Даценко Г.В., Станіслав О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Використання розрахунково-аналітичних методів в фінансовому контролі діяльності органів виконавчої влади

Особливої необхідності в Україні набуває реалізації політичних та соціально-економічних перетворень, поступове приведення державного управління до рівня європейських стандартів, забезпечення єдиного злагодженого механізму діяльності всіх органів влади.

Результати контрольних заходів за останні роки свідчать про те, що масштаби тіньового перерозподілу грошових потоків, у тому числі бюджетних, мізерність доходів від державної власності й обсяги вивезення капіталів за межі України величезні, а схеми скоєння порушень стають “досконалішими”. Саме для того необхідне серйозне втручання в діяльність органів виконавчої влади та попередження (усунення) вищеперерахованих порушень. Тому актуальним на даний момент є використання аналітичних методів в діяльності контролюючих органів та запровадження певної методики здійснення аналітичних процедур.

Питання аналітичних методів здійснення фінансового контролю органів виконавчої влади досліджувалися в науковій літературі досить мало. Серед вагомих наукових досліджень можна назвати праці Берездивіної Е.В., Болюха М.А., Заросила А.П., Шестаковської Т.Л, Деркачова П.В. та інших. У той же час залишаються актуальними питання розрахунково-аналітичних методів контролю діяльності органів виконавчої влади. Основна частина робіт у дослідженні аналітичних методів контролю органів виконавчої влади присвячена в першу чергу аналізу фінансових показників, інші якісні і кількісні характеристики вивчені частково.

У системі управління економічним і соціальним розвитком країни на всіх рівнях суспільного виробництва важливе значення має аналіз. Аналіз, а саме економічний аналіз, тісно пов'язаний з багатьма економічними та неекономічним дисциплінами. Методи, способи та прийоми економічного аналізу зумовлені різноманітністю, внутрішньою складністю та взаємозв'язаністю сторін. В аналітичних дослідженнях важливого значення набуває метод моделювання [1].

Різновидом аналітичних методів є прийом відносних величин, який застосовують для виявлення співвідношення між фактичною та базовою величинами показника. Різновидом відносних величин є індекси, відсотки та коефіцієнти. Ще одним з важливих аналітичних методів, які застосовуються в контролі за діяльністю установ належать графічні та матричні прийоми.

Серед безлічі загальнонаукових та специфічних методичних прийомів контролю на сьогодні досить широкого використання набувають саме аналітичні методи. Здійснюючи перевірку діяльності, органи контролю починають перевірку з дослідження специфіки діяльності та основних економічних показників. Для цього використовуються методи економічного аналізу, ЕММ та статистичні розрахунки [2].

Для полегшення роботи органам виконавчої влади при здійснені та реалізації контролю, нами була розроблена та запропонована матриця використання фінансових ресурсів на основі оцінки можливостей. Побудована модель матриці надасть інформацію органам контролю про використання фінансових ресурсів, що дасть змогу розробити та прийняти конкретні конструктивні рекомендації контролю щодо об’єкта перевірки.

Здійснимо розрахунок моделі на основі даних фінансової звітності суб’єктів перевірки (установ, організацій). Для зручності перегляду деяких змінних з метою визначення результатів діяльності досліджуваних установ зведемо основні показники діяльності та їх індекси в таблицю (для суб’єктів господарювання інших форм власності можливі варіанти показників) (табл. 1) [3].

З метою дослідження використання фінансових ресурсів суб’єктів перевірки для здійснення контролю, об’єктивною необхідністю постає побудова системи індексів взаємопов’язаних показників.

Таблиця 1

Система основних показників діяльності установ та організацій, при використанні розрахунково-аналітичних методів контролю

№ з/п	Показники	Індекси	Умовний знак
Бюджетні установи, в т. ч. органи виконавчої влади
1	Коефіцієнт фінансової стабільності	Фінансової стабільності	Іфс
2	Коефіцієнт фінансової незалежності	Фінансової незалежності	Іфн
3	Коефіцієнт залежності установи від довгострокових зобов’язань	Залежності установи від довгострокових зобов’язань	Із
4	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Маневреності власного капіталу	Імвк
5	Коефіцієнт забезпеченості нерухомим майном	Забезпеченості нерухомим майном	Ізнм
6	Коефіцієнт співвідношення касових і фактичних видатків	Співвідношення касових і фактичних видатків	Ісв
7	Коефіцієнт фактичних видатків на 1 робочого	Фактичних видатків	Іфв
8	Коефіцієнт співвідношення видатків і доходів	Співвідношення видатків і доходів	Ісвд
9	Коефіцієнт відношення планових надходжень до фактичних	Відношення планових надходжень до фактичних	Івпнф
Заклади охорони здоров’я
1	Кількість ліжко-днів	Кількості ліжко-днів	Іл-д
2	Чисельність хворих, які пройшли лікування, осіб	Чисельності хворих, які пройшли лікування	Ічх
3	Середня кількість днів використання ліжка	Кількості днів використання ліжка	Ідв
4	Оборотність ліжка протягом року, оборотів	Оборотності ліжка	Іо
5	Інтенсивність цінування хворих (середній термін перебування хворого в стаціонарі)	Інтенсивності цінування хворих	Ііц
6	Завантаженість ліжкового фонду	Завантаженості ліжкового фонду	Ізлф
Заклади загальної середньої освіти
1	Частка педагогічних працівників з вищою освітою, %	Педагогічних працівників з вищою освітою	Іппво
2	Якісна успішність за результатами року, %	Якісної успішності	Іяу
3	Забезпеченість навчального процесу літературою, од/чол.	Забезпеченості літературою	Ізл
4	Забезпеченість навчальними площами у відповідності до нормативів, %	Забезпеченості навчальними площами	Ізнп
5	Кількість учнів на 1 – го вчителя, чол.	Кількості учнів на 1 вчителя	Іку
6	Частка предметів, які викладаються з використанням інноваційних методів, %	Викладання предметів інноваційними методами	Івпім
7	Видатки на забезпечення навчального процесу в розрахунку на 1-го учня, грн./чол.	Видатків на навчальний процес	Івнп

Для побудови системи індексів застосовуються основні економічні показники діяльності, що найчастіше використовуються в розрахунково-аналітичних методах контролю (рис.1).

