УДК 373.2.016 : 811.161.2

Дубина Л. А., Маркотенко Т. С.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ БЕСІД З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У дошкільній лінгводидактиці досить широко висвітлена проблема використання бесіди дошкільниками (В. Одоєвського, Л. Толстого, К. Ушинського, О. Радіної, А. Симонович, Є. Тихеєвої, Є. Фльоріної, Л. Шлегер, С. Русова, Є. Фльорина, А. Богуш, Е. Короткова). На важливості бесіди для інтелектуального, морального, духовного розвитку дітей наголошували корифеї вітчизняної педагогіки К. Ушинський, Є. Тихєєва, С. Русова. Методику проведення бесід з дітьми дошкільного віку пізніше вдосконалювали А. Богуш, Н. Гавриш, Е. Короткова, О. Радіна, Є. Фльорина. Вони звертали увагу на актуалізацію не лише мовленнєвого аспекту, а й на необхідність створення особливої духовно-естетичної атмосфери, яка забезпечувала б виховний вплив бесіди. Науковці зазначають, що цінність бесіди виявляється в систематизації, уточненні, впорядкуванні дитячих уявлень, збагаченні їхнього досвіду. Під час бесіди діти навчаються логічно мислити, швидко пригадувати, аналізувати, порівнювати, висловлювати судження, робити висновки, формулювати та обстоювати власні думки.

Мета нашої статті – розглянути поняття бесіди, її види, тематику, роль вихователя у бесіді, структуру бесіди ( початок, основна частина, заключна), методику проведення бесіди.

Бесіда – це організована, цілеспрямована розмова вихователя з дітьми з певної теми, яка складається із запитань і відповідей; бесіда – організована розмова педагога зі всією групою дітей, присвячена одному якому-небудь питання[2, 168].

Розроблений Сократом і Платаном метод бесіди застосовувався в навчанні молоді риториці й логіці. Пізніше цей метод був використаний у шкільному навчанні. З часів Я. А. Коменського та Й. Г. Песталоцці постало питання про застосування бесід у дошкільному вихованні. У роботі з дошкільниками бесіда може використовуватись як спеціальний словесний метод навчання. Бесіда як метод навчання потребує зосередження на певній темі розмови, передбачає достатній рівень знань про те, що має обговорюватися.

Сучасні методисти А. Алексєєва та В. Яшина зазначають, що мовленнєва діяльність дитини в процесі бесіди відрізняється від звичайної розмови передусім внутрішнім програмуванням, плануванням свого висловлювання, більшою його довільністю [1].

У роботі з дошкільниками використовують такі види бесід:

— етична (її метою є формування моральних уявлень дітей);

— пізнавальна (про події життя, працю дорослих, природу);

— вступна (використовують для підготовки дітей до певної діяльності);

— підсумкова (застосовують з метою уточнення, систематизації знань).

А. Богуш визначає бесіду як спеціально організований словесний метод навчання, специфічний вид заняття та як прийом, важлива частина будь-якого заняття (вступна бесіда, пояснювальна, узагальнююча бесіда, бесіда-супровід будь-якої діяльності тощо). Науковець підкреслює, що бесіда актуалізує не лише мовленнєвий аспект, а створює особливу духовно-естетичну атмосферу.

А. М. Богуш виділила тематику бесід із дітьми за такими класифікаціями:

- на підставі основного засобу (картина, літературний твір) побудови бесіди;

- залежно від мети та методу (вступна, супроводжувальна, заключна, узагальнювальна бесіда);

- відповідно до змісту (пізнавальні та етичні бесіди) [2].

Методисти пропонують також таку тематику бесід:

· поширеними є бесіди, які відтворюють факти і явища суспільного життя: «Київ – головне місто України», «Наше місто», «Ми любимо своє село», «Що ми бачили в бібліотеці?».

· ряд бесід присвячується темам праці, трудовим процесам, трудовим справам самих дітей: «Хліб – всьому голова», «Професії твоїх батьків», «Як шиють одяг», «Про будівництво», «Ми – чергові», «Що ми виростили на городі, в саду?».

- про машини, які допомагають дорослим у праці («Що машини допомагають робити в дитячому садку і вдома?», «На чому люди їздять?», «Які машини допомагають колгоспникам вирощувати врожай?» тощо).

· про предмети, з якими діти зустрічаються кожного дня («Наші іграшки», «Про одяг і взуття», «Про посуд» і т. ін.).

У бесіді педагог:

1) уточнює і впорядковує досвід дітей, тобто ті уявлення та знання про життя людей і природи, які діти набули під час спостережень під керівництвом педагога і в різноманітній діяльності в сім'ї і в дитячому саду;

2) виховує у дітей правильне ставлення до навколишнього;

3) привчає дітей цілеспрямовано і послідовно мислити, не відволікаючись від теми розмови;

4) вчить просто і зрозуміло викладати свої думки. Крім того, під час бесіди педагог виховує у дітей стійка увага, уміння слухати і розуміти мову інших, стримувати безпосереднє бажання відразу відповідати на питання, звичку говорити досить голосно і чітко, щоб всі чули [3].

Невеликі бесіди проводяться вихователем на початку таких занять, як малювання, ліплення, дидактичні ігри. При підготовці та проведенні таких вступних бесід вихователь повинен дотримуватися ті ж правила. Бесіди в розгорнутій формі проводяться з дітьми середнього та старшого віку.

