к.е.н. Крупіна С.В, магістрант Бердик А.О.

Одеська національна академія харчових технологій

Інвестиційна привабливість українських підприємств

На сучасному етапі розвитку України і виходу з фінансово-економічної кризи є важливим питання підвищення конкурентоспроможності підприємств, яке неможливе без впровадження інноваційних технологій у промисловості і оновлення застарілих основних фондів. Звичайно ж, така діяльність вимагає певних знань, досвіду, для найбільш ефективного впровадження інвестиційних проектів.

Сьогодні підприємства працюють в дуже жорсткому і непередбачуваному конкурентному просторі. Для стабільного розвитку їм необхідно постійно розвиватися, швидко підлаштовуватися під мінливі умови мікро- та макро- середовища, пропонуючи на ринок, якісну, сучасну, абсолютно нову продукцію, яка задовольняє споживача. Постійний розвиток підприємств вимагає регулярних інвестицій в основні засоби та науково-технічні розробки, що приведуть до отримання максимально позитивного ефекту. Для залучення даних інвестицій підприємствам необхідно стежити за своєю інвестиційною привабливістю та створювати сприятливий інвестиційний клімат у країні.

Інвестиції (від лат. іnvestio - одягаю) означає вкладення капіталу в галузі економіки усередині країни та за кордоном. Розрізняють фінансові і реальні інвестиції.

Фінансові інвестиції – це вкладення капіталу (державного або приватного) в акції, облігації, інші цінні папери.

Реальні інвестиції являють собою вкладення капіталу в будь-яку галузь економіки чи підприємство, результатом чого є утворення нового капіталу або приріст наявного капіталу (будівлі, обладнання і т.п.).

Інвестиційний клімат - сукупність правових, економічних, регуляторних,

політичних та інших факторів, які в кінцевому рахунку визначають ступінь

ризику капіталовкладень і можливість їх ефективного використання.

В Україні створена законодавча база в сфері регулювання інвестиційної діяльності, в якій передбачено:

- державна гарантія захисту інвестицій незалежно від форм власності;

- відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завдані в результаті дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора;

- повернення інвестицій іноземному інвестору в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій або товарній формі в разі припинення інвестиційної діяльності;

- застосування національного режиму валютного регулювання та стягнення податків на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних особах, створеним за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення.

Залучення іноземних інвестицій в українську економіку дозволить українським підприємствам залучити фінансування: конкретних проектів у сфері виробництва і бюджетної сфери (через збільшення зовнішнього державного боргу); втілювати сучасні технології, які здатні істотно підвищити конкурентоспроможність вітчизняного виробництва; створювати нові робочі місця і т.п.

На сьогодні в Україні існує велика кількість нормативно-правових актів, що регулюють відносини в інвестиційній сфері, та в цілому створено правове підґрунтя для здійснення інвестиційної діяльності.

Кожен з актів та законопроектів спрямований на удосконалення регулювання відносин в інвестиційній сфері та має свій предмет та мету. Така розгалужена система нормативно-правових актів свідчить про те, що держава вживає заходи з метою створення в Україні належних умов здійснення інвестиційної діяльності шляхом закріплення на законодавчому рівні принципів та правил її здійснення.

Разом з тим, незважаючи на цілий ряд проблем, в останні роки ведеться активна робота щодо врегулювання відносин в інвестиційній сфері, а національне інвестиційне законодавство наближається до стабілізації.

В Україні необхідно розробити нову інвестиційну реформу, яка має містити в собі досвід розвинених країн у залученні прямих іноземних інвестицій адаптований для української економіки. Реформа дозволить вирішити ключові проблеми, що стосуються залучення інвестицій і забезпечити розвиток у всіх галузях економіки, що дозволить не тільки вийти на докризовий рівень, а й забезпечити подальше зростання всіх макроекономічних показників.

