Наталя Нікітіна

Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут»

Використання методу «Мозковий штурм» при викладанні іноземної мови студентам немовних спеціальностей

Вивчення іноземної мови в сучасному світі є актуальним, своєчасним і безпосереднім завданням кожного висококваліфікованого фахівця. Професіонал в будь-якій сфері діяльності буде більш затребуваний, якщо він володіє хоча б однією іноземною мовою. Причому мова йде не тільки про роботу за кордоном або в міжнародній компанії. Питання знання мови актуальне і на внутрішньому ринку праці. У століття інформаційних технологій наші фахівці працюють з іншомовної інформацією, оскільки всю новітню інформацію в будь-якій професійній сфері діяльності стало можливим отримати в мережі Інтернет або іншими способами мовою оригіналу.

На сьогоднішній день існує безліч нових методів вивчення іноземної мови і методів подачі нового матеріалу іноземною мовою (лексичного, граматичного). Дуже популярні сьогодні інтерактивні методи навчання іноземної мови. Інтерактивний метод має на увазі спосіб подачі та обробки інформації у взаємодії (інтерактивний від англійського «interact» - взаємодіяти). Причому мова йде не тільки про взаємодію викладача і студента, а й про взаємодію студентів між собою для досягнення поставленої мети або обробки отриманої інформації. Використання інтерактивних методів навчання іноземної мови передбачає подачу нового лексичного та граматичного матеріалу більш наочним і доступним способом.

Метод критичного мислення в сучасній методиці викладання іноземної мови дуже широко використовується і приносить позитивні результати. Метод критичного мислення - це можливість розвитку самостійної роботи студентів з різною інформацією, знаходження цієї самої інформації, ії обробки та систематизації. Метод критичного мислення складається з наступних компонентів: виклик (зацікавленість отриманою інформацією); осмислення отриманої інформації; рефлексія (відображення результату обробки нової інформації). У свою чергу слід згадати про те, що критичне мислення має певні характеристики - це самостійність, узагальненість, проблематика та оцінювання, аргументованість і соціальність.

«Мозковий штурм» є прийомом технології критичного мислення. Цей метод є оперативним і найбільш універсальним видом вирішення проблеми шляхом стимулювання творчої активності та роботи в групах. Суть цього методу полягає в подачі проблеми або ідеї і далі студенти повинні видати найбільшу кількість варіантів вирішення цієї проблеми. У цьому випадку враховуються навіть найбільш неймовірні ідеї, а потім на їх основі виробляються повноцінні, яскраві, реальні і корисні рішення задач.

Метод мозкового штурму бере свій початок в 1953 році з книги Алекса Осборна «Керована уява», випущеної в США.

Метод складається з трьох етапів. Перший етап - постановка проблеми. На цей момент проблема чи тематика повинні бути вже чітко сформульовані. На цьому етапі відбувається відбір учасників (розбивка студентів на групи по 3-4 людини), визначаються або вибираються ведучі, а також студент, який може швидко фіксувати ідеї студентів його групи іноземною мовою.

Наступний етап - генерація ідей. Цей етап є основним. У цей час студенти - учасники мозкового штурму виробляють і фіксують ідеї, що виникають з даної теми або заданому питанню. Слід заохочувати навіть найбільш неймовірні ідеї і ні в якому разі не критикувати їх, оскільки це призводить до скутості і замкнутості учасників.

Зафіксувавши всі ідеї, що є в наявності можна проаналізувати, згрупувати і відформатувати їх - у цьому полягає останній етап мозкового штурму - на цьому етапі оцінюються ідеї, відбираються найкращі й підходящі, а потім групуються і систематизуються.

При проведенні мозкового штурму викладач виступає в ролі консультанта. Викладачеві не слід втручатися в сам процес на будь-якому етапі мозкового штурму, він лише може допомогти вийти з глухого кута і підказати необхідну, нову і незнайому лексику.

Так як метод «мозкового штурму» має на увазі роботу в групах, то студентам можна запропонувати підготувати звіт з найбільш успішних ідей у вигляді презентації, як домашнє завдання.

Сучасний процес викладання іноземної мови повинен охоплювати всі види мовної діяльності. Метод «мозковий штурм» ідеально підходить для практики говоріння (як монологічного, так і діалогічного). Тут студенти на другому етапі цього методу ведуть діалог чи навіть дискусію, продукуючи ідеї на задану тему.

Для дискусії характерні організованість, упорядкованість і спрямованість мови. Обговорення різних ідей веде до досягнення згоди, щодо заданої теми. Діалогове спілкування призводить до єдиної думки: усувається суб'єктивність думки, оскільки всі учасники висловлюють ідеї і все ті ж учасники їх оцінюють для ухвалення рішення - вносити, чи не вносити дану ідею в загальний список.

Важливо відзначити той факт, що в процесі мозкового штурму увага студентів акцентується не так на іноземній мові, а на заданій темі. Для цього, у свою чергу, слід підготувати студентів до такого виду практики використання іноземної мови: подати основи ведення дискусії, обумовити стиль мови, подати найбільш поширені фрази і вирази висловлювань «за» і «проти», вступні слова і т.д. З іншого боку, дуже важливо вводити метод «мозковий штурм» на знайому тему, щоб студенти не відволікалися на пошук необхідних слів і конструкцій, а лише акцентували увагу на самому процесі генерації ідей на вже знайомому матеріалі.

Успіх вивчення іноземної мови у вищому навчальному закладі значною мірою залежить від уміння викладача правильно, цікаво, доступно і ефективно подати матеріал. Також важливо вміння викладача оцінювати рівень студентів кожної групи і підбирати метод подачі одного і того ж матеріалу для студентів з різним рівнем володіння іноземної мови.

Метод «мозковий штурм» найбільш доцільно використовувати в практиці викладання іноземної мови студентам старших курсів. Починаючи з третього курсу, студенти вже володіють достатнім рівнем іноземної мови за фахом, мають високу граматичну і лексичну базу. Хоча на молодших курсах також можна отримати позитивні результати в процесі використання мозкового штурму, так як ентузіазм і неупередженість студентів можуть компенсувати брак граматичних або лексичних знань.

Метод «мозковий штурм» є чудовою підмогою викладачу, оскільки дає унікальну можливість розширити, по-перше, комунікативні знання студентів, а, по-друге, урізноманітнити та покращити процес викладання іноземної мови. Якщо викладач ретельно ознайомиться з методикою «мозковий штурм», прикладе зусиль для підготовки проведення цього завдання на занятті з іноземної мови, правильно подасть матеріал та зацікавить студентів, то результат в будь-якому випадку поде позитивним.

Література:

1. Бим И. Л. Некоторые актуальные проблемы современного обучения иностранным языкам. // Иностранные языки в школе.–Москва, 2001, No4. –С. 5-8.

2. Виноградова О.С. Формирование иноязычной коммуникативной компетенции с использованием проблемных методов обучения ИЯ на продвинутом этапе специализированного вуза (на материале английского языка). Автореферат на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. –Москва,2003. –24 с.

3. Ивин А.А. Теория аргументации: Учебное пособие. М.: Гардарики, 2000.–416 с.