Экономические науки / 7.Учет и аудит.
Студентка Куковіца Л.А.
Науковий керівник: к.е.н., доц. Яковишина Н. А.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Особливість
бухгалтерського обліку в бюджетних установах
Бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків бюджетних
установ суттєво відрізняється від обліку господарської діяльності підприємств
виробничої сфери, що зумовлено самою специфікою їх діяльності: вони працюють не
заради отримання прибутку, а для задоволення соціальних, культурних та інших
потреб суспільства.
Організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах досліджували
відомі вітчизняні і зарубіжні вчені С.М. Альошина, І.А. Андреєва, М.Т.
Білухи, А.М. Бєлова, Є.П. Вороніна, С.Ф. Голов, В.А.
Голощапова, Є.М. Бойко, С.А. Буковинський, А.Г. Звєрєв, Р.Т. Джога,
П.Т. Ворончук та інших. Однак особливості бухгалтерського обліку
бюджетних установах потребує подальшого дослідження.
Згідно Бюджетного кодексу України бюджетна установа
- це орган, установа чи організація, передбачена Конституцією України, а також
установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної
влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого
самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного
бюджету чи місцевих бюджетів. Особливістю бюджетної установи є те, що вона неприбуткова [4].
Основними нормативними
документами, відповідно до яких організується облік у бюджетних установах, є
Бюджетний кодекс України і Закон про бухгалтерський облік. Бюджетним кодексом
регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду,
затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а Закон
про бухгалтерський облік визначає правові засади організації, ведення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні [2].
Ведення
бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів доходів і
видатків, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на
бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру.
Існують
дві організаційні форми обліку в бюджетних установах — бухгалтерії при окремих
установах і централізовані бухгалтерії. Самостійні бухгалтерії мають великі
установи — вищі навчальні заклади,
науково-дослідні інститути, лікарні тощо. Централізовані бухгалтерії — найпоширеніша форма організації обліку — створюються за відомчою чи міжвідомчою ознакою при
міністерствах, відомствах та їхніх управліннях, управліннях місцевих державних
адміністрацій. Вони щодо бюджетних
установ не є вищим органом і виконують усі функції з планування, обліку та
звітності обслуговуючих установ.
Для
бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків,
який підтверджує повноваження на отримання доходів і здійснення
видатків. Він визначає обсяг і напрями витрачання коштів для виконання відповідних функцій. Бухгалтерський облік у бюджетних установах суцільно та безперервно відображає
всі операції, пов'язані з виконанням кошторису. Своєчасне, повне та достовірне
відображення в балансі бюджетної установи господарських операцій є обов'язковою
умовою ефективного управління діяльністю бюджетної установи. Одне з
найважливіших завдань удосконалення обліку в бюджетних установах — це облік
коштів спеціального фонду, їх взаємопов'язаність у системі звітних даних із
показниками виконання кошторису в загальному фонді. Вирішення
цього завдання необхідне для максимального використання внутрішніх резервів,
правильного та економного витрачання коштів загального фонду відповідно до
одержаних асигнувань та їх цільового призначення в межах обсягів, затверджених
кошторисом установи.
Основним документом, який визначає правові принципи
регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання
фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ та організацій
незалежно від форм власності, є Закон України “Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV [1].
Бюджетні установи є первинною ланкою бюджетної
системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової
частини бюджету відповідно до затвердженого кошторису – основного
планово-фінансового документа, який підтверджує повноваження кожної установи
щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і напрями
витрачання коштів.
Облікова політика
бюджетної установи – це сукупність визначених в межах чинного законодавства
принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою для
складання та подання фінансової звітності.
Облікова політика в
бюджетних установах базується на основних принципах бухгалтерського обліку,
яких бюджетні установи повинні дотримуватися при веденні рахунків і складанні
фінансової звітності.
Правильність бухгалтерського обліку забезпечується
єдністю системи бухгалтерського обліку, що будується на бюджетній класифікації.
Бюджетна класифікація передбачає науково обґрунтоване обов'язкове
групування доходів і видатків
за однорідними ознаками, які закодовані певним чином.
У сенсі ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ класифікація має
організуюче та правове значення. Перше виявляється в тому, що вона дає змогу
однорідно враховувати доходи та витрати, складати звітність, здійснювати
контроль і аналіз за кожним видом доходів і видатків, кодувати показники під
час машинного опрацювання. Правове значення бюджетної класифікації полягає в
тому, що всі показники доходів і видатків, передбачені в бюджеті і згруповані
відповідно до бюджетної класифікації, є фінансовими планами, обов'язковими до
виконання.
Розглядаючи теоретичні основи обліку бюджетних установ, треба зупинитися на
такому важливому питанні, як План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних
установ.
План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, розроблений на
підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, призначений для
відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій установ та
організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державного та
місцевих бюджетів [3].
Для забезпечення єдності відображення однорідних за
змістом господарських операцій на відповідних синтетичних субрахунках
бухгалтерського обліку із застосуванням вимог Плану
рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ затверджено Інструкцією про
кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних
господарських операцій бюджетних установ.
Отже, бюджетний облік відображає фактичне виконання бюджету: надходження доходів, здійснення видатків, рух грошових коштів на рахунках в казначействі, формування фондів, резервів у процесі виконання бюджету. Таким чином, бухгалтерський облік надає повну картину виконання кошторису доходів і витрат бюджетних установ.
Бухгалтерський облік є науково обґрунтованою системою нагляду, відображення, групування й узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету.
Література:
1. Петрух Х. М. Організація обліку в бюджетних
установах // Наукові доробки молоді – вирішенню проблем інтеграції. – Х.:
Континент, 2011р., С.297-299.
2. Нетецький Є.В. Роль і завдання бухгалтерського
обліку в управлінні бюджетними установами // Економіка та держава . –
2010.-№12.-С.59-60.
3. Клименко О.М. Удосконалення плану рахунків
бухгалтерського обліку бюджетних установ // Формування ринкових відносин в
Україні. – 2012.-№12.-С.19-22.
4. Бюджетний кодекс України 2456-17 від 05.01.2013. //
Відомості Верховної ради. – 2010. – 51. – 349 с.