Основними факторами, які негативно впливають на приплив інвестицій в економіку України є наступні:

̶ середньоринкова вартість кредитного ресурсу більше 20% річних при нульовій інфляції;

̶ корупція та зарегульованість ринку;

̶ зовнішній борг країни (на рубежі 2013-2014 років прямий державний борг перевищує 60 мільярдів доларів , в структурі якого на гривню доводиться 43,8 %, на долар США - 32,4 %, на СДР (валюта МВФ) - 19,7 %) [1];

̶ залежність від зовнішніх ринків ціноутворення на імпортований товар;

̶ низький рівень довіри у фінансовому секторі;

̶ один з найнижчих показників ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (8000 доларів);

̶ високий рівень щорічного дефіциту бюджету (зазвичай від 5,5%), що закриває для України вихід на зовнішні ринки боргового капіталу;

̶ надмірне бажання утримати курс гривні з застосуванням адміністративні інструменти грошово-валютної політики. Це призвело до падіння рівня золотовалютних запасів рубежу 2013-2014 років до позначки близько 20 мільярдів доларів;

̶ рівень довіри населення до фінансового сектору складає всього 46 %.

Основними перешкодами для вкладання коштів іноземними інвесторами є наступні:

̶ негативний міжнародний рейтинг України;

̶ відсутність політичної відповідальності держави;

̶ немає стабільності в законодавстві;

̶ бюрократичний апарат з низьким рівнем доходів;

̶ відсутність ініціативи прийняття рішення;

̶ тривалий термін розгляду документів для реєстрації спільних підприємств;

̶ низькі темпи приватизації;

̶ відсутність державних гарантій для іноземних інвестицій, які могли б захистити в суді;

̶ складна і дорога процедура отримання в'їзних віз і прикордонний контроль;

̶ труднощі при отриманні дозволу на трудову діяльність;

̶ податкова система, робота податкової інспекції (великі податки та збори; суб'єктивна інтерпретація діючих законів);

̶ порушення домовленостей про зустрічі з представниками державних структур або підприємств України;

̶ нерозвинений внутрішній фінансовий ринок;

̶ недостатньо розвинені і дорогі послуги інфраструктури.

Основними перевагами для прямих іноземних інвесторів є: географічне положення в Європі; сприятливі природні умови; високий рівень освіти населення; велика кількість населення; великий за розмірами ринок; нерозвинена виробнича і соціальна інфраструктури; рівень кваліфікації робочої сили, в тому числі інженерно-технічних працівників; низький рівень заробітної плати; низький рівень конкуренції в країні.

В даний час підприємства використовують безліч інструментів по залученню фінансування. Найпоширеніші способи залучення інвестицій це: позики в кредитних організаціях, залучення стратегічного інвестора, залучення інвестицій на фондовому ринку (випуск облігацій проведення IPO і SPO) та інші.

Незважаючи на недоліки інвестиційної політики України, багато фахівців прогнозують, що у майбутньому Україна, яка володіє значним внутрішнім ринком, розгалуженими ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати лідером інвестицій для всіх ділових людей, які шукають нові ринки для вкладення своїх бізнес ідей та ініціатив; евроінтеграційні процеси мають поліпшити інвестиційний клімат в Україні в довгостроковій перспективі. Обсяг щорічних прямих інвестицій в економіку може збільшитися на 15%-25% від існуючих на сьогодні.

У 2013 році Україна піднялася на 28 позицій у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку - «Doing Business» після цього Україна займає 112 позицію зі 189: між Ліваном і Папуа Нова Гвінея. Також Україна залишається в числі світових аутсайдерів у субрейтінгах за сплату податків (164), міжкордонної торгівлі (148) і захисту інвесторів (128).

Аналізуючи інвестиційну привабливість України, маємо зробити висновок, що українська економіка знаходиться на шляху до повної реалізації свого потенціалу, та однією з необхідних передумов стимулювання цього процесу є професійна організація планування та здійснення інвестиційних проектів. Для створення сприятливого інвестиційного клімату та його стабілізації, необхідно тривалий період часу, що сприятиме розвитку міжнародного інвестиційного співробітництва, збільшення припливу інвестицій з-за кордону та їх ефективному використанню. Тобто потрібно застосовувати і виконувати заходи і завдання щодо поліпшення інвестиційного клімату України, щоб він був на високому рівні в державі.

Література

1.Світовий банк [1] http://www.worldbank.org/uk/country/ukraine.

2. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: Навч. посібник. – 2-е вид./ А.П. Дука– К.: Каравела, 2008.

3. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда, Ю.М. Великий. - 2-ге вид., доопр. і доп. - X.: Інжек, 2005.

4. http://www.nssmc.gov.ua/