Викладач Скуляк В.М.

ПВНЗ «Буковинський університет»

Державне регулювання інформаційно-аналітичного центру по зменшенню ренти за асиметричність інформації на фінансовому ринку

Інформаційне забезпечення фондового ринку є найбільш багато суб’єктним в системі державного регулювання на мезорівні. Головним суб’єктом державного регулювання на зазначеному сегменті фінансового ринку є НКЦПФР, однак НБУ регулюється інформаційна діяльність комерційних банків, а Нацфінпослуг - інформаційна діяльність небанківських фінансових установ щодо операцій на фондовому ринку.

Проаналізуємо головну складову інформаційного забезпечення фондового ринку та страхового ринку, який має велике значення для залучення інвестицій у економіку – інститут розкриття інформації. Структура зазначеного інформаційного інституту наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структура інформаційного інституту розкриття інформації

Джерело: розроблено автором

Основною інституційною формою реалізації інституту розкриття в Україні є річні звіти компаній. Державою нормативно встановлені вимоги до структури таких звітів в розрізі кварталів та річних звітів. Структура річних звітів емітентів регулюється Положенням «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів» від 03.12.2013 № 2826 [3].

Для банків регламентація форм та структури публічної звітності в Україні більш деталізована. Вона регулюється Інструкцією «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» від 27.12.2007 № 480 [1] та методичними рекомендаціями «Щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 [2]. Зокрема в останньому нормативному акті вказано, що істотною інформацією, яку рекомендується розкривати у публічному річному звіті, є: мета та стратегія діяльності банку; структура власності та відносини контролю за банком; фінансова інформація, показники фінансової та операційної діяльності банку; інформація про спостережну раду; інформація про правління; загальна організаційна структура; інформація про політику та суму винагороди членів спостережної ради та правління банку; практика управління ризиками банку; інформація про кодекси корпоративного управління; деталі та умови операцій з пов’язаними особами банку, інформація про політику банку стосовно виявлення та управління конфліктами інтересів [2].

Для інвестиційних фондів структура та порядок подання звітів регулюється Положенням про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку затвердженого рішенням НКЦПФР від 02.10.2012  № 1343 [4]. Передбачається подання щомісячної, щоквартальної та річної інформації, в якій як ів в попередніх випадках основні практично всі вимоги стосуються фінансової інформації.

Таким чином в нормативних документах, в яких державою регулюється форма реалізації інституту розкриття інформації – звіти, нефінансові аспекти діяльності більшість агентів фінансового ринку лишаються в основному поза межами державного регулювання. Водночас, існуюча на сьогодні практика інформаційної діяльності суб’єктів ринкових відносин, ще не виробила традицій розкриття такої інформації з власної ініціативи. Це не корелює з тим, яким формам реалізації даного інституту надають перевагу інвестори, зокрема, іноземні.

Інвестори надають перевагу тим формам розкриття інформації, які відносяться до приватних (особисті зустрічі та контакти по електронній пошті), однак річному звіту також відводиться в даному аспекті певна роль.

Згідно з дослідженням European Annual Report & IR Web Site Yearbook, з ініціативи міжнародного журналу IR-Magazine, які наводять О.Нікітчана та К. Гуляєв річний звіт є п’ятим за значенням засобом комунікацій об’єкта інвестицій з приватними інвесторами і шостим – з інституційними [3]. Але в Україні інститут розкриття інформації через річні звіти регламентований державою переважно в частині фінансової інформації.

Література:

1. Інструкція «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» / Затверджена постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 480 (зі змінами та доповненнями). [електронний ресурс] – режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0032-08

2. Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України, схвалені постановою Правління НБУ від 28.03.2007 № 98. [електронний ресурс] – режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0098500-07.

3. Никитчана Е. Использование зарубежного опыта в подготовке годовых отчетов российских компаний [Электронный ресурс] / Е. Никитчана, К. Гуляев // Управление компанией. – Режим доступа : http://ar.raexpert.ru/analytics/rid/

4. Положення «Про розкриття інформації емітентами цінних паперів», схвалене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1591 / Зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 5.02.2007 № 97/13364 (зі змінами та доповненнями) [електронний ресурс] – режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0097-07

5. Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку: затв. ріш.НКЦПФР від 02.10.2012 № 1343 [електронний ресурс] – режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1764-12