УДК 353.9:574 (075.8):323.174

Карташов Є.Г.,

Народний депутат України,

кандидат філософських наук

Карташов Е.Г.,

Народный депутат Украины,

кандидат философских наук

Cartashov E.G.

Member of Parliament of Ukraine,

PhD

МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СТІЙКІСТЮ РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Модернізація механізмів державного управління стійкістю регіональних еколого-економічних систем у напряму їх демократизації має базуватися на принципі раціонального та збалансованого (за критерієм кінцевого еколого-економічного ефекту) поєднання державних і ринкових, адміністративних та економічних механізмів і важелів регулювання екологічних відносин, природокористування та природоохоронної діяльності на регіональному рівні.

Діючий економічний механізм має низку недоліків та неврегульованих питань, і тому питання його вдосконалення є вкрай актуальним. Однією із основних стратегічних цілей такого вдосконалення, крім завдань оперативного коригування економічного механізму природокористування, має стати, на нашу думку, визначення основних перспективних напрямів реформування та реалізація їх у складі заходів Стратегії сталого розвитку України, що нині діє в Україні.

Одним із ефективних економічних механізмів забезпечення природоохоронних заходів і заходів з ліквідації негативного впливу аварій та техногенних катастроф є страхування ризиків забруднення навколишнього природного середовища. В Україні такий вид страхування практично відсутній. В економічно розвинених країнах світу він отримав назву «екологічне страхування». Такі інвестиційні фонди можуть бути створені як в межах окремого підприємства, так і в межах окремої територіальної одиниці.

Формування регіональних екологічних інвестиційних фондів забезпечує спеціальна економічна модель страхування майнових і екологічних ризиків з наступними інвестиціями в єдиний регіональний інноваційний екологічний проект, що фінансується із відповідних фондів. За змістом така модель є корпоративною згодою сторін і орієнтована, з одного боку, на заміну застарілої технічної і технологічної бази потенційно небезпечних виробництв, а з іншого, – є засобом управління екологічною безпекою регіону і відродження територій.

Важливою складовою вдосконалення економічного механізму державного управління стійкістю регіональних еколого-економічних систем є вдосконалення нормативів збору за забруднення. Вдосконалення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища доцільно здійснювати, виходячи з обґрунтування необхідних обсягів фінансування природоохоронних заходів, а також реальних фінансових можливостей підприємств-платників з урахуванням фактичних збитків, які завдаються державі, іншим суб'єктам господарської діяльності та населенню.

Основною проблемою вдосконалення нормативів збору за спеціальне використання природних ресурсів є відсутність механізму цільового використання коштів від збору за спеціальне використання природних ресурсів.

Щодо вдосконалення системи фінансування природоохоронних заходів, то першочерговою вбачається необхідність розробки чіткого механізму реалізації положення статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо обов’язковості додержання екологічних вимог та здійснення природоохоронних заходів суб’єктами господарювання [5]. Такий механізм має містити чітке визначення умов фінансування природоохоронних заходів, які здійснюватимуться за рахунок коштів: - суб’єктів господарської діяльності; фондів охорони навколишнього природного середовища; місцевих та державного бюджетів.

Адміністративні механізми, які на сьогодні хоча вже і сформувалися у певну злагоджену систему, проте теж потребують свого вдосконалення, насамперед, з метою уникнення формальності при проведенні процедури екологічної експертизи.

Література

1. Дацій Н.В. Методичні підходи до моніторингу ресурсного потенціалу на місцевому рівні [Електронний ресурс] / Н.В. Дацій Н.В // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2013. – №1. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua

2. Дмитриев М. Экологические аспекты государственного регулирования / М. Дмитриев, Е. Бычкова // Экономист. – 2012. – №. 4. – С. 73–79.

3. Дробноход М. Екологічний імператив та його виміри / М. Дробноход, Ф. Вольвач // Освіта і управління. – 2004. – т. 7. – № 2. – С. 47–59.

4. Конституція України : за станом на 7 грудня 2004 р. / Верховна Рада України. – Офіційне вид. – К. : Парлам. вид–во, 2005. – 68 с. – (Бібліотека офіційних видань).

5. Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – С. 546–561.

6. Механізми підвищення ефективності діяльності органів державного управління на регіональному рівні / [за заг. ред. Г. І. Мостового]. – Х. : ХарРІ НАДУ, 2004. – 207 с.