Медецина. Морфологія

Васильєва С.О., Гуджал Н.М., Сторожук О.Б.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

ЗАЛЕЖНІСТЬ ФІЗИЧНОГО СТАНУ ШКОЛЯРІВ ВІД ВІКУ, СТАТІ ТА СОМАТОТИПУ

Пріоритетним завданням сучасної профілактичної медицини є збереження та зміцнення здоров’я дітей та підлітків, підвищення рівня їхньої фізичної та соціальної адаптації. Нажаль, літературні дані свідчать про погіршення стану здоров’я та зниження функціональних резервів учнів середніх навчальних закладів в Україні і світі. Одним з найбільш об’єктивних критеріїв здоров’я людини вважають рівень її фізичної працездатності. Висока фізична працездатність – синонім міцного здоров’я, і навпаки, її низьке значення розглядають як фактор ризику для здоров’я. Найбільш активно в сучасних умовах розвивається напрям, що базується на оцінці рівня здоров’я на основі фізичного стану. Актуальність дослідження полягає у необхідності пошуку нових доступних та надійних методів визначення рівня здоров’я великих груп дітей і підлітків з метою діагностики соматичного здоров’я та подальшого проведення ефективних оздоровчих заходів.

Пубертатний період - час прискореного фізичного розвитку і статевого дозрівання, котрий характеризується важливими змінами в організмі підлітка, формуванням аеробних можливостей організму, а відтак, і певного рівня соматичного здоров’я. Натомість, це найбільш сенситивний період в житті людини, і дія несприятливих факторів довкілля в цей час може спричинити порушення роботи органів і систем. Тому для збереження і зміцнення здоров’я дітей і підлітків доцільно акцентувати увагу вчителів та вихователів на необхідності активно впроваджувати сучасні здоров’язбережувальні технології навчання.

З метою визначення рівня фізичного стану (РФС) було сформовано дві групи школярів по 32 особи кожна. Досліджуваними стали учні Вінницької ЗОШ № 4 імені Д.І. Менделєєва. До першої групи входили учні 5-6-х класів віком від 10 до 11 років (дівчат – 16, хлопців – 16); другу групу склали учні 8-9-х класів віком 14-15 років (16 дівчат та 16 юнаків).

РФС школярів визначали методом PWC₁₇₀ у варіанті степергометрії. Для визначення соматотипу використовували класифікацію М.В. Чорноруцького, відповідно до якої виділяються астенічний, нормостенічний та гіперстенічний типи конституції. Приналежність до того чи іншого типу визначали на основі індексу Піньє. Отримані дані статистично оброблялись на ПК IBM Pentium з використанням стандартних програм математичного забезпечення для Windows XP; Excel 7.1, Statistics for Windows 6. Математичну обробку проводили з визначенням t-критерію Стьюдента.

Таблиця 1.

Рівень фізичного стану учнів 10-11 років

Рівень фізичного стану	Дівчата	Хлопці	У процентному відношенні (%)
Відмінний	13	5	57%
Добрий	3	7	31%
Посередній	-	4	12%
Нижче посереднього	-	-	0%
Низький	-	-	0%

Проведене дослідження показало, що серед 32 учнів віком 10-11 років 18 осіб мали відмінний фізичний стан, що становить57 %, 10 осіб - добрий (31%), 4 особи – посередній (12%), учнів з фізичним станом нижче посереднього і низьким фізичним станом не зареєстровано. (Таблиця 1)

Серед 32 учнів віком 14-15 років, 15 осіб мали відмінний фізичний стан (47 %), 8 осіб - добрий фізичний стан (25 %), 5 осіб – посередній (16%), 4 особи - фізичний стан нижче посереднього (12 %), осіб з низьким фізичним станом не було. (Таблиця 2)

Таблиця 2.

Фізичний стан учнів 14-15 років

Рівень фізичного стану	Дівчата	Юнаки	У процентному відношенні (%)
Відмінний	10	5	47%
Добрий	6	2	25%
Посередній	-	5	16%
Нижче посереднього	-	4	12%
Низький	-	-	0%

Порівнявши отримані результати, можна зробити висновок, що РФС школярів протягом пубертатного періоду (з 10 до 15 років) погіршується. Так серед 10-11-річних дітей 88% досліджуваних мали відмінний і добрий фізичний стан. Серед 14-15-річних таких дітей було лише 72%. Серед 10-11-річних школярів осіб з РФС нижче посереднього не було, а серед 14-15 річних 12% юнаків мали фізичний стан нижче посереднього.

На нашу думку, це може бути пов’язано з підвищенням фізичних, нервово-психічних, емоційних навантажень у зв’язку з необхідністю вибору подальшого напрямку навчання, вибором професії учнями 9 класу. Це, в свою чергу, призводить до гіподинамії, порушень розпорядку дня (перебування на свіжому повітрі, недосипання, режиму харчування).14-15-річні підлітки частіше набувають шкідливих звичок: вживання спиртних напоїв, куріння тощо. Це негативно впливає на функціонуванні серцево-судинної системи та її адаптації до фізичних навантажень. В результаті фізичний стан та рівень здоров’я таких підлітків погіршується.

Аналіз отриманих результатів свідчить про гендерні відмінності РФС. Так, 5 хлопчиків 10-11 років (31 %) мають відмінний фізичний стан, 7 хлопчиків (44 %) – добрий, 4 учні (25 %) має посередній фізичний стан. Серед дівчаток 10-11 років 13 мають відмінний фізичний стан (81%), 3 - добрий (19 %), а дівчаток з посереднім, фізичним станом нижче посереднього та низьким фізичним станом не було виявлено.

Серед юнаків 14-15 років відмінний показник фізичного стану у 5 осіб (31%), добрий у 2 (13%), посередній у 5 (31%), фізичний стан нижче посереднього у 4 учнів (25%). Результати дослідження дівчат 14-15 років наступні: 10 осіб мають відмінний фізичний стан, 6 – добрий. У відсотковому співвідношенні це відповідно 63% та 37% .

Дівчата, на відміну від хлопців, в обох вікових категоріях мають достовірно вищі показники РФС. Це можна пояснити захисним значенням механізмів, що забезпечують більш високу витривалість жіночого організму: вищий вміст естрогенів, простациклінів та α-ліпопротеїдів в крові у жінок.

Більшість обстежених учнів (32 особи) мають нормостенічний тип будови тіла. Астенічного і гіперстенічного конституціонального типу зареєстровано, відповідно, 23 та 9 осіб. Необхідно зазначити, що серед юнаків більше нормостеніків, а серед дівчат – астеніків. За даними літератури в якості основних факторів, збіг яких обумовлює зниження РФС, частіше за все виділяють гіперстенічний (пікнічний) конституціональний тип і гіподинамію.

Переважна більшість астенічних і нормостенічних учнів мають відмінний та добрий фізичний стан, що збігається з даними літератури про вищий рівень фізичної підготовленості і краще пристосування цих конституціональних типів до умов навколишнього середовища.

Таким чином, серед 64 досліджених учнів у віці від 10 до 15 років – 33 особи мають відмінний рівень фізичного стану, 18 – добрий, 9 учнів мають посередній і 4 – фізичний стан нижче посереднього.

В ході проведеного дослідження визначено групу школярів з низьким рівнем фізичного стану, які складають групу ризику щодо виникнення соматичної патології. Така донозологічна діагностика дає можливість вчасно провести корекцію способу життя, праці, навчання, відпочинку учнів з метою піднесення їхніх фізичних та адаптаційних можливостей та профілактики багатьох соматичних захворювань.