Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

К.п.н. Бірюкова Н.В., Швабський О.О.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна

Організація дослідницької діяльності школярів у процесі вивчення географії засобами інноваційних технологій

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти, зокрема це: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; запровадження освітніх інноваційних технологій [1].

Натепер основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школярів з урахуванням їх природних задатків, здібностей, інтересів і потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності. Звідси, завдання вчителя географії - відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес, забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових, творчих здібностей учнів, забезпечить більш якісний рівень засвоєння географічних знань.

Одним із шляхів забезпечення дослідницького характеру навчального процесу з географії є застосування інноваційних технологій навчання.

Проблема дослідницької діяльності знайшла своє відображення в працях таких вчених: В. Бібер, О.Коршунов, Я. Чепіга, А. Музиченко. Певні аспекти інноваційних підходів у викладанні географії розглядали: Н. Лескова,

С. Кобернік, В. Корнєєв, Л. Круглик, С. Пальчевський, Г.Пустовіт,

А. Сиротенко, Б. Чернов, В.Сластьонін, Л. Подимова, О. Пометун.

У сучасній інноваційній педагогіці склалося кілька точок зору на розуміння сутності дослідницької діяльності учнів. Прийнято вважати, що діяльність характеризується, насамперед, такими особливостями: як діяльність суб'єктів, які здійснюють спільну діяльність; як взаємодія суб'єкта з об'єктом, тобто вона є предметною, змістовною, творчою і самостійною [2. с. 38].

У найзагальнішому вигляді під дослідницькою роботою, на нашу думку, варто розуміти систему навчальної та позанавчальної діяльності учнів теоретичного і практичного напрямків у галузі науки, яка за формою та змістом відповідає творчому рівневі навчальних досягнень. У такому розумінні дослідницька робота учнів є найвищою формою вияву творчого рівня засвоєння знань. Окремі дослідники розглядають її лише як одну з перспективних педагогічних технологій.

У процесі дослідження встановлено, що для проведення дослідницької діяльності під час вивчення географії необхідним є: використання інноваційних технологій навчання, що передбачає різні форми, методи організації навчальної діяльності орієнтованої на конкретного учня; створення на уроках географії педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учню виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умов для природного самовираження учня; створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу; стимулювання учня до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь; підтримка учня в його бажанні аналізувати свою роботу та роботу інших учнів на уроках географії [3. с. 21].

З'ясовано, що робота з формування дослідницьких умінь школярів ведеться поетапно, з урахуванням рівня освіченості, вікових і психологічних особливостей, зокрема в 5-6 класах це вимагає організації уроків, побудованих на інтересі, характер мотивації якого формують емоційні чинники; у 7-9 класах - проблемно-пошукових із навчально-пізнавальною мотивацією (створення ситуації новизни, опори на життєвий досвід, відчуття успіху в навчанні), а в 10-11 класах - творчих, зі зміною мотивації на соціально-практичну (показ суспільної й особистісної значущості учіння, заохочення до сумлінного виконання обов'язків, оперативний контроль).

Основою діяльності п'ятикласників виступає робота з текстом підручника, формування початкових уявлень про географічні джерела, уміння їх досліджувати (описувати, аналізувати, зіставляти). Щоб шлях пізнання не був важким, пропонується матеріал, суть якого дитина не тільки зрозуміє, а й відчує. Наприклад, під час вивчення курсу «Географія рідного краю» учні виконують роль маленької краплинки води і подорожують у такий спосіб по планеті.

У 6 класі, коли починається вивчення загального курсу фізичної географії, дослідження набуває чіткості й логічності, закладаються основні вміння (встановлювати послідовність і синхронність подій, виділяти найважливіше), які поступово стають основою для формування предметних і ключових компетентностей.

Учні 7-9 класів, застосовуючи реконструктивно-утворюючі методи, набувають уміння описувати об'єкт чи явище у причинно-наслідковому контексті, зв'язках і залежностях; логічно осмислювати, синхронізувати, співставляти знайдений і досліджений матеріал тощо. Наприклад, восьмикласники розглядають процеси і явища в природно-територіальному комплексі України, вчаться користуватися раніше здобутими знаннями для аналізу та систематизації інформації про природу, виробляють навички і прийоми аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, які сьогодні необхідні дослідникові. Так, на початку вивчення курсу «Фізична географія України» перед восьмикласниками ставляться завдання творчого характеру, над якими вони працюватимуть протягом року, наприклад: дослідіть і проаналізуйте природні умови і ресурси України, дайте їм господарську оцінку, визначте їхню роль у розбудові економіки незалежної держави; доведіть конкретними прикладами, що порушення географічних законів призводить до появи цілого комплексу екологічних проблем.