У молодшій групі бесідою супроводжується розгляд картин, живих об'єктів. У молодшій групі практикуються заняття у формі гри, де мовна активність дітей (відповіді на питання) займає основне місце. Це дидактичні ігри з лялькою, які полягають в тому, що вихователька розігрує невелику інсценування за участю ляльки, наприклад зустріч нової ляльки, частування ляльки, збори ляльки на прогулянку і т. п. У продовження цієї гри педагог веде розмову з дітьми від імені ляльки, вставляючи питання, зауваження від себе; діти відповідають хором та по одному. Така форма розмови відповідає дитячим інтересам і служить прекрасним засобом активізації мовлення дітей. Вони з цікавістю стежать за всіма діями виховательки, уважно слухають, охоче відповідають і самі задають питання.

Проведення подібних занять вимагає від педагога: попередньої підготовки. Потрібно скласти свого роду сценарій (тобто план), де перерахувати дійових осіб, порядок дій і мова педагога і дійових осіб.

Методично важливим є питання про співвідношення в бесіді мови дорослого і дітей. Як показують спостереження, часто мовна активність педагога превалює над дитячою. Іноді вихователі, ставлячи питання, не дають дітям можливості зосередитися і подумати, поспішають відповісти самі, починаючи розповідати про те, що спостерігали, наприклад, на екскурсії. Дітям не залишається нічого іншого, як пасивно слухати. Інша крайність полягає в «витягуванні» у дітей ціною значних зусиль правильних відповідей. Ефективність бесіди в значній мірі залежить від уміння педагога цілеспрямовано вести за собою дітей, направляти дитячу думку і активізувати мовну діяльність.

У дошкільній лінгводидактиці визначено, у яких вікових групах проводяться заняття-бесіди. Відносно молодшого дошкільного віку використовується бесіда-розмову в процесі отримання досвіду. Бесідою супроводжується розглядання іграшок, картинок.

У середньому дошкільному віці переважно використовуються бесіди, які супроводжують отримання нових знань, супроводжують спостереженнями (з чого зроблені предмети, наш одяг, умивальні приналежності) та екскурсіях (що робить листоноша).

У старшому дошкільному віці проводяться всі види бесід. Структура бесіди залежить від теми, змісту, віку дітей. Бесіда складається з таких структурних елементів, як початок, основна та заключна частини. Бесіда повинна починатися з опису конкретних образів, емоційно яскравих спогадів дітей про цікавий випадок. Необхідно одразу оживити в пам’яті дітей цілісний образ, явище, активізувати емоційну сферу дітей і тим самим викликати в них бажання брати участь у бесіді. Почати бесіду можна по-різному – із загадування, з розповіді, з розгляду картинки, іграшки, з читання вірша, які мають пряме відношення до теми. Основна часина може складатися з кількох логічно завершених етапів: розглядання картини, художнє читання тексту, обговорення елементів продуктивної діяльності дітей, кожний з яких має закінчуватися узагальненням педагога щодо основних позицій, думок, що були висловлені. Зміст бесіди, чергування методів та прийомів націлені на постійну мобілізацію уваги, пам’яті, активізацію мислення та мовлення малюків. бесіди розкривається її конкретний зміст.

Успіх і педагогічна результативність бесіди багато в чому залежить від правильного добору і формулюванні запитань. Як стверджує Є. О. Радіна, усі запитання поділяються на дві групи. До першої можна віднести ті, які вимагають від дітей простої відповіді чи описування предметів, явищ ( що? хто? який? куди? та ін.). Вони ставляться на початку бесіди або мікротеми бесіди для того, щоб відновити в пам'яті дитини те, що вона бачила, переживала. Друга група запитань вимагає від дітей деяких логічних узагальнень, умовиводів, встановлення причинних зв'язків, розкриття змісту теми. (Для чого? чому? навіщо? чим схожі? як дізнатися? та ін.). Крім основних запитань вихователь повинен використовувати і допоміжні – навідні та підказуючи.

У заключній частині бесіди вихователь пропонує дітям прочитати знайомий вірш, заспівати пісню, близьку за змістом до теми бесіди. Можна прочитати художнє оповідання, провести дидактичну гру, прослухати магнітофонний запис. Так, бесіду про транспорт можна закріпити дидактичною грою «На чому люди їздять?», бесіду про місто Київ – піснею про нього, бесіду про свято – читанням знайомих віршів про це свято. У заключній частині бесіди вихователь пропонує дітям прочитати знайомий вірш, заспівати пісню, близьку за змістом, до теми висловлення.

Тож, бесіда як вид діалогічного мовлення є дуже важливою у розвитку мовлення дошкільників. Хоча монологічному мовленню у дошкільному закладі приділяється більша увага, але без діалогічного мовлення, бесіди не можливо працювати з дітьми, розвивати їхню мову.

Література

· 1. Алексеева М. М. Методика развития речи и обучения родному языку дошкольников / М. М. Алексеева, Б. И. Яшина. – М. : Издательский центр «Академия», 2000. – 400 с. 2. Богуш А. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш, Т. М. Котик – К. : Видавничий Дім «Слово», 2006. – 304 с. 3. Заняття з розвитку мовлення в дитячому садку / За ред. О. С. Ушакової. - М.: Сучасність, 1999. - 363с.

Дубина Л., Маркотенко Т. Методика проведення бесід з дітьми дошкільного віку

У статті розглянуто, що таке бесіда, її види, тематика, роль вихователя у бесіді, структура бесіди ( початок, основна частина, заключна), методика проведення бесіди.

Ключові слова: дошкільник, бесіда, структура, тематика бесід.

Дубина Л., Маркотенко Т. Методика проведения бесед с детьми дошкольного возраста

В статье рассмотрено, что такое беседа, ее виды, тематика, роль воспитателя в беседе, структура беседы (начало, основная часть, заключительная), методика проведения беседы.

Ключевые слова: дошкільник, бесіда, структура, тематика бесед.