ |
|
|
|
|
|
Рис.1. Метрополійні функції міст
(конструктивний підхід до ідентифікації).
Джерело: адаптовано за [7, с. 37; 8, с. 79].
Таблиця 1
Вибрані підходи до типізації метрополійних функцій
|
Підхід |
Рік публікації і джерело
|
Кількість виділених
типів МФ |
Виділені типи МФ |
|
А |
2013; [5] |
6 |
організаційно-управлінські;
економічні (в т.ч. інвестиційні, фінансові,
господарські, сервісні); інноваційно-креативні (в т.ч. освітні, наукові,
інноваційні, креативні); інформаційно-маркетингові (в т.ч. видавничі,
інформаційні, маркетингові); транспортно-логістичні;
культурні |
|
В |
2011; [10] |
5 |
політичні, економічні, наукові, транспортні
культурні |
|
С |
2010; [2] |
5 |
організаційно-управлінські;
інноваційно-креативні; духовно-культурні; інформаційно-репрезентативні;
транспортно-комунікаційні |
|
D |
2003; [11] |
8 |
політично-адміністративні;
духовні (у т.ч. національної та
культурної спадщини); культурні; навчально-наукові;
економічно-фінансові; туристичні;
комунікаційні; інформаційно-логістичні |
|
E |
1999; [12] |
11 |
політичні; духовна і культурної спадщини; адміністративні;
культурні; наукові; туристичні;
освітні; господарські; фінансові; комунікаційні; інформаційні |
Ми пропонуємо розрізняти метрополії у
вузькому та широкому розумінні цього поняття: метрополіями
у вузькому розумінні пропонується вважати світові та
континентальні міста, тоді як метрополіями у
широкому розумінні – ще й центри національного
та регіонального рівнів [3]. Такий поділ дозволяє
диференціювати підходи до аналізу специфіки метрополізації як своєрідного
прояву процесів глобалізації і
регіоналізації, синтезу якості і кількості. За такого підходу регіональні метрополії – це свого роду вузли, у яких переплітаються потоки
мереж різного географічного масштабу, це місця, де регіони "підключаються"
до глобальних зв’язків і процесів. А це, в свою чергу, означає, що чи не
найістотнішою функцією регіональних метрополій може вважатися "перенесення"
імпульсів розвитку, що виникають на основі відповідних міжнародних зв’язків, на
навколишні території та регіони загалом.
Глибшому пізнанню специфіки
розвитку метрополійних функцій міст на теоретичному та емпіричному рівнях, без
сумніву, сприятиме використання порівняльного методу, який орієнтує дослідника
на розкриття спільних і відмінних рис вибраних явищ і процесів [3]. На наш погляд,
для порівнянь розвитку
метрополійних функцій регіональних центрів цілком логічно об’єднувати
метрополійні функції у певні типи (чи функціональні області – за термінологією [10]), у той час як для планування активізації
розвитку метрополійних функцій для
окремих регіональних центрів ці функції краще конкретизувати, виділяючи певні
ключові напрями функціонального розвитку конкретних міст.
Тривалий час аналіз розвитку метрополійних
функцій міст мав описовий характер, однак за останні роки все частіше застосовуються
методи кількісної оцінки рівня розвитку метрополійних функцій, для яких використовуються
різноманітні абсолютні та відносні показники, що найбільш комплексно
характеризують відповідні види діяльності [2].
Зокрема,
серед західних експертів досить популярним стає підхід, запропонований
фахівцями Федерального
інституту досліджень будівництва, міських відносин і просторового розвитку
(Німеччина), що базується на використанні інтегрального показника розвитку метрополійних
функцій (так званого BBSR-індекса), який
розраховується за значеннями 38 індикаторів, що входять до п’яти функціональних областей (політика,
економіка, наука, транспорт, культура) [10].