Під час вивчення природних умов і ресурсів України потрібно пробудити в кожного школяра потребу до саморозвитку творчих здібностей, уміння бачити проблему, усвідомлювати її. Мету уроку необхідно визначати гранично чітко: доведіть, що характер поверхні України рівнинний; чому, незважаючи на загальний рівнинний характер території України, орографія її складна?; доведіть, що сучасний рельєф України - результат взаємодії ендогенних і екзогенних сил і процесів Землі; обґрунтуйте закономірність поширення різноманітних корисних копалин України залежно від геологічної будови території.

Розгляд кожної проблеми передбачає такий перегляд навчального матеріалу, який формує послідовність розумових операцій, що визначають шляхи пошуку рішень. При цьому необхідно встановити, яких результатів потрібно досягти на уроці. Як правило, на уроках разом з учнями складається логічний конспект, так звана опорно-інформаційна схема.

У процесі вивчення фізико-географічного районування завдання ускладнюються, учням, окрім проблемних запитань, пропонуються самостійні завдання пошукового характеру. Наприклад, осушення боліт значно збільшило сільськогосподарські угіддя України, чому ж учені закликають зберегти болота в їхньому первісному вигляді, пропонують перевести території під болотами у статус заповідних? Відповідь обґрунтуйте, запропонуйте власне обґрунтування ідеального ландшафту Полісся.

Щоб виконати це завдання, недостатньо аналізу карт і потрібно звернутися до дитячих наукових праць із вивчення заповідних територій. Учні виступають із повідомленнями про природу не змінених людиною територій заповідників. Аналізуючи карти атласу, повідомлення однокласників, восьмикласники вже цілком самостійно формулюють структурно обґрунтовані висновки.

Таку організацію пізнавальної діяльності можна вважати активно розвивальною, тому що вона ставить учня в умови, які викликають у нього внутрішню потребу в знаннях і прагнення їх одержати.

Заклавши міцний фундамент знань з фізичної географії, тим самим відбувається підготовка до сприймання і глибокого розуміння економічної і соціальної географії України. У дев'ятому класі вивчати структуру господарського комплексу України, його проблеми, зміни й перетворення допомагає паралельне освоєння курсу економіки, навчальний матеріал якого тісно пов'язаний із проблемами економіки України. Учні пізнають макроекономічні явища та вивчають економіку на рівні держави, ознайомлюються з новими формами господарювання та умовами дії ринкового механізму, на основі здобутих знань намагаються дати свою оцінку подіям, що відбуваються в державі. Паралельне вивчення курсу економічної географії й економіки створює сприятливі умови для самореалізації творчої особистості.

На одному з бінарних уроків учням пропонуються завдання:

1. Схарактеризуйте основні види господарського впливу на природні умови й ресурси України. До виникнення яких проблем це призводить? Відповідь обґрунтуйте.

2. Як, на вашу думку, зміниться галузева і територіальна структура

господарства України в ринковій економіці?

Ми бачимо, що такі завдання сприяють формуванню у школярів дослідницьких умінь і навичок. Встановлено, що вищою формою дослідницької діяльності є творча (наукова, проектна), що здійснюється учнями 10-11 класів. Курс «Економічна і соціальна географія світу» відкриває можливості спробувати себе в ролі експертів міжнародних організацій та імітувати їхню роботу в Україні з виведення її економіки з кризового стану. Отже, учні мають можливість дослідити проблему, спробувати її вирішити, моделюючи якусь сферу нашого життя. Це сприяє поглибленню знань, умінню застосовувати їх на практиці, уникнути в суть роботи людей різних професій, тобто учні готують себе до свідомого вибору професії і до тієї праці, яку вони оберуть у майбутньому. Їхній життєвий досвід розширюється, психологічно вони будуть готові після закінчення школи зробити правильний вибір у житті і процес соціалізації пройде з меншими витратами сил і здоров'я. Завдання вчителя в цей період: підготувати підлітків до самоосвіти; навчити самостійно здобувати інформацію; розв'язувати проблемні питання; спрямовувати отримані результати на практичне вирішення проблем; розвивати комунікативні здібності. Здійснити це можливо в системі: урок - домашнє завдання - позакласна - позашкільна та самоосвітня робота, при цьому пошуково-дослідницька діяльність поступово перетворюється в дослідницьку, результатом якої є формування навчальної, громадянської, соціальної та інших компетентностей підлітка.

