Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

К.е.н. Рилєєв С.В., к.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Основні напрямки аналізу фінансових інвестицій

Розвиток інтеграційних процесів у світі значно посилюють роль та місце фондового ринку, який пов'язаний із фінансовим інвестуванням. Належне управління цим процесом потребує ретельного та методично налагодженого аналізу ефективності фінансових інструментів.

На сьогоднішній день існує багато підходів до аналізу цінних паперів, в рамках яких можна визначити їх дохідність, ризик, ліквідність – основні параметри їх ефективності. Проте більша частина серед даних методик належить до двох основних напрямків – фундаментального та технічного аналізу. Фундаментальний аналіз – оцінка інвестиційних характеристик цінних паперів, що відображають фінансово-економічний стан емітенту чи галузі, до якої він належить. Технічний аналіз передбачає оцінку фінансових інструментів з точки зору їхньої ринкової кон’юнктури, досліджуючи динаміку курсів і об’ємів продажів.

За словами Л.Л. Ігоніної, послідовники фундаментального аналізу досліджують закономірності, які будуть діяти в майбутньому, технічного – аналізують динаміку цін в минулому. Таке твердження вона пояснює наступним чином: 1) фундаменталісти вважають, що будь-який цінний папір має свою внутрішньо притаманну йому цінність, яка може бути кількісно виміряна як дисконтова на вартість майбутніх надходжень, генерованих цим папером; 2) технічні аналітики стверджують, що для визначення внутрішньої вартості цінного паперу, достатньо знати динаміку його цін в минулому, на підставі чого будуються короткострокові, середньострокові та довгострокові тренди, за якими визначаються, чи відповідає ринкова ціна активу його внутрішній вартості [1, с.204-205].

Отже, суть фундаментального аналізу зводиться до оцінки емітенту, аналізу основних показників, що характеризують ефективність його фінансово-господарської діяльності. Н.В. Кисельова зазначає, що направленість цього аналізу – «зверху вниз», починаючи із оцінки функціонування економіки в цілому і завершуючи оцінкою інвестиційної привабливості окремого підприємства-емітенту [2, с.293].

В даному напрямку аналізу фінансових інвестицій варто зупинитись на останньому етапі – оцінка інвестиційної привабливості окремого емітента. Серед усіх існуючих методик цього етапу варто виділити три їх основні групи: 1) ринковий підхід – методика, в основі якої покладений аналіз зовнішньої інформації про підприємство. Оцінюються виключно зміни ринкової вартості акцій підприємства и розміри виплачених дивідендів. Такий підхід найчастіше використовується акціонерами, який дозволяє їм розраховувати повернення на вкладений капітал; 2) бухгалтерський підхід – методика, що заснована на аналізі внутрішньої інформації; 3) комбінований підхід – методика, яка використовує як внутрішні так і зовнішні фактори. Основні показники, що характеризують кожний із зазначених підходів, наведений в табл.1. На підставі проведених розрахунків відбувається моделювання динаміки ринкової ціни аналізованих цінних паперів, враховуються фактори, що впливають на їхній курс: стан підприємства-емітенту, політика підприємства відносно інвестора і прогноз стану фондового ринку.

Технічний аналіз був заснований у ХІХст. Чарльзом Доу, ім’я якого фігурує в назві відомого індексу Доу-Джонса. Технічний аналіз припускає, що рух біржових курсів цінних паперів – результат уявлень інвесторів як про стан самого емітенту, так і про ситуацію на фондовому ринку. Відповідно, вивчаючи попит і пропозицію цінних паперів, динаміку обсягів операцій з їх купівлі-продажу, динаміки курсів, можна виявити певну закономірність ринкового курсу конкретного цінного паперу протягом визначеного періоду часу – тренд.

На думку Н.В. Кисельової, технічний аналіз має певні переваги порівняно із фундаментальним аналізом: технічна легкість, швидкість, відносна дешевизна. Досліджуючи кон’юнктуру ринку, технічний аналіз дозволяє достатньо точно здійснити короткостроковий прогноз цін фінансового ринку, а також визначити можливі розміри покупок, продаж та їх строки. Прогнозуючи ціну на основі цього методу, можна розрахувати інвестиційний дохід [2, с.302].

Таблиця 1

Показники оцінки інвестиційної привабливості підприємства в рамках фундаментального аналізу

Назва показника	Характеристика показника
Ринковий підхід
Повна доходність від вкладення в акції підприємства (TSR)	Представляє доходність, яку акціонер отримує на вкладені кошти за певний період, протягом якого він володіє акціями підприємства.
Ринкова добавлена вартість на вкладений капітал (MVA)	Цей показник, з одного боку, заставляє менеджерів намагатися збільшити ринкову капіталізацію підприємства, а з іншого боку, змушує відстежувати зміни величини акціонерного капіталу
Відношення ринкової капіталізації до капіталу (MBR)	Якщо показник більше 1, то можна зробити висновок про те, що ринок оптимістично оцінює майбутні доходи підприємства. Якщо підприємство має фінансові труднощі , то значення цього показника не перевищу 1.
Середньозважена вартість капіталу (WASS)	Показник використовується інвесторами для оцінки ефективності робот підприємства шляхом зіставлення його із показником TSR
Бухгалтерський підхід
Вартість чистих активів (NAV)	Інформація балансу може не відображати реальну картини, адже окремі важливі активи не включаються до балансу, крім того активи обліковуються за купівельною, а не за реальною вартістю
Грошові потоки підприємства	Грошові потоки, генеровані підприємством, вважаються більш об’єктивними показниками роботи порівняно із прибутком, оскільки їх значення складніше спотворити, і грошові потоки є більш чутливими інструментом в аналізі ліквідності.
Чистий прибуток в розрахунку на одну акцію (EPS)	Показує власникам пакетів акцій, яка частина прибутку підприємства припадає на їхні пакети
Бухгалтерське повернення на вкладений капітал (ARR)	Отримані значення показника порівнюють із відсотковим значенням вартості капіталу для підприємства
Комбінований підхід
Відношення ціни акції до прибутку на акцію (PER)	Показує період окупності вкладень в акції підприємства. Використовується для прогнозування майбутньої ціни акції.
Відношення ринкової капіталізації до виручки (PSR)	Є модифікацією PER, при чому перевага його в тому, що виручка підприємства – достатньо об’єктивний показник, який важче спотворити.
Вартість підприємства (EV)	Облік боргових зобов’язань підприємства дозволяє співставити підприємство з однаковими операційними показниками діяльності, але з рівнем заборгованості.

Проведені дослідження показали, що оптимальним варіантом підготовки інвестиційних рішень є комбінування різних методів аналізу фондового ринку. Практика вітчизняного фондового ринку демонструє, що саме поєднання моделей, які включають елементи фундаментального аналізу та методів технічного аналізу, дозволяє виявити з більшим рівнем вірогідності високодохідні варіанти інвестицій.

Література:

1. Игонина Л.Л. Инвестирование : учеб.пособие. / Л.Л. Игонина. – М. : Экономистъ, 2005. – 475 с.

2. Инвестиционная деятельность : учеб.пособие / Н.В. Киселёва, Т.В. Боровикова. – М. : КНОРУС, 2006. - 432 с.