Педагогические науки / 3.Методические основы воспитательного процесса

Скрипець Ю. магістр,

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка, Україна

ПОЛІКУЛЬТУРНЕ ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ

ПЕДАГОГІВ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

В УКРАЇНІ Й ЗА РУБЕЖЕМ

У статті розглянуто проблему реалізації полікультурного виховання майбутніх соціальних педагогів. Відзначено, що цей процес відбувається шляхом інтеграції полікультурної складової в навчальні плани і програми на всіх етапах вищої освіти більшості обов'язкових навчальних курсів у Німеччині. Значна увага надається дослідженню фундаментальних державних документів, робиться акцент на визначенні ролі полікультурної вихованості майбутніх спеціалістів в Україні та за рубежем.

Ключові слова: полікультурна освіта, міжкультурне виховання, міжнаціональне спілкування, фахово-когнітивна компетенція, освіта.

Постановка проблеми. Інтенсивний розвиток інтеграційних процесів сучасного світу, ініціює обговорення питання виховання громадянина здатного до відродження, збереження та примноження цінностей вітчизняної культури. В умовах нової освітньої ситуації, для якої характерне посилення етнізації змісту освіти, актуальною проблемою сучасної педагогічної теорії і практики є полікультурне виховання майбутніх соціальних педагогів у Німеччині. У цьому зв’язку, полікультурне виховання сприятиме формуванню у соціальних педагогів як етнічної ідентичності, так і розумінню ними культурних відмінностей між людьми. Проблема міжкультурного виховання на сьогоднішній день дуже актуальна, а особливо для Німеччини [9, с. 34].

Для України особливого значення набуває питання полікультурного виховання у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів Німеччини, тому що ФРН є одним із впливових членів Європейського Союзу та визначається високим рівнем активності міжкультурного виховання.

Аналіз актуальних досліджень. У освітній практиці існують численні дослідження, присвячені пропагуванню ідей полікультурного виховання в Україні (В. Болгарін, М. Красовицький, О. Ковальчук, І. Лощенова, Р. Антонюка, В. Жуковський). Вивчення полікультурних аспектів виховання соціальних педагогів дає можливість з'ясувати ієрархію їх суб'єктних цінностей, прогнозувати майбутні життєві практики, глибше пізнати вікову та культурну специфіку засвоєння ними певних пріоритетів [7].

Особливості професійної підготовки соціальних педагогів крізь призму полікультурної парадигми є предметом дослідження у працях Дж. Бенкса, Л. Екстранда, К. Куша, М. Ляйсестера, Дж. Мейл, проблему підготовки соціальних педагогів до роботи у полікультурних колективах розглядали Р. Джексон, Е. Містрік, С. Нієто, Р. Річардсон, М. Сміт [6, с. 23 – 27].

Ці науковці вважають, що становлення полікультурного виховання супроводжують певні суперечності в обгрунтуванні її теоретичних і методологічних засад, термінологічна непослідовність, відчутна недостатність компетентних у питаннях полікультурного виховання фахівців.

Метою статті є з'ясування особливостей полікультурного виховання соціальних педагогів Німеччини та визначити позитивні ідеї німецького досвіду, які доцільно використати в Україні.

Виклад основного матеріалу. Розвиток національної системи освіти в Україні відбувається шляхом гуманізації й демократизації, про що свідчать зміст реформ,сутність державних документів, які визначають стан і перспективи освіти. На сьогоднішній день питання про міжкультурне виховання дедалі частіше зустрічається у різноманітних літературних газетах та журналах, а також широко представлене у впровадженні проектів інформаційно-провідних шкіл, об’єднань, товариств, компаній, соціально-педагогічних закладів або різноманітних фірм [8, с. 12]. У розглянутих працях полікультурна освіта і полікультурне виховання вживаються як синонімічні.

“Той, хто знає історичні зв’язки і звичаї, хто має ґрунтовні знання про систему уряду, освітню систему країни, або подорожував з пізнавальною метою по країні чи регіоні, зможе легше заглибилися у проблеми і відношення людей, або просто ставити запитання, які так чи інше цікавлять дану особу. І все таки багато німецьких соціальних педагогів зацікавленні цим питанням, а особливо ті, хто регулярно звертається до інформаційних журналів чи спеціальної літератури за допомогою, хоча б для, того щоб зацікавити іноземних осіб, які навчаються в Німеччині, чи урізноманітнюють сам процес навчання. Навіть якщо такі звернення до додаткової літератури є першим кроком в напрямку міжкультурного компетентного виховання соціальних педагогів, це вже про дещо свідчить [9, с. 29 – 31].

Відома дослідниця в сфері полікультурної^: освіти Г. Бейкер стверджує, що суспільне різноманіття включає етнічні і расові меншини; релігійні групи, мовні розбіжності, статеві відмінності, економічні умови; релігійні обмеження, фізичні і розумові вади, вікові групи [5, с. 203].

