Економічні науки/облік і аудит

к.е.н.,доц. Яковишина Н.А., Ковальчук Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Актуальні аспекти обліку видатків бюджетних установ

Видатки бюджету та видатки бюджетних установ зокрема, є основою фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку як вітчизняного суспільства, так і зарубіжних країн. Коректне, повне та чітке відображення видатків в обліку бюджетних установ дозволяє контролювати витрачання коштів національного бюджету та досягати більш ефективного їх використання. Саме тому правильність обліку видатків бюджетних установ, особливо за сучасних нестабільних умов, є досить важливим, потребує удосконалення розробки та опрацювання.

Проблему обліку видатків бюджетних установ і питання розподілу їх на касові та фактичні досліджували вітчизняні науковці: В.Т.Александров, С.С.Котова, Н.О.Євко, П.К.Герасимчук, Ю.В.Пасічник та інші. Разом з цим, невирішеними залишаються проблеми фрагментного обліку видатків, некоректність сприйняття облікової інформації, відсутність чіткої системи нормативно-правового регулювання питань організації обліку та контролю витрачання коштів державного сектора.

Метою даного дослідження є визначення основних аспектів обліку видатків у бюджетних установах, а також значення поділу видатків на касові та фактичні.

Завданням дослідження є формулювання поняття видатків бюджетних установ, зокрема чітке розмежування на касові та фактичні, визначення засад і особливостей їх обліку.

Об’єктом дослідження є видатки бюджетних установ.

Бюджетні установи, як неприбуткові установи, що повністю або частково фінансуються за кошти державного чи місцевих бюджетів, одержують доходи і використовують отримані кошти лише на основі затвердженого кошторису. Він є основним плановим документом бюджетних установи, що дає право на отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг та цільове призначення коштів, визначених на бюджетний період.

Видатки – один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Видатки бюджету за певних умов трансформуються у витрати (виплата зарплати, оплата вартості товарно-матеріальних цінностей, комунальних послуг тощо)[3].

Видатки можуть бути відплатними, тобто такими, що обмінюються на товар чи послугу, або невідплатними – здійснюються в односторонньому порядку. Залежно від джерел покриття видатки поділяються на видатки загального фонду·і видатки спеціального фонду.

Залежно від етапу руху бюджетних коштів виділяють касові та фактичні видатки (рис.1).

Рис.1. Система видатків бюджетних установ, залежно від етапу руху коштів

Відшкодування касових видатків відображається в момент зарахування на реєстраційний рахунок сум або повернення коштів дебіторами згідно з платіжним дорученням. Фактичних – у момент їх здійснення відповідно до актів на списання, накладних, актів виконаних робіт, приймання-передачі, рахунків-фактурів тощо [2,c.123] .

Якщо касові та фактичні видатки збігаються у часі, вони вважаються прямими видатками. Касові і фактичні видатки на практиці здебільшого не збігаються у часі, тому що в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій (рис.2).

Рис.2. Порівняння фактичних і касових видатків у певний період часу

У сучасних умовах фактичні видатки часто перевищують касові, бо не завжди фінансування з бюджету дає змогу вчасно погасити заборгованість та господарські витрати бюджетних установ. Порівняння касових і фактичних видатків із сумами одержаного фінансування за відповідними кодами економічної класифікації видатків створює можливість контролю з боку держави за станом виконання кошторису доходів і видатків, за доцільністю використання виділених коштів згідно з їх цільовим призначенням. Таке порівняння дозволяє виявлення фактів порушення фінансової дисципліни, безпідставного, нецільового використання державних коштів [2, c. 124].

В процесі обліку касових видатків формується інформація про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків уможливлює контроль фактичного виконання кошторису видатків установи загалом та дотримання встановлених норм за окремими статтями та структурними підрозділами.

Таким чином, сновними негативними явищами у сфері обліку видатків у бюджетних установах є відсутність єдиних підходів до розробки дієвих механізмів удосконалення системи обліку з урахуванням вимог міжнародних стандартів [1, c.127], недостатність відповідних заходів переходу на єдині методологічні засади, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційного забезпечення обліку.

Література:

1. Волковська Я.В. Удосконалення організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах як засіб підвищення ефективності використання бюджетних коштів / Я.В.Волковська // Управління розвитком. – №18. – 2012. – С.125-127.

2. Євко Н.О. Касові та фактичні видатки бюджетних установ: їх суть та економічне значення / Н.О.Євко // Управління розвитком. - №21. – 2012. – С.122-125.

3. Котова С.С. Касові та фактичні видатки бюджетних установ: їх суть та економічне значення / С.С.Котова Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського // www.nbuv.gov.ua

4. Повіренна Т. Аналітичний облік асигнувань, касових і фактичних видатків бюджетних установ / Т.Повіренна // Баланс-Бюджет. – 2013. - №19. – С.18-22.