Экономические науки/3.Фінансові відносини

Іванцова М.П, к.е.н.,доц. Гнидюк І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Міжнародний досвід та українська практика технічного андеррайтингу цінних паперів

Пам'ять про недавні кризи і різкі кон'юнктурні коливання досі відлякує від нашої країни перспективних інвесторів. Для виправлення такої ситуації мало загальної політичної стабільності й постійного вдосконалювання законодавчої бази. Необхідні грамотні і систематичні економічні перетворення, зокрема створення повноцінного ринку.

Фондовий ринок виступає з'єднувальною ланкою між представниками фінансових структур і доходами приватних інвесторів, готових розмістити свій капітал в галузях, що потребують фінансування, при створенні належних економічних передумов вкладати їх у довгострокові проекти, капіталомісткі галузі й об'єкти, потребують термінових фінансових надходжень у ситуації, коли країні необхідно вирішувати якомога швидше ”знімати з нафтогазової голки” й переводити на інноваційний шлях розвитку.[1] До таких об'єктів ставляться передусім наука і наукові обслуговування, розробка і впровадження нових технологій у виробництві. Постійно слід розвивати науку і інноваційні виробництва, створювати нові робочі місця, залучаючи кваліфікованих фахівців та створення робочих місць, забезпечуючи їм гідну зарплату.

На основі багатосторонніх банківських кредитів з'являється можливість здійснювати великі довгострокові кредитні проекти для задоволення потреб інвестиційної сфери.

Актуальність теми. Новою формою кредитування капітальних вкладень, що запроваджується в комерційних банках, є надання коштів клієнтам для реалізації ними довгострокових широкомасштабних проектів шляхом повного викупу випусків промислових облігацій, які емітуються цими клієнтами. У міжнародній практиці така операція називається андеррайтингом. Вона поширена в діяльності спеціалізованих інвестиційних банків за кордоном.

Запровадження андеррайтингу в комерційних банках сприяє розширенню інвестиційних операцій, розвитку ринку цінних паперів в Україні, просуванню цінних паперів українських підприємств на світовий фінансовий ринок.

Мета дослідження теми:

- виробити пропозиції щодо організації та розвитку андеррайтинга з урахуванням аналізу практики російського й зарубіжного досвіду;

- знайти й конкретизувати роль і функції андеррайтера, його статус на українському ринку цінних паперів;

- вивчити зарубіжний досвід регулювання ринку цінних паперів, діяльність андеррайтера і його застосування на українському ринку.

Серед наукових праць, які так чи інакше стосуються питань андерайтингу цінних паперів, можна назвати праці О. Грейдіна, О. Бєлікова, та Н. Дроздової.

Відповідно до українського законодавства андеррайтинг - це купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладення договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний або частковий їх викуп за фіксованою ставкою з наступним перепродажем чи про накладання на покупця обов'язку продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папері, що не були продані.[3] Розглянемо особливості надання андер-райтингових послуг банками.

Існують такі види андеррайтингу:

1. Андеррайтинг "на базі твердих зобов'язань" (гарантований андеррайтинг). Передбачає проведення операцій з розміщення випуску цінних паперів власним коштом. У такому разі банк діє як дилер. Операція з викупу нового випуску цінних паперів і їх дальшого продажу індивідуальним та інституціональним інвесторам називається підпискою.

2. Андеррайтинг "на базі найкращих зусиль" (звичайне посередництво). У цьому разі андеррайтер зобов'язується докласти максимум зусиль для розміщення якомога більшої кількості цінних паперів. Тобто банк виступає як брокер (купівля-продаж цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта). Банк-андеррайтер не має зобов'язання щодо викупу нерозміщеної частини емісії, тобто всі фінансові ризики, пов'язані з розміщенням випуску, цілковито покладено на емітента, а андеррайтер одержує комісійні за ту кількість цінних паперів, яку він реалізував. Нереалізована частина емісії повертається емітентові.

Невеликі банки і торговці цінними паперами в Україні надають перевагу андеррайтингу "на базі найкращих зусиль".

3. Обмежений андеррайтинг ("50/50", або частковий викуп). За цього виду андеррайтингу банк розміщує цінні папери як брокер, але гарантує емітенту викуп нерозміщеної частки випуску за свій кошт.

Досвід фондових ринків країн Європейської союзу, де у синдикатах банків виділяються функціональні групи з купівлі і групи з продажу цінних паперів, нехарактерна для українського ринку, слід розглядати кожного андеррайтера в синдикаті як єдину функціональну одиницю відповідальності за кінцевий результат. Позитивний європейський досвід виділення в синдикат привілейованих і непривілейованих членів синдикату, відмінних обсягами взятих зобов'язань і, отже, рівнем цінової знижки, одержуваної при викупі цінних паперів в емітента.[2]

У найрозвиненіших країнах у межах загальної лібералізації економіки відбувається дерегулювання ринків цінних паперів, скасовано контроль над відсотковими ставками, скасовані обмеження в поєднанні видів професійної діяльності над ринком. На фондових ринках країн ЄС діють жорсткі правила і вимоги, підтримувані органами державного регулювання, професійними учасниками, що мінімізують фінансові ризики і рівень корупції. На таких ринках регулюючі органи, при широких наглядових повноваженнях, заслуговують виносити рішення про скасування угоди, вимагати від компанії повернення коштів інвесторам, накладати грошові санкції у великих розмірах. Андеррайтер зобов'язаний мати певний обсяг власних фінансових коштів, наприклад, при андеррайтензі за власні кошти – мінімум 730.000 євро (Німеччина). Андеррайтер професійно непридатний, якщо характер його поведінки викликає сумніви щодо належного виконання обов'язків. У багатьох країнах андеррайтер може поєднувати функції фінансового консультанта, що потрібний і українському ринку.

Список використаних джерел

1. Басов А.І.Галанова В.А. Ринок цінних паперів. - М.: Фінанси і статистика,2012р.

2. Захарова О.К. Ринок цінних паперів: введення у фондові операції. – М.: Фінанси і статистика,2010р.

3. Цивільний кодекс України : за станом на 1 груд. 2003 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парлам. вид-во, 2010. — 207 с. — (Бібліотека офіційних видань).

3.