Полікультурна освіта дає можливість особистості познайомитись і освоїти одну або ж декілька культур: систему цінностей, стиль життя чи мови. Міжкультурна освіта та виховання також виділяє роль особистості як представника певної національності в збереженні і розвитку культури цієї нації. У Німеччині часто критикують підготовку соціальних педагогів крізь призму полікультурності. Вчений Г. Зімфер, детально проаналізувавши навчальні програми у шести університетах зробив висновок, що у них бракує годин педагогічної практики. Значну цінність у полікультурному розвитку майбутніх соціальних педагогів може становити досвід європейських країн шляхом вивчення місцевої, національної та континентальної історії, географії, культури.

Слід зазначити, що проблема полікультурного виховання соціальних педагогів була висвітлена як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. Вивченням культури міжнаціонального спілкування займаються А. Аксентьєв, Т. Атрощенко[1], В. Заслуженюк [3], Р. Кадієва. Ними встановлено, що полікультурна освіта та виховання – це одночасне набуття знань, відповідне виховання, передача точної, докладної інформації при виявленні поваги до груп меншин, подоланні упереджень, заохоченні терпимості, сприянні досягнень ідеалів демократії, плюралізму.

Н. Терентьєва вважає, що полікультурне виховання потрібно розглядати як невід'ємну частину педагогічних зусиль, котрі забезпечують культурно-соціальну ідентифікацію особистості, зрозумілу іншим культурам, національностям, расам, віруванням [3, с. 67 – 70]. Майбутні соціальні педагоги зможуть розв'язати актуальні проблеми полікультурного виховання, приділивши увагу формуванню планетарного світогляду, базовій культурі особистості, орієнтації на національні й загальнолюдські моральні цінності, на помітні досягнення людської цивілізації, глибокому вивченні культури свого народу.

У майбутніх соціальних педагогів повинні формуватися уявлення про різноманітність культур в Україні, позитивне ставлення до культурних відмінностей, шанобливе ставлення до носіїв різних культур та субкультур. Т. Атрощенко, З. Гасанов визначають такі функції культури міжнаціонального спілкування: пізнавально-гносеологічна, виховна, ціннісно-нормативна, комунікативно-регулятивна [4, с. 46].

Сьогодні наявність полікультурного компонента стає характерною практично для всіх циклів дисциплін: гуманітарного, історично-суспільствознавчого, природничо-математичного та художньо- естетичного. Пріоритетне значення у здійсненні полікультурного виховання соціальних педагогів в німецькій вищій школі мають предмети історикочного та суспільствознавчого циклу. Тематика уроків з історії, основ громадянськості, суспільствознавства досить широка і відкриває великі можливості, для надання правдивої інформації про внесок расових і етнічних меншин, а також жінок, у становлення німецької державності, в історію і культурну німецької нації, про права і обов'язки громадян. Навчальні програми з цих дисциплін пропонують для вивчення історичні події та явища як в німецькому суспільстві, так і світового значення [2, с. 16].

Вчені вважають, що проблема полікультурного виховання у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів є актуальною через відсутність її концептуальних засад в умовах ВНЗ, які перебувають у полікультурному середовищі України. Тому, проблема полікультурної освіти майбутніх соціальних педагогів в Україні сьогодні особливо актуальна, оскільки Україна є й багатонаціональною державою.

Література

1. Атрощенко Т. Розвиток культури міжнаціонального спілкування у студентському колективі / Т. Атрощенко // Наукові записи Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 1999. – № 6. – С. 92 – 95.

2. Бєланова Р. Естетичне виховання учнів у школах США / автореф. дис. на здобуття наук. ступ/ канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка і історія педагогіки” / Р. Бєланова. – Луганськ, 1997. – 18 с.

3. Заслуженюк В., Присакар В. Соціально-педагогічні проблеми виховання в учнів культури міжнаціонального спілкування // Нові технології навчання : наук. метод. зб. / [редкол. Зайчук В.]. – К. : ІЗМН, 1997. – Вид. 19. –-С. 65-77.

4. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Педагогічна газета. – 2000. – № 6. – Червень. – С. 4–6.

5. Латишна Д. Педагогіка міжкультурного спілкування / Д. Латишна. – М., Гардаріки, 2004. – 320 с.

6. Bundeszentrale für politische Bildung: Interkulturelles Lernen. Arbeitshilfen für die politische Bildung. Berlin, 1999. – S. 23 – 38.

7. Legislative History of Hispanic Heritage Month [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.latino.sscnet.ucla.edu/heritage/hispan.htm

8. Національна доктрина розвитку освіти / Указ Президента України № 347 / 2002. - Київ. – 14 с.

9. Свиридюк Т. Шукаємо і знаходимо своє місце в полікультурній Європі / Т.  Свиридюк // Іноземні мови. – 2009. – № 3. – С. 28 – 35.