Ясніковська О.В.

Буковинський державний медичний університет

ПОПЕРЕДЖЕННЯ РОЗВИТКУ плацентарної дисфункції у жінок з невиношуваннЯМ вагітності

Актуальність. Плацентарна дисфункція (ПД) є причиною ускладненого перебігу гестаційного періоду і пологів, яка виявляється у 3-4% здорових жінок з неускладненим перебігом вагітності, а у разі різноманітної патології її частота коливається від 24 до 46% [1, 23с.; 2, с.22-25]. При даній патології збільшується материнська та перинатальна захворюваність і смертність. Профілактика та лікування ПД залежить від своєчасної діагностики та лікування супутніх захворювань та ускладнень вагітності. Враховуючи різноманітність факторів, що спричиняють розвиток ПД, терапія цього ускладнення має носити комплексний характер та патогенетичну спрямованість [3, 159с.].

Метою роботи була розробка профілактично-лікувального комплексу ПД у жінок з невиношуванням.

Матеріали та методи дослідження. Нами вивчено особливості акушерсько-гінекологічного анамнезу та проведена оцінка клінічної ефективності лікування у 61 вагітної із загрозливим абортом, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні пологового будинку №2 м. Чернівці.

Результати дослідження та їх обговорення. Перенесені до вагітності екстрагенітальні захворювання відмічали у 78,2% жінок. У 53,6% вагітних спостерігалися часті гострі респіраторні захворювання, у переважної більшості (84,7%) – дитячі інфекції (кір, скарлатина, вітряна віспа та інші).

У досліджуваних на основі анамнезу вивчені особливості менструальної функції: початок менструацій у 62,3% жінок зареєстровано у віці 11-13 років, поряд з цим у 23 обстежуваних (37,7%) спостерігалось пізнє менархе. У 33 вагітних (54,1%) становлення менструального циклу відбувалось протягом року і більше ніж рік. Тривалі менструації - від 4 до 7 діб мали 49 жінок (80,3%). Порушення менструального циклу спостерігалися у 23 (37,7%) вагітних. Гінекологічні захворювання в анамнезі відмічені у 28 (45,9%) жінок, з них 10 (35,7%) страждали запальними захворюваннями матки і придатків.

Серед обстежуваних жінок 17 (27,9%) - першовагітні. У 13 (29,5%) вагітних були по 1 разу штучні аборти в ранніх термінах, у 5 (11,4%) – по 2 рази і у 2 (4,5%) – по 3 рази і більше. З 44 повторновагітних 22 жінки мали в анамнезі мимовільні викидні, причому три з них (13,6%) – двічі. Як правило, вони супроводжувалися значними кровотечами, внаслідок чого чотирьом жінкам була проведена гемотрансфузія. Одна жінка мала в анамнезі міхуровий занесок.

З метою профілактики вторинної ПД та лікування первинної ПД на малих термінах вагітності призначали проведення комплексної терапії, яка містила гормональну корекцію, метаболічну терапію та препарати, що покращують матково-плацентарний кровообіг. Гормональна терапія при недостатності лютеїнової фази полягала в призначенні дуфастону 20 мг на добу з 8 до 18 тижня вагітності. Паралельно з гормональною корекцією в усіх випадках призначали метаболічну терапію на 10-11 та 15-16 тижнях вагітності. Застосовували препарати, що покращують матково-плацентарний кровообіг (гілоба 40 мг 3 рази на день; ериніт 1 табл. 3 рази на день; Mагне B6 по 2 табл. 3 рази на день; фолієва кислота – 200 мг 2 рази на день; вітамін Є – 1 капс. (100 мг) 2 рази на день 10 – 12 днів).

Оцінка ефективності терапії показала, що у 69 % пацієнток, які отримували запропонований комплекс лікування при динамічному УЗ дослідженні плаценти через 20-30 днів після лікування відмічено відповідність стадії дозрівання плаценти терміну вагітності. Одночасно виявлялась менша кількість гіперехогенних ділянок. Базальна мембрана була більш чіткою, розширення міжворсинкового простору та петрифікати по краю плаценти виявляли лише у окремих пацієнток. Покращення структурно-функціонального стану плаценти сприяло в подальшому підвищенню оцінки біофізичного профілю плода до 8-10балів за рахунок збільшення рухової активності плода, частоти та індексу дихальних рухів, тонусу плода, об'єму навколоплодових вод при нормалізації параметрів нестресового тесту (КТГ), що проявлялось зниженням БЧСС та зростанням кількості, тривалості та амплітуди акцелерацій відповідно на 34,1 %. В цілому, лікувальний комплекс вагітних із ПД сприяв достовірному покращенню показників стану плода, зменшенню проявів дистресу та плацентарної дисфункції. У 58 жінок з групи спостереження вагітність завершилася строковими пологами. При оцінці стану їх новонароджених виявлено достовірне збільшення середньої маси дітей на 0,230 кг та покращення оцінки за шкалою Апгар до 8-10 балів.

Висновки. Отже, в жінок із невиношуванням у малих термінах гестації наявний обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез. Дитячі інфекції, метрорагії, гінекологічні захворювання, мимовільні та штучні аборти слід віднести до числа чинників ризику виникнення загрози переривання вагітності, на тлі якої в більшості випадків формується ПД. В результаті використання запропонованого нами комплексу профілактично-лікувальних заходів знижується відсоток ускладнень під час вагітності, покращується внутрішньоутробний стан плоду, морфофункціональний стан фето-плацентарного комплексу та зменшується частота народження дітей у стані асфіксії.

Література

1. Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Заболотна А.В., Москаленко Т.Я., Сенчук А.Я., Тітов О.В. Діагностика та лікування плацентарної недостатності.- Методичні рекомендації.- Київ, 2004.- 23с.

2. Дашкевич В.Є., Янюта С.М., Коломійченко Т.В.. Двуліт М.П. Плацентарна недостатність: сучасні аспекти патогенезу, діагностики, профілактики та лікування // Мистецтво лікування.— 2004.— № 4.— С. 22–25.

3. Филиппов О.С. Плацентарная недостаточность. Москва: «МЕД пресс-информ». - 2009. - С.159.