Вивчення наведених даних дозволяє зробити висновки, що запропоновані розрахунки допомагають розмістити установи, організації за певними місцями, з точки зору їх економічної діяльності, що є вибором для проведення контролю як податкового, так і інспектування або державного фінансового аудиту.

Рис.1. Модель системи індексів взаємопов’язаних показників на прикладі бюджетних установ

Для рекомендації щодо вибору об’єкта контролю за першочерговістю та доцільністю проведення контрольних дій доцільно використати матрицю використання фінансових ресурсів на основі оцінки можливостей (рис.2).

Рис. 2. Рекомендована матриця ідентифікації на основі оцінки можливостей суб’єктів перевірки, які підлягають контролю

Матриця показує, як формується група установ на певний досліджуваний момент відповідно до рівня варіації індексів використання фінансових ресурсів.

Використовуючи дану матрицю, можна проаналізувати та оцінити стан використання фінансових ресурсів установою на досліджуваний момент, а також виділити слабкі сторони. Окрім цього найголовнішим моментом є наступний аспект: на основі отриманих результатів за розрахунково-аналітичними процедурами, представник органу виконавчої влади – перевіряючий, може застосувати конкретні методичні рекомендації для окремої організації. Для кожної групи установ, які увійшли у відповідні квадранти, можливо визначити комплекс контрольних заходів та їх реалізацію. При цьому виявлення специфічних проблем кожної групи установ дозволяє розробити практичні рекомендації контролю.

Тобто, установи та організації, що увійшли до першої групи успішно функціонують. Установи даної групи підлягають перевірці в першу чергу, оскільки в ній можуть бути присутні проблеми з виконанням основних завдань та виконанням кошторису. Даній групі установ необхідні регулярні перевірки та аудит. Також можливе залучення інших суб’єктів контролю до здійснення перевірок, а саме: ДКСУ, РПУ, Антимонопольний комітет та інші органи до компетенції яких належать установа, що підлягає контролю.

Для організацій, які увійшли до другої групи характерним є стабільне функціонування та виконання своїх завдань згідно з положенням, надання послуг населенню з певних питань. Для даної групи суб’єктів перевірки не потрібно витрачати час на часті перевірки, в результаті яких не буде виявлено порушень. Органи виконавчої влади можуть обрати певний період за яким будуть контролюватися дані установи.

Для установ, які увійшли до третьої групи характерним є виконання своїх обов’язків перед державою, але перебувають на стадії переходу до банкрутства (для державних підприємств). На такий суб’єкт необхідно звернути увагу, контролюючі органи повинні вжити заходів для покращення діяльності, для сприяння виведення суб’єкта перевірки на стадію розвитку. Так, при їх перевірці акцентується увага на виявленнях причин кризи діяльності та вживаються відповідні заходи.

Для установ четвертої групи характерним є актикризова діяльність, розкрадання бюджетних коштів, нецільове та неефективне їх використання. Так, органи контролю повинні виявити в даних суб’єктах перевірки невикористані резерви, які можливо і стануть напрямком їх розвитку, виявити причини невиконання кошторису та перевитрачання бюджетних коштів. Необхідно розробити певні напрямки розвитку для кожного суб’єкта перевірки індивідуально, наприклад: залучення державних інвестицій, виділення коштів з відповідного бюджету.

Таким чином, проведене дослідження щодо використання розрахунково-аналітичних процедур та їх особливостей при здійсненні контролю, дало змогу авторові розробити матрицю ідентифікації використання фінансових ресурсів на основі оцінки можливостей установ та було запропоновано ключові напрями контролю в межах розробленої матриці. Розробка запропонованої матриці передбачає, що орган контролю, здійснюючи перевірку, може таким чином здійснити вибір установ для першочергової перевірки та дослідити стан діяльності бюджетних установ за певні періоди. Дана матриця може застосовуватися будь-яким зацікавленим органом, що буде здійснювати контроль діяльності за будь-яким суб’єктом, але для розрахунку в матрицю буде відбирати можливі та необхідні параметри для конкретного суб’єкта.

Література

1. Болюх М. А. Аналіз фінансово-господарської діяльності бюджетних установ: Навч. посіб. / М.А. Болюх, А. П. Заросило. — К.: КНЕУ, 2008. — 344 с.

2. Шестаковська Т.Л. Методи оцінки ефективності функціонування закладів загальної середньої освіти / Т.Л. Шестаковська // Ефективна економіка. – 2013. - № 5. – С. 87-94.

3. Лесечко М.Д. Оцінювання роботи органів виконавчої влади: наук.-метод. розроб. / уклад.: Лесечко М.Д., Ступень М.Г., Рудніцька Р.М. [та ін.]. – К.: НАДУ, 2011. – 44 с.