На
наш погляд, для оцінювання рівня розвитку метрополійних функцій регіональних центрів цілком придатною є
методика, в основу якої покладено дві принципово важливі характеристики: (А) – різноманітність видів діяльності,
що формують відповідну метрополійну функцію та (Б) – рівень розвитку представлених видів діяльності, що формують
відповідну метрополійну функцію, порівняно з іншими українськими містами [2]. Для оцінки
кожної з виділених характеристик запропоновано відповідні дискретні шкали
бального оцінювання (для характеристики (А)
бали присвоюються за таким правилом:
«3» – коли у місті присутні усі види діяльності; «2» – переважна їх частина;
«1» – окремі види діяльності; для характеристики (Б): «3» – присвоюється у випадку, коли переважна частина
відповідних видів діяльності має найвищий рівень розвитку, а місто є помітним
міжнародним центром у досліджуваній сфері; «2» – відповідає середньому та
вищому від середнього рівням розвитку; «1» – означає нижчий від середнього
рівень розвитку відповідних видів діяльності) [2].
В
українських реаліях розвиток метрополійних функцій (МФ) великих міст набуває
особливої ваги з огляду на кілька визначальних позицій, які фахівці пропонують
розглядати в контексті [6]:
-
зростання ролі міст-метрополій як суспільно-просторових
центрів у процесі територіальної інтеграції;
-
сприяння збалансованості просторового розвитку України;
-
забезпечення національного господарського простору та
українського суспільства в цілому потужними ядрами, які самі продукують, а
також швидко впроваджують отримані інновації;
-
становлення ефективного процесу адаптації структури
господарства найбільших міст України до умов і тенденцій розвитку світової
господарської системи.
Таблиця 2
Напрями активізації розвитку метрополійних функцій
м. Львова
|
Типи МФ |
Запропоновані програмні дії |
|
Політичні та адміністративні
|
Сприяння розміщенню (локалізації) у Місті дипломатичних
представництв та інших міжнародних установ. Формування умов для
активізації співпраці Міста з АТО метрополійного субрегіону та розвитку
всього Карпатського регіону. |
|
Культурні |
Розробка програми ревіталізації культурного
середовища Львова. Підтримка великих культурних проектів, особливо
фестивального типу. Промоція існуючих музейних колекцій. Розробка заходів щодо активізації діяльності закладів культури. |
|
Освітні |
Підвищення якості шкільної та вищої освіти. Формування умов
для підвищення рівня викладання іноземних мов у школах. Розвиток можливостей для підготовки закордонних
студентів, у тому числі за напрямком «українознавство». Подальший розвиток
системи студентських гуртожитків і студентських містечок. |
|
Наукові |
Інтеграція академічного середовища Львова з науковим середовищем вищих
навчальних закладів Львова і регіону. Підтримка Наукової бібліотеки
ім. В. Стефаника як загальнонаціональної установи. Розвиток Львова як центру проведення наукових конгресів
та місця локалізації наукових видавництв. Сприяння розвитку науково-технічних центрів та технологічних парків. |
|
Туристичні |
Підтримка і формування нових туристичних
продуктів. Програмування маркетингу Міста. Розробка програми покращення комунікаційної
доступності Міста. Підтримка розвитку
готельного і ресторанного бізнесу. Вирішення проблем з умовами паркування легкових автомобілів. |
|
Економічні (господарські) |
Розробка програми реструктуризації промисловості
і господарсько-економічного розвитку Львова і залучення інвестицій. Сприяння у розміщенні регіональних представництв
зарубіжних фірм і ТНК. Підтримка розвитку малого і середнього бізнесу в Місті. Підтримка розвитку Міста
як регіонального торгового центру. |
|
Комунікаційно-інформаційні |
Покращення комунікаційної доступності Міста Програма активізації розвитку Львова як центру
міжнародних зв’язків. Розвиток логістичної інфраструктури Львова. Розвиток Львова як інформаційного центру
загальнонаціонального рівня (радіо та телевізійні станції, видавництва,
інформаційні агенції тощо).Розвиток Львова як видавничого і поліграфічного
центру. Сприяння розвитку сфери ІТ у
Місті. |
|
Спортивні |
Підтримка спорту вищих досягнень. Сприяння розвитку
спортивних команд, що беруть участь у змаганнях національного, європейського
та світового рівнів. Розвиток Львова як міста, що може проводити (приймати) спортивні
змагання найвищого рівня. |
|
Медичні |
Сприяння розвитку медичної освіти та науки. Розвиток мережі медичних закладів, що
відповідають найвищим стандартам. |
На
наш погляд, перспективи розвитку метрополійних функцій (МФ) окремих міст
повинні знайти своє належне відображення у концепціях і стратегіях розвитку не
лише цих міст, а й регіонів загалом (див., наприклад, [11; 12]). У цьому
контексті зауважимо, що в одному з варіантів концепції розвитку Львова,
опублікованому ще наприкінці 2000 р., метрополійність Міста виділялась як одна з детермінант його системного
розвитку [4].
