Славова Л. І.

Науковий керівник:к.е.н., доцент Мельничук Л. Ю.

Одеський інститут фінансів УДУФМТ

Депозитна політика банку та основні напрями її реформування

В умовах низької капіталізації банків, обмеженої кількості грошової маси в обігу, високої доларизації економіки та значного обсягу тіньового сектора важливе значення набуває депозитна політика, за допомогою якої відбувається перерозподіл тимчасово вільних коштів суб’єктів ринкової економіки. Саме тому ефективне проведення депозитної політики надає можливість не тільки залучати додаткові фінансових ресурси у банківську систему, а й стимулювати збільшення інвестиційних ресурсів у всі сектори економіки[1].

Сучасна депозитна політика банку повинна створювати умови для не ризикованого вкладення фінансових ресурсів суб’єктів ринку. Саме тому менеджмент депозитних ресурсів передбачає здійснення системного, динамічного аналізу обсягів залученихдепозитів в Україні, у тому числі і по секторах економіки [2].

Проведений аналіз динаміки депозитів залучених депозитними корпораціями (крім Національного банку України) за період з 2005 р. по 2013 р. рпідтверджує, що фінансова криза суттєво вплинула на обсяги залучених депозитів у національній економіці, так, якщо в 2007 р., порівняно з 2006 р., абсолютний приріст депозитів, залучених депозитними корпораціями, становив 97958 млн грн (52,7%), у 2008 р., у порівнянні з 2007 р.,– 75865 млн грн (26,7%), то в 2009 р., у порівнянні з 2008 р., зазначений показник знизився на 6,9% і дорівнював мінусовому значенню (–24787 млн. грн.).

У той же час завдяки активній регуляторній політиці Національного банку України, у 2009 – 2010 рр. обсяги надходжень на депозитні рахунки збільшились і становили 419959 млн. грн., що на 81697 млн. грн. (24,4%) більше, ніж в 2009 р. Надалі темпи приросту залучених депозитів поступово спадали, наприклад, у 2011 р., порівняно з попереднім роком, темп приросту становив 18%, тобто 75106 млн. грн., у 2012 р. – 16,4% (80586 млн. грн.).

За даними Національного банку України, у 2012 р. депозити домашніх господарств зросли, у порівняні з 2011 р., на 13,7% (44551 млн. грн.) у 2013 р. становили 369264 млн. грн. Більша частина приросту (82,2%)була забезпечена зростанням залишків на рахунках домашніх господарств у національній валюті. Приріст депозитів у іноземній валюті на 0,7% відбувся більшою мірою за рахунок збільшення (на 0,8%) депозитів у доларах США.

За 2013 р. у національній економіці спостерігалось прискорення темпів приросту довгострокових депозитів домашніх господарств, зокрема строком більше 2 років до 27,6% і короткострокових до 20,2%, у той же час депозити на вимогу збільшились за рік на 8,8% [4].

Серед банків-лідерів, яким довіряють свої кошти громадяни України, залишається Приватбанк. Зазначене обумовлене тим, що Приватбанк має найширшу мережу обслуговування в Україні, також він є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Друге місце посідає Ощадбанк, який ще з 2010 р. не змінює свою позицію і відстає від фаворита на 18,74%, третю сходинку рейтингу протягом минулих років поділяють між собою Райффайзен Банк Аваль, Укрексiмбанк і Дельта банк [5].

На сьогоднішній день в Україні важливою альтернативою класичних депозитів стають інвестиції в золото, ціна на яке в 2013 р. підвищилася. Стійке зростання котирувань створює ілюзію ідеального активу для багатьох українців, які скуповують золото в будь-якому вигляді, незважаючи на суттєву різницю між біржовою ціною товару і розміром можливої позики під цей товар.

Високий попит на золото сприяв появі на українському ринку «золотих депозитів», відсотки за якими нараховуються в золоті, але виплачуються в гривні за обліковим курсом НБУ.

Таким чином, сучасна депозитна політика банків потребує вдосконалення. Серед основних напрямів її підвищення можна назвати[2]:

1. Підтримання політичної стабільності в країні, оскільки ефективна діяльність органів державної влади, дотримання ними чіткої позиції, своєчасне реагування на непередбачувані ситуації впливає позитивно на стабілізацію економіки і приводить до підвищення темпів економічного зростання.

2. Удосконалення нормативно-правового регулювання захисту коштів фізичних та юридичних осіб, які знаходяться на депозитному рахунку.

3. Вирішення проблеми асиметричності інформації через створення інформаційної системи доступності та правдивість інформації про ліквідність, платоспроможність, прибутковість і рентабельність банків.

5. Реорганізація існуючого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Фонд гарантування вкладів юридичних і фізичних осіб. Це дозволить залучати більше вкладів від юридичних осіб і суб’єктів підприємницької діяльності та збільшить депозитний портфель банку.

6. Створення умов для активізації застосування банками цінових і нецінових методів маркетингової політики, що надає можливість запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг, поліпшити якість обслуговування, підвищити зацікавлення фізичних і юридичних осіб у розміщенні своїх коштів на депозитних рахунках банку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Черевик Н. В. Депозитна політика банків України, облік депозитних операцій / Н. В. Черевик, Л. М. Гуріна [Електронний ресурс]. – Режим доступу : eztuir.ztu.edu.ua/2001/1/49.pdf.

2. Д’яконов І. І. Теоретичні аспекти і класифікація депозитних ресурсів комерційних банків / І. І. Д’яконова, А. А. Ашурбєков // Сталий розвиток економіки: всеукраїнський науково-виробничий журнал [Електронний ресурс].–Режимдоступу : www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2012_1/286.pdf.

3. Бюлетень Національного банку України за 2012 – 2013 рр. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

4. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bank.gov.ua.

5. Офіційний сайт Асоціації українських банків [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://aub.org.ua.