Педагогічні науки / Соціальна педагогіка

Баюрко Н.В.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

 

Основна закономірність усвідомленого і міцного засвоєння знань учнів полягає у планомірному формуванні та розвитку понять у процесі навчання.

Поняття - це думка, що відображає в узагальненій формі предмети і явища дійсності шляхом фіксації їх властивостей і ознак. Для позначення певного поняття використовують термін - слово або словосполучення, яке визначає предмет і використовується з одним точно визначеним значенням. Термін, як правило, виконує дві функції: служить назвою поняття і відображає зміст поняття [2, с.80-81].

 Дослідженнями вчених В.В. Давидова, Т.М. Байбари, Л.К. Нарочної, В.Р.Ільченко, О.Я. Савченко, Г.С.Тарасенко, О.А.Цуруль, О.Г.Ярошенко та інших обґрунтовано концептуальні положення та виконано педагогічне проектування моделі процесу формування в учнів молодшого підліткового віку екологічних понять, виявлено методичні умови їх ефективного формування.

У результаті вивчення стану досліджуваної проблеми в теорії і практиці навчання ми констатуємо, що проблема формування в учнів екологічних понять і уявлень є досить актуальною. Проведене теоретично - експериментальне дослідження дає підставу стверджувати, що вдосконалення процесу формування екологічних понять і уявлень в учнів 5-6 класів є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня у вивченні навчального предмета “Природознавство”. Воно органічно вплітається у пошук інноваційних технологій формування теоретичних знань молодших підлітків, за яких особистість учня перебуває в центрі навчально-виховного процесу [1].

Розглянемо методи, прийоми термінологічної роботи та їх розподіл за структурними елементами уроку засвоєння нових знань з природознавства у 6 класі на прикладі вивчення теми «Екосистема. Харчові ланцюги» («Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство 5 - 6 клас. - К.; Ірпінь: Перун, 2005»).

На підготовчому етапі до проведення уроку були сформульовані освітні цілі: продовжити розвиток в учнів усвідомлення понять про «обмін речовин і перетворення енергії», «взаємозв'язок організмів з навколишнім середовищем», а також сформувати розуміння спеціальних екологічних понять (екосистема, харчові ланцюги); продовжити формування умінь і навичок учнів наводити приклади екосистем своєї місцевості, природних та штучних екосистем, зв’язків між видами в екосистемі.

Робота на уроці забезпечена необхідним обладнанням: колекціями «екосистема прісної водойми», «агроценоз»; натуральними об'єктами, технічними засобами навчання (комп’ютерна техніка, проектор та ін.).

На етапі актуалізації опорних знань і чуттєвого досвіду учнів учитель зачитує віршовані рядки Г.Удовиченко:

«Я так люблю рідну природу: квітучі луки, зелен гай,

     у ріках кришталеву воду й гірський чарівний водограй».

Далі учитель звертається до дітей із запитаннями: 1. Які природні системи згадані у вірші Галини Удовиченко? 2. Що називають системою? 3. Які розрізняють системи? Наведіть приклад. 4. Де поширені живі організми? 5. Які існують царства живої природи? 6. Назвіть основні властивості живих організмів. Учні відповідають на поставлені вчителем за­питання, користую­чись попередньо набу­тими знаннями та  життєвим досвідом. На цьому ж етапі уроку використовуємо дидактичну вправу «Так» або «Ні». Учням пропонуються твердження: «Ліс – це природна система», «Годинник – штучна система», «Річка – це природна система», «Дерева – елементи природної системи», «Будь-якій системі властиві внутрішні і зовнішні зв’язки», «Людина – частина природи». Якщо твердження учні вважають правильним (відповідь «Так»), то повинні плеснути в долоні, якщо «ні», - не виконують ніяких дій.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів здійснюється шляхом постановки проблемних завдань і запитань. На інформаційному слайді мультимедійної презентації демонструються зображення мікроскопу, комп’ютера і лісу. Вчитель звертається до учнів: «Порівняйте між собою такі системи як мікроскоп, комп'ютер і ліс. Яку із цих систем найшвидше зруйнувати? Чому? Що може бути причиною руйнування їх цілісності?». Вчитель підсумовує: «Знання про закономірності існування природних екосистем допоможуть розв’язати одне з головних завдань сьогодення – попередження екологічної кризи, збереження життя на планеті Земля».

Нові екологічні терміни в процесі вивчення нового матеріалу учитель вводить разом з розкриттям понять під час розповіді, бесіди або пояснення, під час демонстрації об'єктів природи або їх зображень. Важливо, щоб одні й ті ж терміни використовувалися у різних навчальних ситуаціях: промовлялися вчителем, учнями, записувалися в зошити, використовувалися у процесі безпосереднього спілкування з натуральними об'єктами.

Доцільним є з'ясування походження терміну (його етимології) та переклад терміну на рідну мову. Наприклад, термін «екосистема» запропонував англійський ботанік Артур Тенслі в 1935році у праці «Правильне і неправильне використання ботанічних термінів». Еко в перекладі українською мовою означає «дім». Тож екосистему можна розглядати як дім, населений організмами. Друга складова назви – система – вказує на те, що в цьому домі існують взаємозв’язки, зокрема між організмами, які населяють цей дім. Але, окрім того, організми ще взаємодіють і з середовищем існування. Таким чином, мешканці однієї екосистеми взаємозв’язані між собою і з середовищем їхнього існування.

Важливим методичним прийомом термінологічної роботи, який застосову­ється на етапі сприйняття інформації, є порівняльний. Вчитель пояснює, що поняття «екосистема» може бути застосоване як до простих і штучних, так і до складних природних комплексів організмів з їх середовищем існування. Так, прикладами екосистем можуть бути: Світовий океан і маленький струмочок, акваріум і водосховище, сосновий ліс і окремий гнилий пень у цьому лісі. Екосистеми бувають природні (ліс, лука, степ, річка, озеро) та штучні (парк, поле, сад, город, акваріум).

Термінологічна робота на етапі розширення інформації є продовженням попереднього етапу. Оскільки закріплюються головні, провідні поняття, тому і здійснюється відповідно відбір термінів. Вчитель звертається до дітей із такими запитаннями: Чим парк відрізняється від лісу? Чим луки, степ відрізняються від поля? Чим, на Вашу думку, річка як природна екосистема відрізняється від озера?

У подальшій роботі вчитель підводить дітей до висновку про те, що обов’язковою умовою існування будь-якої системи є забезпечення всіх організмів, які входять до її складу, поживними речовинами та енергією. Поживні речовини та енергія надходять в організм разом з їжею.  Вводяться поняття про функціональні групи організмів: продуценти (виробники) → консументи (споживачі): 1-го і 2-го і вищих порядків) → редуценти (перетворювачі). Активізації пізнавальної діяльності сприяють дидактичні ігри і вправи: «Впізнай дари природи», «Знайди помилку», «Вставте пропущені слова» та ін. 

Прийоми термінологічної роботи на етапі відтворення інформації  найрізноманітніші: складання схем, заповнення таблиць, вправи на встановлення відповідності між терміном та його визначенням і т.д. З метою перевірки знань учнів використовують дидактичні картки.

Література:

1. Гурняк І.А. Методика реалізації компетентнісного підходу під час вивчення природничих дисциплін/ І.А. Гурняк // Біологія. – 2009. – Грудень (№35). – С. 2-7.

2. Конюшко В.С. Как подготовить урок биологии: Пособие для учителя / В.С. Конюшко. - Мн.: Нар.асвета,1988. - 112с.