Усатенко О.В. , к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Базилевська А. магістр кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «НГУ»

Основні поняття здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств відіграє значну роль у розвитку економіки України, насиченні споживчого ринку товарами належної якості, просуванню товарів вітчизняних виробників на зовнішні ринки. Тому, з’ясування основних понять для визначення методології здійснення зовнішньоекономічної діяльності є актуальною задачею сьогодення.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності ведеться у відповідності до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»[1]. Який визначає суб’єкти діяльності, які наведено на Рис.1:

0

Рис. 1 Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;

- здійснює рівний захист усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, такі за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

До основних форм зовнішньоекономічної діяльності відносяться: торгівля, кредитування, науково-технічна співпраця, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурна співпраця, туризм тощо.

Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є експорт і імпорт товарів (робіт та послуг). Хоча, всі країни намагаються стимулювати власного виробника до експорту продукції, заохочувати наданням субсидій, пільг, кредитів під незначні відсотки.

В основі будь якої зовнішньоекономічної операції лежить угода про її здійснення: договір (контракт) комісії (консигнації) чи договір (контракт) поставки. Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», для здійснення експортно - імпортних операцій контрагенти повинні укладати контракти з контрагентами за власним бажанням, використовувати відомі міжнародні рекомендації, які не суперечать законодавству України.

Зовнішньоекономічний контракт - це юридично оформлена письмова угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних партнерів з метою встановлення, зміни, припинення прав і обов’язків зовнішньоторговельної діяльності за підписом керівника суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) розробляється відповідно до Положення № 210[2]. До однієї з обов’язкових умов, що мають бути передбачені в договорі (контракті), належать базисні умови поставки. Базисними умовами зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу вони називаються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, включаються витрати на транспортування (та інші пов'язані з цим процесом витрати) в ціну товару чи ні. Базисні умови спрощують складання й узгодження контрактів, допомагають контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення неузгодженостей, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. 

З 1 січня 2011 року в світі набули чинності прийняті Міжнародною торговельною палатою міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами по всьому світу, як тлумачення найбільш застосовних в міжнародній торгівлі термінів «Інкотермс 2010» [3]. Сфера дії Інкотермс 2010 поширюється на права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу в частині поставки товарів (умови поставки товарів).

Отже, лише на основі всебічного вивчення основних понять зовнішньоекономічної діяльності, кон’юнктури світових ринків, підвищення конкурентоздатності продукції, застосування сучасних технологій можна досягти ефект у зовнішньоекономічній діяльності на різних рівнях.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Затверджений наказом Верховної Ради УРСР№ 959-XII від 16.04.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/959-12.

2. Наказ «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Затверджений наказом Міністерства економіки № 201 від 06.09.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0833-01.

3. Правила «Інкотермс 2010». Затверджено Міжнародною торгівельною палатою 01.01.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/988_014.