Педагогические науки/ 5. Современные методы преподавания

К.п.н. Корницька Ю.А.

Національний технічний університет України «КПІ», Україна

Ресурси глобальної мережі Інтернет в навчанні іноземних мов майбутніх фахівців технічного профілю

Основною метою навчання іноземних мов у технічних внз є формування комунікативної компетенції майбутніх фахівців. Комунікативних підхід передбачає навчання спілкуванню та формування здатності до міжкультурної взаємодії, що в свою чергу і є основою функціонування глобальної мережі Інтернет. Інтернет – це багатонаціональне, кроскультурне суспільство діяльність якого базується на електронному спілкуванні [2, с. 14]. Долучаючись до цього спілкування на заняттях з іноземної мови ми створюємо модель реального спілкування. Як інформаційна система, Інтернет пропонує користувачам велике розмаїття інформації, форм спілкування та ресурсів. В дидактичному аспекті аналізу можливостей мережі Інтернет дослідники приділяють особливу увагу двом основним компонентам: формам комунікації (Биятенко-Колоскова С. Є., Кащук С. М., Полат О. С., Bauman J., Kinginger C., Thorne S.) та інформаційним ресурсам навчального спрямування (Гудиліна С.І., Могильов О. В., Т.С. Старова Т. С., Шапіро К. В.).

На базі Інтернет технологій виділяють дві основні форми комунікації - синхронну та асинхронну. Засоби синхронної комунікації – засоби спілкування в режимі реального часу (чат, форум, відео та аудіо конференції тощо). Засоби асинхронної комунікації – засоби, що надають можливість обмінюватись інформацією з затримкою в часі (електронна пошта, блоги, вікі тощо). На думку дослідників, асинхронна комунікація є одним з найбільш ефективних засобів навчальної комунікації, оскільки на відміну від синхронного спілкування студент має достатньо часу для формування обдуманої, аргументованої коректної відповіді (Кудрявцева Л.В, Belz J., Thorne S., Windeatt S.). В процесі асинхронного спілкування виконуються наступні завдання: 1. освоєння правил телекомунікаційного етикету; 2. формування навичок та вмінь читання; 3. вдосконалення навичок аудіювання; 4. створення спільних творчих та дослідницьких проектів; 5. формування стійкої мотивації до вивчення мови; 6. вдосконалення навичок використання ІКТ та мережі Інтернет (Коптюг Н. М., Піскунова Т. Г., Фаєвцова О. Є., Bauman J., Thorne S., Windeatt S.)

Інформаційні ресурси мережі Інтернет містять текстовий, графічний, аудіо та відео матеріал з різної тематики. Цінність для іншомовної підготовки майбутніх фахівців представляють інформаційні ресурси навчального спрямування (тобто, створені виключно для навчальних цілей). Дослідники виділяють 5 основних типів навчальних Інтернет-ресурсів:

1) hotlist («хотлист», «робочий список») – список Інтернет-сайтів з теми.

2) multimedia scrapbook ( «мультимедійний альбом») – коллекція ресурсів. Файли можуть використовуватись як інформаційний або ілюстративний матеріал при вивченні певної теми.

3) treasure hunt («трежа хант», «пошуковий квест») – містить посилання на сайти з теми, до кожного посилання додаються запитання по змісту. За їх допомогою викладач спрямовує пошуково-пізнавальну діяльність студентів. На фінальному етапі студентам пропонуються узагальнюючі запитання за темою, що передбачають розгорнуту деталізовану відповідь скомпоновану з відповідей на більш конкретизовані запитання за змістом кожного опрацьованого сайту.

4) subject sampler («сабжект семпл», «тематична основа») – містить посилання на текстові та мультимедійні матеріали Після вивчення теми студентам необхідно відповісти на запитання, що спрямовані на організацію обговорення актуальних тем. Після опрацювання тем, студентам пропонуються запитання, що спрямовані не на фактичне вичення матеріалу (як у випадку завдань для пошукового квесту), а на обговорення дискусійних тем.

5) webquest ("вебквест") – сценарій організації проектної діяльності з використанням Інтернет-ресурсів. Найскладніший тип навчальних Інтернет-ресурсів. Містить компоненти всіх вищерозглянутих видів діяльності [2, с. 74].

Методичний потенціал навчальних Інтернет-ресурсів уможливлює: добір тематичного матеріалу представленого у різних формах (графіка, відео, аудіо, анімація), що сприяє підвищенню мотивації до навчання та ефективності процесу засвоєння матеріалу (Азімов Є. Г., Тімохіна І. П., Уваров О. Ю., Gail P., Nagel P., Wilkinson D.); організацію різних форм роботи в групі (індивідуальна, парна, групова) (Андрєєва А.О., Кочеткова І. К., Jones Ch., Fortescue S., Rogers M.); проведення лінгвістичного аналізу автентичного усного та письмового мовлення (Вороніна Г. І., Карпов О. С., Петров О. Є., Фаєвцова О. Є.); організацію самостійної роботи студентів (Євдокимова М.В., Комарова Є. П., Полат Є. С., Davies G., Underwood J.); створення сприятливих умов для реалізації творчого та інтелектуального потенціалу майбутніх фахівців (Євстігнєєв М. Н., Полат Є. С., Сисоєв П. В., Ширшов Є.В., Trokeloshvili D.).

Отже, використання можливостей мережі Інтернет сприяє його модернізації та підвищенню ефективності; уможливлює реалізацію особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів та формування комунікативної та інформаційної компетенції майбутніх фахівців.

Література:

1. Е. С. Полат, М. В. Моисеева, А. Е. Петров Интернет в гуманитарном образовании : учебное пособие для вузов / Е. С. Полат [и др.] ; ред. Е. С. Полат. - М. : ВЛАДОС, 2001. - 272 с.

2. Сысоев П.В., Евстигнеев М.Н., Грицков Д.М., Черкасов А.К., Кудрявцева Л.В. Использование Интернет с обучении иностранному языку: Монография.- Тамбов: Издательский дом ТГУ им Г.Р.Державина, 2008

3. Belz J.A., Thorne S.L. Computermediated Intercultural Foreign Lanquage Education. Boston, MA: Heinle & Heinle, 2006.

4. Thorne S.L & Black R. Language and Literacy Development in Computer-mediated Contexts and Communities. Annual Review of Applied Linguistics.- 2008.-№28.