Экономические науки / 1.Банки и банковская система.

 

Семенова К.В., Перан О.В.

ст. викладач Юрчук Н.П.

Вінницький національний аграрний університет

Тенденції формування банківських процентних ставок в Україні

 

Формування процентних ставок за кредитами та депозитами на сьогодні залишається одним з актуальних і найбільш досліджуваних питань, оскільки залежить від великої кількості чинників, що стосуються як процесів безпосередньо в грошово-кредитній сфері, так і в реальному секторі економіки.

Банківські процентні ставки, їх динаміка є своєрідними індикаторами розвитку економіки країни та її важливого сектору – банківської системи.

Незважаючи на певне поліпшення ситуації з фінансовими ризиками, у діяльності банків з’явилися і нові труднощі. Вони пов’язані зі зниженням доходів, що, у свою чергу, обумовлено зниженням обсягу наданих кредитів, адже раніше надані позички поступово повертаються, а нові не надаються. Така ситуація впливає на депозитну політику [1].

Особливість депозиту полягає в його двоїстій природі. Для вкладника депозит є потенційними грошима, які він може пустити в обіг. Але водночас, якщо ці гроші віддати банку, то вони принесуть вкладнику доход у вигляді процентів. Джерелом процентів, які банк платить за депозити, є його активні операції, перш за все – кредитні. Тому банк розміщує залучені кошти, як правило, в кредитні операції, щоб потім розділити процентні доходи зі своїми вкладниками.

На сьогодні статистичні дані свідчать про зростання процентного ризику українських банків, що потребує застосування банками певних заходів аби бути спроможними захистити своїх акціонерів, кредиторів і вкладників.

Розміри депозитних ставок в сучасних умовах впливають на ціну кредитних ресурсів. В умовах інфляційних очікувань збільшення ставок за кредитами «страхують» комерційні банки на випадок прискорення темпів інфляції. Також розмір маржі, тобто різниці між відсотковими ставками, а для процесу кредитування – різниці між ставками виданих кредитів (ставки позичкового відсотка) і залучених депозитних коштів (ставки депозитного відсотка), впливає на рентабельність комерційного банку і фінансові ресурси для його розвитку [2].

На рис. 1 наведено динаміку процентних ставок за кредитними та депозитними операціями в Україні.

Рис. 1 Динаміка банківських процентних ставок в Україні, 2009-2013 рр.

Джерело: розраховано за даними [3].

Проаналізувавши рівень процентних ставок за кредитними та депозитними операціями, можна відмітити їх хвилеподібний розвиток. Так, зростання відмічалося у 2009 р. і у 2012 р., а зниження – у 2010-2011 рр. і 2013 р., що можна пояснити впливом фінансово-економічної кризи на банківську систему як держави в цілому, так і регіонів зокрема.

Зростання відсотків можна пояснити впливом фінансово-економічної кризи, пік якої припав на кінець 2008 р. – початок 2009 р. У 2011 р. процентні ставки були найнижчими, що було викликано політикою більшості банківських установ, направленою переважно на збільшення обсягів кредитування юридичних осіб і створення для цього сприятливих умов.

Однак низька платоспроможність потенційних позичальників та значний рівень зносу наявних основних засобів призводять до того, що банківські установи завищують процентні ставки за кредитами, а також перекладають більшу частину ризиків на позичальників.

Крім цього, нестабільність економічного розвитку істотно впливає на формування вартості кредитів і депозитів, а серед ключових факторів впливу слід виділити: грошову масу, офіційний курс гривні до долара США, облікову ставку НБУ, процентні ставки на міжбанківському ринку.

Для регулювання процентних ставок НБУ встановлює їх розмір за своїми операціями, які є важелями впливу на економічні процеси, а також використовуються як антиінфляційні заходи, серед яких: облікова ставка, «овернайт», ставка за розміщення депозитних сертифікатів, рефінансування. Операції рефінансування в сучасних ринкових економіках вважаються пріоритетним напрямом грошово-кредитної системи, проте в Україні застосовується в обмеженому обсязі, що обумовлено загальним низьким обсягом кредитування та обмеженим розміром кредитних ресурсів.

Проблему ефективності регулювання процентних ставок можливо розглядати лише комплексно, що обумовлено їх залежністю від системи чинників. В українській економіці немає однозначної відповіді на ефективність застосування політики низьких або високих процентних ставок. Низькі процентні ставки вважаються ефективнішими для стимулювання інвестицій та кредитування пріоритетних галузей економіки. Проте низькі процентні ставки обмежують накопичення ресурсів у кредитних закладах, що гальмує зростання інвестицій і не забезпечує достатньої ефективності. НБУ не володіє можливостями впливу на довготермінові процентні ставки, які здебільшого залежать від чинників у реальному секторі економіки та рівня інфляції. Окрім цього, проблеми ефективності регулювання процентних ставок залежать від рівня інфляції у національній економіці. Державне регулювання процентних ставок знаходиться в прямій залежності від методів та інструментів кредитної політики, ефективне та комплексне використання яких дає змогу забезпечити макрофінансову стабілізацію в країні і забезпечити таким чином стале економічне зростання [4].

Ситуація процентних ставок за кредитами і депозитами в 2014 р. залежатиме від зовнішніх факторів, а саме від політичної ситуації в країні, яка склалася не кращим чином на сьогоднішній день. Якщо ситуація стабілізується і населення заспокоїться, ставки будуть поступово знижуватися. Якщо ж триватимуть політичні хвилювання, період високих ставок може затягнутися. Тому що тільки високими ставками можна утримати депозитний портфель в політично-нестабільні періоди.

Все залежатиме від загальної ситуації на ринку, політики НБУ та інших факторів, що впливають на ліквідність банківської системи. У будь-якому випадку, політика встановлення процентних ставок за депозитами буде зваженою, оскільки від цього чинника залежить рівень кредитних ставок. А економіка, як і стверджували класики марксизму-ленінізму, безпосередньо залежить від політики, що ми протягом  23 років незалежності України це добре і яскраво спостерігаємо.

 

Література:

1.      Лагутін В.Д. Кредитування. Теорія практика: Навч. посіб. / В.Д. Лагутін. К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. 215 с.

2.      Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Ф.С. Мишкін; пер. з англ. С. Панчишина, Г. Стеблія, А.Стасишина. – К.: Основи, 1998. – 963 с.

3.      Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=57420. – Назва з екрану.

4.       Пелех У. Процентна політика як засіб регулювання монетарної сфери / У. Пелех // Зб. наук. праць Ефективність державного управління. Зб. наук. пр. – Вип. 30. – 2012. – С. 481–485.