Музика І. Р.

магістр,

Дрогобицький державний педагогічний

університет імені Івана Франка, Україна

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В

СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБАХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА УКРАЇНИ

У статті проаналізовано сучасний стан дослідження проблеми організації діяльності соціальних служб в Україні та Великій Британії. Узагальнено зарубіжний досвід діяльності різних соціальних служб Великобританії. В статті зазначається, що основним способом покращення роботи соціальних служб в Україні є розмежування діяльності соціальних працівників, спираючись при цьому на отриманий досвід.

Ключові слова: соціальні служби, соціально-педагогічна діяльність, соціальна допомога.

На сьогоднішній день існує чимало проблем, які пов’язані з осмисленням зарубіжного досвіду соціально-педагогічної роботи з різними категоріями населення. Аналіз вирішення різноманітних соціальних проблем людей в інших державах дозволяє отримати адекватне уявлення про світові тенденції, а також теоретично обґрунтувати перспективи розвитку української системи соціальних служб у цьому контексті.

Актуальність проблеми соціального виховання дітей та молоді для сучасного українського суспільства в умовах європейської інтеграції, зацікавленість вітчизняних педагогів освітою й вихованням за рубежем, а також відсутність цілісної наукової картини щодо окресленої проблеми зумовили вибір теми даної статті.

Значна кількість наукових робіт присвячена вивченню освітнього досвіду Великої Британії. Ця країна досягла значних успіхів у галузі освіти і виховання.

Соціальною роботою та соціально-педагогічною діяльністю у Великобританії зайняті, насамперед, соціальні служби, які несуть безпосередню відповідальність перед місцевою владою. Всебічне вивчення та аналіз досвіду їх роботи є важливою умовою взаємозбагачення соціальної системи України, адже Великобританія має великий досвід практичної діяльності [4].

Критичне осмислення та вивчення досвіду соціально-педагогічної діяльності зарубіжних країн необхідне для інтеграції України до загальноєвропейського освітнього простору. Велика Британія, з її багатовіковою історією, завжди була однією з провідних країн світу. Вивчення британської соціально-педагогічної системи може стати фундаментальним підґрунтям для розвитку діяльності різних соціальних інститутів України з урахуванням особливостей нашого суспільства.

Мета: обґрунтувати та проаналізувати основні положення системи виховної роботи в соціальних службах Великої Британії і визначити можливості застосування кращих зразків цього досвіду в українській системі виховання.

На сучасному етапі у всій Європі і за її межами соціально-педагогічна робота переживає інтенсивний період самоперевірки і змін. Як професія соціальна робота виникла у Великій Британії з добровільного громадського руху та ліберально-демократичної опозиції. Для сучасної британської соціальної служби характерним є домінування громадських соціальних служб, які співпрацюють з невеликими приватними та благодійними (волонтерськими) організаціями. Модель розвитку соціальної роботи від добровільної допомоги до професійної діяльності має у Великій Британії еволюційний характер розвитку. В Англії та Уельсі – це департаменти соціальної допомоги та пробаційної служби, в Шотландії – департаменти соціального захисту як система агенцій місцевих урядів, починаючи з 1971 року надають усі види соціальної допомоги від народження до смерті людини. Безпосередні обов’язки забезпечення соціальних служб ресурсами покладено на центральне керівництво уряду Великої Британії [6, с. 31].

У Великій Британії існує величезний досвід професійної підготовки соціальних робітників: вони повинні мати певний арсенал умінь і навичок, володіти глибокими знаннями в галузях наук про людину: медицини, психології, соціології, педагогіки, економіки, права, етики. Володіння теорією, методикою і технологією соціальної роботи і вміння їх застосувати, а також особисті якості і здатність до творчості розглядаються як готовність спеціаліста до професійної діяльності [3, с. 85].

Соціальна робота в Україні полягає не тільки в здійсненні соціальної допомоги суспільству, а передбачає створення сприятливих умов для гармонійного та повноцінного розвитку особистості в соціальному, психологічному, економіко-правовому аспектах. В Законі України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» йдеться про те, що соціальна робота з дітьми та молоддю – діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів. В нашій державі цю місію повинні виконувати соціальні педагоги та соціальні працівники різноманітних установ, зокрема і центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Специфіка діяльності центрів соціальних служб полягає в наданні комплексних та своєчасних соціальних послуг особам, що опинились в складних життєвих обставинах. Створення належних умов для функціонування ЦСССДМ дозволяє забезпечити виконання державних завдань щодо подолання наслідків сімейного неблагополуччя: безпритульності, бездоглядності, жебрацтва, соціального сирітства, насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми, поширення правопорушень та злочинності серед неповнолітніх та молоді, руйнації моральних та духовних цінностей, алкогольної та наркотичної залежності.