Таким чином, організація дослідницької діяльності учнів у процесі вивчення географії в атмосфері спільного захоплення не тільки приводить до розвитку дитини, а й об'єднує навчання та виховання, стимулює пізнавальні потреби і творчість, сприяє формуванню особистісних якостей учнів, їхньої системи цінностей, робить навчання особистісно спрямованим. Учні легко дають відповіді на класичні питання педагогіки: «Що я роблю?», «яким чином?», «навіщо це мені потрібно?», «що я відчуваю під час ведення дослідження?».

У процесі дослідження з'ясовано, що найбільше сприяють організації дослідницької діяльності: дослідницька, проектна, ігрова й інформаційна технології навчання.

Найбільш важливе значення має дослідницька технологія - це технологія навчання, що забезпечує вищий рівень пізнавальної самостійності учнів. У процесі застосування даної технології пізнавальна діяльність школярів за своєю структурою наближається до дослідницької діяльності вченого, який відкриває нові наукові знання; це спосіб навчання шляхом самостійного «відкриття» учнями знань. Вона включає всі елементи проблемного навчання: виявлення проблеми предмета досліджень; аналіз умов, їхня оцінка, відокремлення відомого від невідомого; висунення гіпотези чи припущень; розробка плану розв'язання проблеми; виконання плану; перевірка правильності дій та одержаного результату.

Дослідницька технологія на уроках географії передує проектній діяльності, завдяки якій створюється новий продукт.

Зокрема проектна технологія стимулює інтерес учнів до певних географічних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань. Через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, засвідчує практичне застосування надбаних знань, від теорії до практики, гармонійно поєднує академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання [4].

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня, що в свою чергу є запорукою дослідницької діяльності [4. с. 47].

Досить часто в процесі вивчення географії з метою організації дослідницької діяльності використовують ігрові технології. Вони розвивають пізнавальний інтерес до предмету, активізують навчальну діяльність учнів на уроках, сприяють становленню творчої особистості учня, тому що багато ігор часто передбачають проблемний характер навчання, через те, що є вихідні питання, на які треба дати відповідь, а шляхи вирішення не відомі. Значна кількість ігор дає можливості для взаємонавчання та організації групової форми роботи. Інтелектуально розвинені учні займають лідируючі позиції, навчаючи відстаючих у командній грі. Можливість радитися, обговорювати проблеми дозволяє також задовольняти потребу підлітків у спілкуванні.

Швидкі темпи інформатизації суспільства вимагають широкого застосування комп'ютерних технологій у вивченні географії. Вони дозволяють суттєво перебудувати і вдосконалити шкільну географічну освіту, дають можливість для творчого розвитку учнів, дозволяють звільнитися від нудного традиційного навчання і розробити нові ідеї, можливість вирішувати цікавіші проблеми.

Досвід використання комп'ютерних програм під час вивчення географії дає можливість зробити деякі висновки:

¾ по-перше, використання комп'ютера сприяє дослідницькій діяльності учнів;

¾ по-друге, використання комп'ютера дозволяє значно заощаджувати час. На звичайних уроках географії матеріал відпрацьовується, а на уроках з використанням комп'ютера проводиться перевірка;

¾ по-третє, результати виходять більш об’єктивними, дозволяють проаналізувати ступінь засвоєння й обсяг знань учнів;

¾ по-четверте, підвищується мотивація навчання за рахунок новизни діяльності.

Таким, чином, застосування інноваційних технологій навчання в процесі організації дослідницької діяльності учнів на уроках географії загалом сприятиме розвитку їх мислення, творчих здібностей, забезпечить більш якісний рівень освіти.

Література:

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (витяг)// Географія. – 2004. - №3 (7). - [Внесок 1] – С.1-8;

2. Розвиток дослідницької діяльності учнів – Методичний збірник. – М.: Народна освіта, 2001. – 272;

3. Леонтович А.В. Дослідницька діяльність учнів: Збірник статей. М.: МГДД (Ю) Т, 2002. – 110с.;

4. Огороднікова Н.В. Проектна діяльність старшокласників// Географія в школі, 2006. - №1. – С. 55-61.