Медицина/12

Медицина/12.Инфекционные болезни

К.мед.н. Меленко С.Р., Баланюк І.В.

Буковинський державний медичний університет, Україна

СУПУТНІЙ КАНДИДОЗ У ХВОРИХ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ/СНІД НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Кандидоз – важлива проблема ВІЛ-інфікованих осіб. В багатьох сучасних літературних джерелах описано та охарактеризовано штами Candida, наявні у хворих на ВІЛ-інфекцію [7]. Тому необхідно розкривати етіопатогенетичні особливості, важливі для вибору схеми лікування хворих на ВІЛ-інфекцію з супутнім кандидозом.

Інші розповсюджені види, такі як Candida glabrata, Candida parapsilosis, Candida tropicalis, теж асоціюються із розвитком різних клінічних форм кандидозу та варіюють у частоті виявлення залежно від географічного розташування, когорти пацієнтів та попереднього досвіду використання протигрибкових препаратів [5, 6]. Частота носійства кандид в порожнині рота хворих на ВІЛ-інфекцію досягає 80%, тоді як у практично здорових – 46-51% [1]. Результати дослідження Трофимець К. К. та Максютенко А. С. показали, що найчастіше в порожнині рота як у ВІЛ-інфікованих, так і у здорових людей зустрічається Candida аlbicans. Частота виявлення даного грибка в обох групах складала 80 %. Candida crusei i Candida pseudotropicals виділені тільки у жінок, проте достовірних відмінностей частоти виявлення у пацієнток обох груп не було. Відсоток виявлення Candida pseudotropicals мав тенденцію до збільшення показника в групі неінфікованих пацієнтів [2].

Описано багато випадків орального кандидозу та при гострій стадії ВІЛ-інфекції, але найчастіше кандидоз слизових оболонок ротової порожнини виникає із зниженням CD4+ Т-лімфоцитів в пізніх клінічних стадіях ВІЛ-інфекції. В окремих джерелах зустрічаються відомості про те, що більшість ВІЛ-інфікованих є носіями одного штаму Candida протягом клінічно вираженого кандидозу і при його згасанні [4].

Найбільш поширені форми – ангулярний хейліт, псевдомембранозний і еритематозний кандидоз, які є предикторами розвитку СНІДу. Псевдомембранозний кандидоз (молочниця) характеризується кремово-білими сироподібними бляшками на слизовій оболонці щік, язиці, інших ділянках слизової оболонки порожнини рота, які викликані надмірно швидким ростом гіфів грибка в комплексі з епітеліальними та запальними клітинами. При видаленні нашарувань може залишатися гіперемійована чи кровоточива поверхня. Еритематозний кандидоз проявляється плоскими, червоними плямами різного розміру, що найчастіше уражають дорсальну поверхню язика, тверде та м’яке піднебіння. Характеризується вираженим болем, печією і сухістю в ротовій порожнині. Ураження можуть зберігатися протягом декількох тижнів без відповідного лікування. Ангулярний хейліт проявляється еритемою та тріщинами в кутах рота, ураження як одно-, так і двобічне. Ця клінічна форма може спостерігатися окремо або у поєднанні з іншою формою кандидозу. Хронічний гіперпластичний кандидоз рідко зустрічається у ВІЛ-інфікованих осіб, його частіше пов'язують із тютюнопалінням. Патологічні елементи локалізуються на слизовій оболонці щік, зазвичай білатерально і дуже рідко їх можна зустріти в ретромолярному просторі. Нашарування зумовлені гіперкератозом і не можуть бути вилучені шляхом зішкрібання.

Частим фактором розвитку тяжких форм кандидозу є зниження кількості СD4+T-лімфоцитів, що закономірно у хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, та спричиняє розвиток поверхневого та системного кандидозу. При вираженому імунодефіциті в інфекційний процес залучаються стравохід, трахея, бронхи, легені. Ці форми є СНІД-індикаторними, оскільки вони рідко розвиваються при кількості СD4+Т-лімфоцитів більше 100 мкл^-1[3]. Більше 15 % осіб у термінальній стадії ВІЛ-інфекції страждають на кандидозний езофагіт. Більш ніж у 60 % хворих після лікування протягом трьох місяців спостерігається рецидив.

Отже, саме кандидозні ураження, глибина яких залежить від ступеню імуносупресії пацієнта, дозволяють вперше запідозрити ВІЛ-інфекцію у багатьох хворих, спостерігаються на різних клінічних стадіях ВІЛ-інфекції, мають важливе діагностичне та прогностичне значення.

Література:

1. Тертышникова В. В. Kлинико-эпидемиологическая характеристика некоторых микозов у ВИЧ-инфицированных женщин, находящихся в условиях пенитенциарной системы / В. В. Тертышникова // Успехи современного естествознания. – 2008. – № 10. – C.51-55.

2. Трофимець К. К. Видовий склад грибів роду Candida і їх чутливість до протигрибкових препаратів у ВІЛ-інфікованих і неінфікованих стоматологічних пацієнтів / К. К. Трофимець, А. С. Максютенко // Вісник стоматології. – 2011.‑ № 4. – С. 41.

3. Correlation of subclinical candidal colonization of the dorsal tongue surface with the Walter Reed staging scheme for patients infected with HIV-1 / JN. Hamilton, SH. Thompson, MJ. Scheidt [et al.] // Oral. Surg. Oral. Med. Oral. Pathol. – 1992. – V.73, N 1. – P. 47-51.

4. Emergence of azole drug resistance in Candida species from HIV-infected patients receiving prolonged fluconazole therapy for oral candidosis / EM. Johnson, DW. Warnock, J. Luker [et al.] // J. Antimicrob. Chemother. – 1995. – V. 35, N 1. – P. 103-104.

5. Krcmery V. Non-albicans Candida spp.causing fungaemia: pathogenicity and antifungal resistance / V. Krcmery, A. J. Barnes // Journal of Hospital Infection. – 2002. – V. 50, N. 4. – P. 243-260.

6. Purification and germination of Candida albicans and Candida dubliniensis chlamydospores cultured in liquid media / [F. Citiulo, G. P. Moran, D. C. Coleman, D. J. Sullivan] // FEMS Yeast Research. – 2009. – V. 9, N. 7. – Р.1051-1060.

7. Ruhnke M. Epidemiology of Candida albicans infections androle of non-Candida albicans yeasts / M. Ruhnke // Current Drug Targets. – 2006. – V. 7, N. 4. – P. 495-504.