Тема: Історичні передумови
винекнення податків
Студентка групи 42-МО
Баштова Я.В.
Науковий керівник:
Голишевська
Л.В.
Вступ. Історичний розвитку людства характеризується
своєю циклічністю. Тобто, ймовірно, що відносини, подібні до тих, які
відбуваються сьогодні, вже мали місце. І досліджуючи оподаткування, вивчення
історії його розвитку дає нам змогу зрозуміти, усвідомити й врахувати у своїх
пропозиціях ті помилки й недоліки, які мали місце при організації та методиці
розрахунків об’єктів оподаткування, податкових платежів раніше. Таким чином,
необхідним є вивчення причин і часу появи податків, а також особливостей
розвитку податкової системи.
Результати. Про податки згадується ще з
часів стародавніх держав Близького Сходу, однак у давнину оподаткування ґрунтувалось
на релігійних догмах. Давньогрецькi держави й Рим мали деяку відмінність від
Східної цивілізації. Вона полягала в тому, що міста-держави Греції управлялись
колегіально. Звичайними доходами держав були казенні промисли, доходи від
оренди, праці рабів, повинності іноземців, добровільні пожертвування. Лише під
час війни застосовувалось оподаткування, і найчастіше це стосувалось оборонних
дій. Розмір податків залежав від розміру витрат [3].
Арістотель
вважав, що кожен громадянин має приймати участь у формуванні доходів держави,
оскільки остання відіграє значну роль у створенні умов для його благополуччя.
Римські
філософи та історики лише фіксували наявність в практиці механізм акумуляції
державних доходів. Та саме в цій державі зароджується цивілізовано оформлене
майнове й поголовне оподаткування об’єднане в “трибутумі” [4].
Феодальна
Європа до XV ст. мало що нового внесла у теорію походження податків. Деякі
питання оподаткування спробував висвітлити Фома Аквінський у XIII столітті.
Однак його висновки стосовно податків зводилися до того, що вони – лише зaciб
покриття надзвичайних витрат, а головним джерелом доходів держави мають бути
домени [3].
Таким чином,
в давнину про податки згадується в релігійних книгах та інших письмових
джерелах. Однак у них наводиться інформація лише про те, скільки i кому
належить сплачувати або ж догматичні твердження без будь-яких тлумачень.
Розглядаючи
основні підходи до проблеми виникнення податків, можна підійти до відтворення
цілої картини цього процесу. Ще В. Ендман зазначав, що для одержання вірогідної
картини походження податків треба, передусім, відмовитися від спроб
модернізації й побачити сукупність історичних передумов поширення податків такими,
якими вони були насправді [2].
З кінця XV
ст. питанням оподаткування починають приділяти більше уваги. Завдячувати,
насамперед, слід меркантилістам. Перша фінансова література з’являється в
Італії. Однак італійські автори знову тлумачать податки як надзвичайний дохід,
ставлячи домени в основу джерел існування держави [3].
Англійські
економісти XVI–XVII ст. у своїх працях також найбільше уваги приділяють
питанням оптимізації оподаткування. Проте це питання розглядається ними уже не
в площині “реальні – особисті податки”, а через призму співвідношення між
прямими та непрямими податками [3].
XVIII
століття відзначається іменами Ф. Юсті та I. Зонненфельза. Хоча погляди цих
учених щодо податків зводились, знову ж таки, до прикладних висновків та
розробок. Так, наприклад, Ф. Юсті, розглядаючи наявні на той час поголівні та
майнові податки, доходить висновків, що податки в багатьох державах уже не є
надзвичайними доходами. Усвідомлюючи неминучість застосування оподаткування для
акумуляції доходів держави, він пропонує стягувати податки з доходів підданих,
не сприймаючи майнові [1].
Наприкінці
XVIII ст. найпомітніший вплив на розвиток податків справляють погляди
французьких фізіократів. Саме у фізіократів бачимо обґрунтування зв’язку між
оподаткуванням та обсягами й ефективністю виробництва. Це до сьогодні дає нам
підґрунтя для теоретичного конструювання регулюючої функції податків [3].
Швейцарський
мислитель XIX ст. Ж. Сісмонді небезпідставно вбачав у податках потужний важіль
соціального регулювання. Biн був упевнений, що саме цей перерозподільчий
механізм може привести до поліпшення становища немічної частини населення, якою
була переважна більшість громадян [6].
Із кінця XIX
ст. й дотепер теоретичні розробки в галузі теорій податків підпорядковано
розв’язанню двох основних проблем: 1) регулювальній ролі податків щодо
економічної діяльності; 2) прогресії в оподаткуванні та обґрунтуванні її рівня.
ХХ ст. характеризувалось обмеженням ролі державного втручання в економіку,
що призводило до зменшення державних видатків. Метою податкових реформ було
зменшення податків та платників, і особливо зменшення оподаткування прибутку
корпорацій. Більшість теоретичних висновків із питань оподаткування зводилось
до потреби тісного поєднання бюджетної, податкової та грошово-кредитної
політики. Оподаткування виконувало роль фіскального ціноутворення на суспільні
блага, а платники податків вступали як їх споживачі, заявляючи про свій попит
через законодавчо-політичні процедури [3].
Отже,
підсумовуючи багатовіковий досвід дослідження теорій походження податків, їх
місця та ролі у суспільстві представниками різних наукових шкіл, можна зробити
такі висновки: податки розглядаються як обов’язкові платежі, що
використовуються для фінансування суспільних благ і послуг; є дієвим засобом
фінансової політики держави для впливу на розташування ресурсів, перерозподіл
багатства,
суспільний вибір громадян у демократичному суспільстві.
Висновки. Податки існують в суспільстві
майже тисячу років, але й досі питання їх сплати лишаються вкрай важливими як
для державної влади, так і для населення, оскільки оподаткування стосується
майже кожного члена суспільства, будь-якої родини. У цьому контексті не можна
не згадати крилатих слів американського політика Б. Франкліна (1706-1790): “У
світі не можна уникнути двох речей: смерті і податків” [5]. Надвисокі та
наднизькі податки ведуть до зубожіння населення, згортання господарської
діяльності, перешкоджають економічному зростанню і процвітанню країни.
Список використаних джерел:
1. Головач
І.М. Поняття “податок”: історія виникнення та розвитку // Економіка. Фінанси.
Право. – 2000. – № 9. – С. 18-23.
2. Дзюба І.В.
Дещо про генезис оподаткування прибутку юридичних осіб в Україні // Економіка:
проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 127. –
Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – 220 с.
3. Лебедзевич
Я.В. Теорії походження податків //
Міжнародний збірник наукових праць. Випуск 3(6). – C. 88-99.
4. Мельник В.М. Генеза теорій податків //
Фінанси України. – 2004. –
№ 8. – С.
42-53.
5. Нечай. Н.В. Нариси з історії оподаткування // Вісник податкової служби
України. – 2002. – № 7. – С. 4-14.
6. Теліцина О.О. Розвиток оподаткування в Україні // Актуальні проблеми
економіки. – 2003. – № 2. – С. 43-49.