Авторське бачення ключових напрямів активізації розвитку
метрополійних функцій м. Львова відображене у табл. 2.
Підсумовуючи викладене вище, зауважимо, що необхідність подальших досліджень процесів метрополізації в
Україні визначається не лише потребою систематизації існуючих наукових надбань
та необхідністю поглиблення відповідного теоретичного знання про досліджуване
явище, а й практичною значимістю виокремленої проблематики. Адже результати цих
досліджень повинні стати теоретичною основою науково обґрунтованих рекомендацій
як щодо розвитку українських міст з метрополійними функціями, так і щодо
удосконалення національної регіональної політики з врахуванням існуючих та
потенційних метрополізаційних викликів.
Список використаних джерел
1.
Гальчинський А.С. Суперечності
реформ: у контексті цивілізаційного процесу / А.С. Гальчинський. – К. : Українські пропілеї, 2001. –
320 с.
2.
Денисенко О.О.
Процеси метрополізації та перспективи їх розвитку в Україні : автореф. дис. …
канд. геогр. наук : спец. 11.00.02 „Економічна та соціальна географія” /
О.О. Денисенко. – Київ, 2010. – 24 с.
3.
Казьмір Л.П. Метрополізація: сутність, особливості
ідентифікації та концептуальні засади досліджень / Л.П. Казьмір,
М.Г. Ступень, П.Г. Казьмір // Соціально-економічні проблеми
сучасного періоду України [зб. наук. пр.] / Ін-т регіон. досліджень
НАН України. – 2013. – Вип. 2 (100). Метрополійні функції обласних
центрів Західного регіону. – С. 49 – 58.
4.
Концепція розвитку Львова / О. Друль, Ю. Зима, А. Садовий, О. Фільц. – http://postup.brama.com/001221/208_9_1.html
5.
Мельник М.І. Роль метрополізації в організації
економічного простору: функціональний аспект / М.І. Мельник //
Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України [зб. наук. пр.] / Ін-т
регіон. досліджень НАН України. – 2013. – Вип. 2 (100). Метрополійні
функції обласних центрів Західного регіону. – С. 3 – 12.
6.
Підгрушний Г. Міста-метрополіси як новітня форма
територіальної організації суспільства / Г. Підгрушний, О. Денисенко
// Досвід та перспективи розвитку міст України : зб. наукових праць. – 2010. –
№ 18. – С. 65 – 77.
7.
Korcelli-Olejniczak E.
Funkcje metropolitalne Berlina i Warszawy w latach 1990 – 2002.
Współzależność pozycji w systemie miast Europy
Środkowej / E. Korcelli-Olejniczak [Prace Geograficzne, Nr 198]. – Warszawa : IGiPZ PAN, 2004. – 226 s.
8.
Kuć-Czajkowska K.A. Funkcje metropolitalne Warszawy, Pragi i Budapesztu
/ K.A. Kuć-Czajkowska // Studia Regionalne i Lokalne. – 2009. – Nr 1 (35). – S. 74
– 94.
9.
Markowski T. Metropolie,
obszary metropolitalne, metropolizacja. Problemy i pojęcia podstawowe /
T. Markowski, T. Marszał. – Warszawa : KPZK PAN,
2006. – 26 s.
10. Metropolitan areas in Europe / Eds. : Federal
Institute for Research on Building, Urban Affairs and Spatial Development
(BBSR); Federal Office for Building and Regional Planning (BBR). – BBSR Online-Publication
01/2011. – Bonn, 2011. – http:// www.bbsr.bund.de / BBSR / EN / Publications / Online
Publications / 2011 / DL_ON012011.pdf
11. Plan
zagospodarowania przestrzennego wojewodztwa małopolskiego. Tom II. Kierunki
zagospodarowania Przestrzennego. – Kraków : Urząd
Marszałkowski Wojewodztwa Małopolskiego, 2003. – 94 s.
12. Strategia
rozwoju Krakowa. – Kraków : RMK, 1999. – 48 s.