Економічні науки / 15. Державне регулювання економіки

Бобришева О.В.

ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку

НАН України»

Підвищення ефективності управління регіональною

системою охорони здоров'я

Охорона здоров'я відіграє важливу роль у надійному функціонуванні соціального комплексу регіону. Аналіз стану здоров'я населення та тенденцій в розвитку економічних, соціальних і демографічних процесів на регіональному рівні підтверджують актуальність досліджень проблем результативності розвитку системи охорони здоров'я та підвищення ефективності використання ресурсів, з якими пов'язаний її розвиток. Результати медичної діяльності приносять значний економічний ефект. Тому ця сторона охорони здоров'я заслуговує глибокого вивчення. Для ефективного розвитку системи охорони здоров'я в складі соціального комплексу регіону необхідно, щоб та її частина, яка пов'язана з організацією і управлінням установами охорони здоров'я, була б адекватною сучасним, якісно новим економіко-правових відносинам.

Усвідомлення того факту, що негативні тенденції у розвитку системи охорони здоров'я України взяли стійкий характер і становлять загрозу національній безпеці країни, визначило офіційне визнання політики в галузі поліпшення якості медичного обслуговування як найважливішої складової частини народногосподарської політики, а її цілей як пріоритетних. Тому актуальною є задача вдосконалення системи управління охороною здоров'я як складової частини соціального комплексу регіону, що враховує його географічні, природно-кліматичні, економічні, екологічні і культурні особливості.

Динаміка основних показників охорони здоров'я свідчить про щомісячну придатному збільшення бюджетних коштів, що направляються в систему охорони здоров'я України. Разом з тим позитивні зміни основних медико-демографічних показників та показників, що характеризують здоров'я населення, відсутні.

Проведене дослідження виявило наступні негативні тенденції в управлінні регіональною системою охорони здоров'я:

– відсутність чіткої координації управління охороною здоров'я на регіональному та національному рівнях, що ускладнює процес реалізації стратегічних завдань розвитку системи охорони здоров'я в складі соціального комплексу регіону;

– недостатність у регіонального органу управління охороною здоров'я економічних важелів впливу на муніципальні органи управління;

– відсутність інформаційно-аналітичної системи для здійснення моніторингу стану здоров'я населення та ефективності функціонування регіональної системи охорони здоров'я;

– роз'єднаність форм контролю ефективності діяльності лікувально-профілактичних установ;

– відсутність системи моніторингу задоволеності пацієнтів обсягом і якістю наданих регіональною системою охорони здоров'я медичних послуг;

– відсутність ефективних механізмів контролю якості медичної допомоги, що надається приватними медичними організаціями.

Основними напрямами державного регулювання охорони здоров'я та втручання в медичну діяльність є:

– регламентування діяльності господарюючих суб'єктів на ринку медичних послуг;

– контроль технологій та інновацій в системі охорони здоров'я;

– регулювання цін на послуги охорони здоров'я, роботи, медичні товари;

– правове і адміністративне забезпечення якості послуг охорони здоров'я, робіт, медичних товарів шляхом ліцензування, стандартизації, сертифікації суб'єктів та атестації фахівців;

– регулювання статистичної та іншої звітності;

– створення державних і муніципальних лікувально-профілактичних, аптечних, освітніх, наукових та інших установ і організацій охорони здоров'я;

– бюджетне фінансування окремих видів медичної діяльності, програм і напрямків;

– розробка і встановлення стандартів якості по окремих послугах охорони здоров'я, робіт, медичних товарів, контроль за їх дотриманням;

– розробка, впровадження та контроль санітарних правил, норм та нормативів у системі охорони здоров'я.

Особливістю сучасного етапу регіональної управлінської діяльності в системі охорони здоров'я є потреба у правовому регулюванні складних суспільних відносин, отже, активне формування регіонального законодавства в цьому напрямку.

Основними критеріями ефективності державного регулювання системи охорони здоров'я виступають:

– доступність медичної допомоги всім категоріям населення;

– успішна реалізація державою функцій гаранта дотримання найважливішого соціально-економічного інтересу суспільства – поліпшення здоров'я населення;

– визначення співвідношення платної і безкоштовної медичної допомоги для населення, забезпечує соціальний норматив споживання медичних послуг як самостійними, так і слабо соціально захищеними верствами населення;

– забезпечення дієвості ліцензування фармацевтичної і медичної діяльності.

Узагальнюючим критерієм ефективності державного регулювання системи охорони здоров'я є поліпшення якості життя та здоров'я населення. В охороні здоров'я пріоритет повинен віддаватися досягнення соціальних цілей, хоча обмеженість ресурсів робить необхідним раціональне поєднання соціальних та економічних цілей, задовольняє суспільну потребу.

Оздоровчий ефект системи охорони здоров'я виражається в зниженні рівня захворюваності, смертності, збільшення тривалості життя. Медичний ефект характеризується як ступінь досягнення поставленої мети в області профілактики, діагностики та лікування захворювань. Соціальний ефект виражається в ступені задоволення потреб населення в медичній допомозі. Прикладами кількісних індикаторів можуть бути: відсоток збільшення народжуваності; підвищення успішності в школах; зниження захворюваності порівняно з базовим періодом.

Підвищенню ефективності державного регулювання регіональної системи охорони здоров'я сприяє впровадження інноваційних інформаційних технологій, що відповідають наступним вимогам:

– вбудовування в інформаційну систему модулів підтримки прийняття рішень на основі математичних моделей і методів, що створюють основу для науково обґрунтованого виконання функцій управління системою охорони здоров'я у складі регіонального соціального комплексу. Моделювання як засіб вивчення закономірностей дозволить встановити ступінь впливу обсягу фінансування на ступінь розвитку регіональної системи охорони здоров'я;

– використання імітаційних та оптимізаційних моделей в управлінні регіональною охороною здоров'я. Це дозволить в короткі проміжки часу знаходити оптимальні відповідності між можливими структурами і функціями маркетингової системи медичних послуг, альтернативно виділяючи моделі стійкого і щодо оптимального функціонування. Також це сприяє коректному співвідношенню керуючих параметрів таких імітаційних моделей з реальними показниками, що характеризують конкретну діяльність лікаря, ЛПЗ, або системи охорони здоров'я регіону в цілому;

– сумісність інформаційних структур на всіх рівнях управління спеціалізованими службами регіонального соціального комплексу, що дозволяє багаторазово використовувати інформацію, яка надається медичними фахівцями в різних цілях і на різних рівнях управління;

– створення єдиної обчислювальної мережі регіональної системи охорони здоров'я, що забезпечує своєчасний обмін даними між рівнями управління та лікувально-профілактичними установами;

– використання єдиних класифікаторів та стандартів на всіх рівнях інформаційної системи управління системою охорони здоров'я регіону.