“Экономические науки” / 3. Финансовые отношения

К.е.н. Мірошниченко І.С.

Кіровоградський національний технічний університет, Україна

Сучасний стан та проблеми використання кредитно-дефолтних свопів України

Сучасні кредитні деривативи як фінансові інструменти нового покоління вміщують більш ефективні способи управління кредитним ризиком та здатні мінімізувати його негативні наслідки. Кредитні деривативи - фінансові інструменти, що дозволяють одній стороні (бенефіціару) перенести кредитний ризик за активом на іншу сторону (гаранта), не здійснюючи фізичного продажу активу [1, 884].

Синтетична сек'юритизація як інноваційний метод управління кредитним ризиком виникла в кінці ХХ століття та запропонувала нові інструменти ринку кредитних деривативів, зокрема, з 1994 року винайдено та вперше застосовано з 1997 року - кредитно-дефолтні свопи (credit default swap - CDS), тобто ринкові деривативи, які страхують від дефолту по боргах.

Кредитно-дефолтний своп – це кредитний дериватив (похідний фінансовий інструмент) або угода між двома сторонами: одна здійснює регулярні платежі іншій, яка бере на себе зобов’язання погасити виданий кредит у випадку дефолту третьої сторони; форма кредитних деривативів, що представляє собою певний двосторонній контракт, згідно з яким одна сторона зобов'язується компенсувати іншій стороні втрати (збитки) по фінансовим активам, у випадку невиконання певної (обумовленої) обставини; похідний цінний папір, базовим активом для якого може виступати будь-яке боргове зобов’язання; механізм гарантії від дефолту [2, 3; 3, 4]. Таким чином, CDS з одного боку дуже схожий на банківську гарантію, а з іншого - на договір страхування, хоча фактично ними не є.

Слід підкреслити, що кредитно-дефолтні свопи є досить привабливими для спекулятивних операцій, але, як показала практика, в умовах економічної кризи ці деривативи тільки її підсилюють. На даний момент кредитно-дефолтні свопи України досягли рівня 1271 пунктів. Це означає, що за останні чотири роки вартість п'ятирічної страховки державного боргу України від дефолту зросла до максимального показника. Тобто, страховка кожних 10 млн. євро українських держзобов'язань коштуватиме інвесторам приблизно в 1,27 млн. євро на рік [4].

За таких обставин існуючий стан вітчизняної економіки викликає занепокоєння. При чому, особливого значення борги держави, з урахуванням їх позитивного і негативного впливу на економіку, набувають для країн з передкризовим станом платіжного балансу та перманентно наближених до дефолту. Тому проблема пошуку раціональних методів управління вітчизняною заборгованістю та новітніх інструментів хеджування від кредитних ризиків є надзвичайно актуальною для нашої держави.

Питання теорії та практики використання кредитних деривативів, зокрема кредитних дефолтних свопів, не є новими, вони були та є об’єктом дослідження широкого кола багатьох вітчизняних та закордонних дослідників, серед яких: А.Айвазов, М.Ансон, Н.Берзон, Ф.Блек, А.Діаз, Б.Мазукабзова, М.Майр, Р.Мертон, Я.Підвисоцький, Д.Саакян, К.Смітсон, О.Сохацька, В.Шапран, П.Шонбутчер, М.Шоулз, Дж.Халл, Д.Хорафас, А.Уайт та ін. Однак визначена проблематика не має повного вирішення, тому ці питання потребують подальшого детального вивчення.

На основі ретроспективного аналізу закордонного та вітчизняного досвіду та проведеного власного дослідження можна прийти до висновку, що відсутня єдина думка щодо ролі такого інноваційного деривативу як кредитно-дефолтний своп у розвитку світової фінансової системи.

Одні експерти вважають, що винахід цього виду кредитно-фінансових інструментів створює певні умови для розвитку фінансової кризи, або в меншій мірі за її наявності веде до поглиблення кризових явищ у економіці та погіршення соціально-економічного стану країни.

Інші дослідники вважають, що подальший розвиток світової економіки та глобалізація господарського життя вимагають появи фінансових інновацій, які стають рушійною силою поглиблення й ускладнення світового фінансового ринку, зокрема ринку кредитних деривативів, які надають змогу більш ефективно управляти кредитними ризиками.

Отже, взаємовідносини між учасниками світового фінансового ринку повністю залежать від технології використання фінансових продуктів і інструментів. Тому особливо важливо виважено підходити до застосування і розповсюдження новітніх фінансових інструментів, що не перевірені часом, та дотримуватися чітких регламентованих принципів і правил у фінансових відносинах, зокрема тих, що стосуються обігу цінних паперів. На підтвердження цієї думки можна послатися на Я.В.Підвисоцького, який стверджує, що кредитно-дефолтні свопи мають застосовуватися тільки з метою хеджування, а не спекуляцій, справедливо перерозподіляючи фінансові потоки в економіці [5, 239].

Таким чином, на даному етапі дослідження, результати якого стисло викладені у даній роботі, було викладено авторське бачення сучасних проблем використання кредитно-дефолтних свопів України у контексті світових тенденцій.

Список використаних джерел

1. Финансово-кредитный энциклопедический словарь / [под общ. ред. А. Г. Грязновой]. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 1168 с.

2. Backshall Tim, The Barra Credit Series: Improving Performance with Credit Default Swaps. //The Barra Research Insights. - 2004. – 19p.

3. The Lehman Brothers Guide to Exotic Credit Derivatives, Risk Waters Group. - 2003.- 60p.

4. Вартість кредитних свопів сягнула чотирирічного максимуму. [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://ukr.lb.ua/news/2014/02/19/256021_strahovka_defolta_ukraini.htm

5. Підвисоцький Я.В. Застосування механізму кредитно-дефолтних свопів у реальній економіці / Я.В. Підвисоцький //Актуальні проблеми економіки. – 2011. - №5 (119). - С. 232-239.