До функцій соціальної роботи ЦСССДМ належать: діагностична, прогностична, координаційна, посередницька, комунікативна, організаторська, охоронно-захисна, превентивно-профілактична, корекційно-реабілітаційна [2, с. 87].

Соціальні служби у Великій Британії є виключно бюджетними організаціями і надають населенню безкоштовну допомогу. Адміністративно вони підлягають місцевому керівництву (міста чи району), яке виділяє необхідні кошти для ефективної роботи системи соціальних служб. Матеріально-технічна база і забезпеченість центрів дуже висока. Зазвичай, це 2 – 3 поверхові споруди з великою кількістю приміщень багатофункціонального призначення, при необхідності обладнані комп’ютерною технікою.

Суттєвим фактором є те, що всі ці служби є незалежні від навчальних і інших установ, які відповідають за освіту, виховання і здоров’я підростаючого покоління. Головною функцією служб соціального захисту дітей і підлітків є безпосередній контакт із школярем і його сім’єю з метою надання необхідної педагогічної і психологічної допомоги. Існують різні категорії соціальних робітників, які займаються проблемами дитинства. Вони відрізняються за характером професійної підготовки і за назвою спеціалізації.

На сьогоднішній день соціальні служби Великобританії надають кваліфіковану та доступну допомогу кожному, хто її в силу різних обставин потребує. Завдяки значній пропагандистській діяльності кожен британець знає про наявність таких служб та комплекс послуг, які вони надають. Так, в м. Оксфорд було розроблено спеціальний «Довідник з виживання», який містить усю необхідну інформацію для особи, яка вже опинилась або може залишитись без визначеного місця проживання. Окрім цього, у Великобританії створена спеціальна Команда працівників (Street Service Team), які надають допомогу тим, хто проживає на вулиці. Основна мета цієї команди – знайти помешкання для особи чи допомогти їй повернути власне житло.

У діяльності соціальних служб Великобританії актуальною є відмова від централізованого забезпечення державою на користь фрагментованого забезпечення підтримки на місцевому рівні в умовах змішаної економіки. Зокрема, необхідність допомоги старшим людям і зростання бідності серед пенсіонерів призвели до створення таких організацій, як «Турбування про немолодих» (Age Concern), «Самодопомога немолодих» (Help Aged) і «Послуги попелюшки» (Cinderella services). Члени груп самодопомоги і груп впливу формували відносини між особою, громадянським суспільством і державою, внаслідок чого відбулася фактична передача соціальних служб місцевим співтовариствам [1, с. 12].

Історія розвитку центрів соціальних служб для молоді в Україні є досить типовою для більшості пострадянських бюджетних організацій, і зокрема – надавачів соціальних послуг. Протягом останніх років, у цій сфері почались процеси певної систематизації, які полягали, в основному, у приведенні існуючої мережі до єдиних понять та визначень, проголошенні принципів та потреб розвитку таких центрів. В той же час, у центрі дискусій досі залишається питання відповідальності за фінансове забезпечення цієї мережі, яке наразі визначене лише у дуже загальних рисах, а в дечому – і з певною контроверсійністю. Дуже важливо на даному етапі розділити функціональні обов’язки різних центрів та розмежувати їх діяльність, як це зроблено у Великій Британії. Зокрема, ознайомившись з діяльність британських колег, можна значно покращити діяльність соціальних служб України, а саме: удосконалення співпраці з місцевими органами влади та благодійними організаціями; активне залучення до спільної діяльності волонтерів, проведення з ними навчання з можливістю подальшого працевлаштування; розмежування діяльності як різноманітних центрів, так і працівників всередині них; сприяння налагодженій співпраці із українськими та зарубіжними соціальними центрами, обмін досвідом. Упровадження зарубіжного досвіду на теренах України дозволить значно покращити діяльність соціальних служб, а відповідно – і рівень життя населення у нашій державі.

Література

1. Глухова Г. Д. Шляхи оптимізації діяльності соціальних служб: досвід для України / Г. Д. Глухова // Демократичне врядування : Науковий вісник ЛРІДУ НАДУ. – Львів, 2009. – С. 14.

2. Другов М. С. Соціальна робота в діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді / М. С. Другов // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 7 (266), Ч. ІІ. – 2013. – С. 85 – 89.

3. Крємнєва Т. Л. Технологія навчання практиці соціальної роботи у Великій Британії / Т. Л. Кремнєва // Педагогіка. – 2001. − №1. – С. 82 – 87.

4. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка : Навчальний посібник / С. С. Пальчевський. – К. : Кондор, 2005. – 560 с.

5. Толстоухова С. В. Історичні, соціально-культурні передумови становлення соціальних служб для молоді як динамічної системи / С. В. Тостоухова // Соціалізація особистості : Зб. наук. праць. — К. : НПУ Логос, 2000. — 252 с.

6. Шендеровський К. С. Альмонери – професійні соціальні працівники Великої Британії / К. С. Шендеровський // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. − №7. – С. 30 – 32.