Філологічні науки/1. Методика  викладання мови та літератури

Магістрант Баранова Т.Г.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Роль і значення театралізованої діяльності у процесі навчання іноземної мови

На сьогодні в Україні застосування театрального мистецтва в навчально-виховному процесі школи – справжня потреба розвитку сучасної системи освіти, яка переходить від епізодичної присутності театру в школі до системного моделювання його освітньої функції.

Театр може бути і уроком, і захоплюючою грою, засобом занурення в іншу епоху і відкриттям невідомих граней сучасності. Він допомагає засвоювати на практиці моральні і наукові істини, вчить бути самим собою і «іншим», перевтілюватися в героя і проживати безліч життів, духовних колізій, драматичних випробувань характеру. Іншими словами, театральна діяльність – шлях дитини в загальнолюдську культуру, до моральних цінностей людства. Тому використання театральної педагогіки в процесі викладання англійської мови розглядається науковцями як один із найважливіших засобів навчання, що сприяє розвитку природних здібностей учнів та підвищенню пізнавального інтересу до вивчення іноземної мови.

Н.Карпинська особливо відзначала вплив театралізованих вистав на розвиток виразності й образності мови школярів, що проявляється в здатності до естетичного сприйняття мистецтва художнього слова, вмінні розрізняти інтонацію та особливості мовних зворотів. На її думку, для виконання ролі учень повинен володіти різноманітними виразними засобами (мімікою, жестами, виразною мовою) [ 2, c. 227].

Підкреслимо, що М.Кумпан зосереджує увагу на впровадженні театральних методик у навчально-виховний процес середньої школи. Використання театрального мистецтва створює синтетичний вид діяльності, що поєднує навчання, гру і працю [3, c. 87].

За словами Р.Русової, «драматизація сьогодні стала живим засобом розвитку дітей». Вони вивчають фрази та речення англійською, які потім «нанизуються» у висловлювання, а згодом переростають у мовленнєвий потік. Їх мовлення стає правильним, зрозумілішим, виразнішим і емоційно забарвленим. Будь-яка лексика та її розмовні форми відпрацьовуються не тільки в монологічного мовлення, але і в діалогах. Учні спілкуються англійською мовою на задану тему, нерідко складають свої власні діалоги за ключовими словами, і у всіх цих вправах присутній елемент драматизації [4, c. 114].

Доцільно зауважити, що з учнями середніх та старших класів можна театралізувати будь-які художні твори з культурної спадщини інших народів. Це сприяє розвитку кросс-культурної грамотності, тобто здатності бачити загальне і різне в культурах мови, що вивчається, і своєї країни [1, c. 220]. Сучасне суспільство характеризується налагоджуванням зв’язків між державами, що вимагає більшої активізації знань про культурні реалії інших країн.

Таким чином, використання театралізованої діяльності у процесі викладання іноземної мови безпосередньо залежить від набутих соціокультурних знань, які, в свою чергу, забезпечують входження школяра в соціокультурне середовище. Водночас, формування соціокультурного досвіду школяра обумовлене не тільки соціальним середовищем та його впливами, але й стосунками, які склалися в сім’ї, світом розваг, власних національних традицій та звичаїв інших народів. Так, вивчення автентичного матеріалу: віршів, казок, п’єс тощо та перетворення їх в театральне дійство в урочний та позаурочний час сприятимуть не лише вихованню в учнів поваги до людей та традицій іншої культури, але й будуть ефективним засобом у створенні передумов для формування іншомовної компетенції засобами театральної педагогіки.

Отже, театралізована діяльність на уроках англійської мови виступає як унікальний засіб збагачення мовленнєвого досвіду дітей, розвитку зв’язного мовлення. Методика застосування театру є ефективним засобом навчання, яка утворює особливу атмосферу у класі, робить процес вивчення англійської мови захопливим, приносить задоволення, викликає подальше бажання вивчати іноземну мову і удосконалюватися в ній. А школярів, яких втомлює одноманітність повторень, беземоційність та несюжетність здобуття знань, вмотивовує такий виклад навчального матеріалу, використання колективних форм пізнавальної діяльності, індивідуальний підхід в умовах групової взаємодії.

Література:

1. Калько Р. Використання театральної педагогіки у школі / Р. Калько // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 10. – С. 215–222.

2. Карпинська Н. Гра-драматизація як засіб розвитку творчих

здібностей дітей / Н. Карпинська // Дошкільна лінгводидактика : [хрестоматія] / [упоряд. А. Богуш]. – К. : Вища школа, 1999. – Ч.2. – С. 222–232.

3. Кумпан М. Використання театралізованої діяльності як

ефективного засобу навчання іноземної мови у школі / М. Кумпан // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. – 2011. – № 3. – С. 86–89.

4. Русова С. Розвиток мови дитини / Русова С. – К. : Освіта, 1996.
– 304 c.