Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Гусенко А. А.

Миколаївський національний аграрний університет, Україна

Формування правової культури фахівців економічного профілю аграрної сфери у процесі професійної підготовки

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) зазначено, що формування правової культури – це один з елементів мети національного виховання. Становлення демократичної держави, розвиток на основі духовності, моральності неможливі без високоосвіченого суспільства з розвинутою правовою культурою і глибокою правосвідомістю. Тому формування правової культури є одним з основних напрямів розвитку освіти.

Інтенсивні зміни в суспільному житті країни на початку ХХІ ст., пов’язані з глобалізацією світової економіки, її загальною інформатизацією, висовують нові, більш жорсткі вимоги до професійної компетентності сучасних фахівців агропромислового комплексу. Переосмислення процесу їх професійної підготовки визначається основними тенденціями реформування вищої аграрної освіти, задекларованими Законом України “Про вищу освіту”, Національною програмою правової освіти населення, а також нормативними документами Міністерства освіти і науки України та Міністерства аграрної політики та продовольства України. Важливим аспектом такого реформування останнім часом виступає інтеграція професійної освіти з різними метасистемами (Європейська система кваліфікацій, Європейський мовний портфель тощо).

Україна – велика аграрно-промислова держава, що має сприятливі природно-кліматичні умови, достатні виробничо-господарські потужності та продуктивні сили для інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва. У сільському господарстві та економіці України утверджуються нові ринкові економічні відносини, розвиваються господарчо-підприємницькі тенденції побудовані на принципово нових економічних засадах: формуються земельні і майнові відносини селян, вдосконалюється система державно-правового регулювання сільського господарства, поширюється застосування біржової форми реалізації сільськогосподарської продукції і продовольства. За допомогою аграрно-правових норм визначається правове становище всіх виробників сільськогосподарської продукції, регулюється їхня виробничо-господарська діяльність, суспільно-організаційні, майнові, управлінські, членські, трудові, соціальні, господарсько-договірні та інші аграрні відносини.

Без знання й усвідомлення правових норм, які регулюють підприємницьку діяльність в аграрній сфері, фахівець економічного профілю не спроможний на достатньому рівні виконувати свої професійні обов’язки. Правові знання і правова культура мають стати обов’язковою складовою загальної підготовки випускників вищих навчальних закладів аграрної сфери.

Аналіз досліджень у галузі правової культури свідчить, що у розв’язанні визначених державою і суспільством завдань щодо правової освіти громадян провідне місце належить загальноосвітнім і вищим навчальним закладам, де здобуваються основи правових знань, закладається підґрунтя формування правової культури суспільства. Важливою складовою системи вищої освіти є вища аграрна освіта, яка спрямована на кадрове забезпечення аграрної галузі. Вона має сприяти відтворенню її кадрового потенціалу, забезпечувати високу якість підготовки фахівців, безпосередньо впливати на оптимальне розв’язання багатьох проблем агропромислового комплексу та ін. У зв’язку з широкомасштабними і кардинальними перетвореннями в аграрній галузі галузі багато проблем держави не можна розв’язувати стандартними підходами та технологіями. Тут необхідні фахівці, які володіють творчим професійним та управлінським мисленням, оперують ринковими категоріями, термінами і поняттями, здатні успішно розв’язувати проблеми аграрної галузі, ефективно працювати в складних економічних умовах та ін.

Як зазначають дослідники, вирішальним у цьому процесі виступає професійна підготовка педагогічних кадрів, органічною складовою якої є правова культура. Проте сучасні дослідження не повною мірою охоплюють проблематику формування правової культури, зокрема майбутнього спеціаліста – аграрія.

У процесі дослідження окресленої проблеми постають такі суперечності: між усвідомленням майбутніми молодшими спеціалістами-аграріями значущості правової культури і недостатнім рівнем її сформованості; недостатньою розробленістю технології формування правової культури студентів і сучасними вимогами суспільства до майбутніх фахівців-аграріїв та рівня їхньої готовності до професійної діяльності; недосконалістю змісту навчальних посібників та підручників щодо формування правової культури студентів і необхідністю їхнього доопрацювання з метою ефективної організації навчально-виховного процесу.

За таких умов посилюються вимоги, насамперед, до формування правової культури у ВНЗ, адже традиційні підходи до її забезпечення вже не повною мірою відповідають вимогам сьогодення. Сучасному ВНЗ доводиться вирішувати багато проблем, серед яких збільшення кількості асоціальних проявів серед студентів, недостатня ефективність існуючої системи профілактики правопорушень, слабка увага з боку батьків до випадків порушень студентами правил поведінки та дисципліни на заняттях і в позаурочний час, пропуск занять, слабка обізнаність і недотримання орієнтирів правового виховання тощо.

Актуальність проблеми формування правової культури студентів посилюється тим, що прагматизація життя, нехтування правовими, моральними, соціальними нормами ведуть до руйнації усталених духовних цінностей. Переважна кількість молоді не вміє між собою доброзичливо спілкуватися, будь-яка нестандартна ситуація стає причиною конфлікту, стресу, проявів девіантної поведінки. Спостерігається нерозуміння студентами сутності соціальних процесів і явищ, що призводить до стресових ситуацій, конфліктів, неадекватної соціальної поведінки.

Перед керівниками і науково-педагогічними працівниками ВНЗ пріоритетними на сьогодні постають питання оновлення підходів до формування правової культури студентів, забезпечення якості правоосвітньої роботи, вирішення вищезазначених проблем задля подолання правового нігілізму серед студентів, дотримання загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу і побудови дійсно правової держави.

Література:

1. Щербань М.П. Роль правової культури у підготовці студентів аграрних навчальних закладів / М.П. Щербань // Вища освіта України. – 2003. – № 4 (11) додаток. – С. 105–111. – 0,5 д. а.

2. Головніченко І. Правосвідомість: правова культура у розбудові Української держави / І. Головченко // Право України. – 2005. – №4.

3. Дьоміна О.С. Правова культура як основа демократичного, правового розвитку українського суспільства / О.С. Дьоміна // Часопис Київського університету права. – 2005. – №1. – С. 38–41.

4. Владимирова В. Теорія і практика формування правової культури майбутнього вчителя / педагогічно-правовий аспект / монографія / Валентина Владимирова. – Кіровоград. 2010. – 251 с.