Левченко І.В.

Національний Університет України «Київський Політехнічний Інститут»

Складне слово-термін як мовна категорія та носій лексичного значення

Усі технологічні та наукові інновації, які застосовуються у різних галузях життя людей, вимагають лінгвістичної адаптації у кожній мові. Ступінь адаптації та асиміляції нових понять і термінів залежить від багатьох зовнішніх та внутрішніх чинників: рівня спорідненості науково-технічного потенціалу, частотності вживання відповідних термінологічних одиниць, швидкості засвоєння отриманих термінів у цільовій мові і т.д.

Термінологія технічного спрямування є найбільш рухливою, гнучкою частиною загальновживаної лексики, адже постійний розвиток техніки у сучасних умовах призводить до потреби надання номінації кожного предмету.

Процес широкого входження складних слів-термінів (далі ССТ, композити) у загальне мовлення останнім часом помітно активізувався. Нові поняття спричиняють появу нових слів, а у зв’язки з тим, що англійська мова – синтетична мова, для передачі іншомовного терміна українською мовою, часом потрібні складні мовленнєві утворення, і тому складні слова-терміни дають можливість точно характеризувати предмети.

М.І. Мостовий пише, що ССТ – це лексична одиниця, яка складається з двох і більше основ і вживається, як незалежна форма [4]. В.І. Карабан зазначає, що складне слово-термін – це така лексична одиниця, яка складається з двох і більше основ і вживається як незалежна форма в певній підмові і має певну (в більшості випадків) однозначну дефініцію [1]. О.В. Суперанська звертає увагу на те, що «терміни-слова групуються не в порядку, зумовленому системою певної мови, а у зв'язку з системністю науки, яку вони обслуговують, що створює особливу парадигматику, особливу сполучуваність, яка не спричинюється нормами мови» [5]. На основі всього вищезазначеного, складні слова-терміни можна охарактеризувати як складні, незалежні термінологічні основи, які характеризуються своєю графічною та семантичною єдністю. Н: pillbox – сегментно-параболічна антена, microchip – мікрочіп, headstock – передня бабка токарного станка.

Правопис композитів не є абсолютно некерованим, адже зазвичай довгі слова мають тенденцію до написання окремо, а короткі – разом. Зі зростанням складності мало термінів позначаються на письмі разом – в основному пишуться окремо або через дефіс. Композити поєднують стислість та семантичну насиченість, тому перевага надається компресованій конструкції, що виражається складним словом, у чому виявляється важлива тенденція мови – економія мовних засобів та зусиль.

Очевидно брак систематичних правил щодо утворення ССТ в англійській мові – одна з можливих причин варіативності їх написання. Існує думка, що написання ССТ залежить від преференцій та уяви людини, яка вживає певний композит у творі чи реєструє його. На нашу думку, написання композитів визначається популярністю вживання, оскільки лексикографи користуються правописом, яке знаходять у писемних джерелах.

О. С. Кубрякова у своїх дослідженнях доводить, що поява знака завжди відображає прагнення замінити одну сутність іншою таким чином, щоб полегшити цим ментальні або ж розумові процеси у людській свідомості [2]. Заміщаючи за допомогою мовного знака складні або розгорнуті когнітивні структури, ми отримуємо можливість оперувати ними у нашій свідомості з більшою легкістю, оскільки підставляємо на їх місце один єдиний символ.

Для того, щоб більш точно та правильно визначити сутність ССТ, існують критерії визначення композита: синтаксична валентність (відсутність анафоричних зв’язків між внутрішнім компонентом композита і зовнішнім елементом); лексична цілісність; лексична природа компонентів (лексема); цілий композит є членом однієї великої лексичної категорії; обидва компоненти композита є вільними основами і мають специфічне значення, яке уможливлює їх окреме функціонування [3].

Термінологічний статус – це особлива властивість, притаманна як окремим словам, так і словосполученням, є їх внутрішньою сутністю. Стаючи терміном, слово отримує своєрідну спеціалізацію, особливу термінологічну морфологію та сполучуваність. При цьому і лексичним, і граматичним перебудовам термінологічного слова сприяє термінологічна система.

Складні слова-терміни, як і прості, мають один граматичний параметр словозміни. Неусталеність орфографії зумовлена тим, що терміносистема перебуває в періоді становлення. При цьому ССТ, як й інші знакові засоби, закріплюють існуючі знання, виражаючи поняття, категорії всередині суджень та висновків, закономірності певної галузі знань або діяльності.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Карабан В.І. Переклад англійської наукової та технічної літератури / В.І. Карабан – Вінниця: «Нова книга», 2004. – 302c.

2. Кубрякова Е. С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики / Е. С. Кубрякова // Теоретические основы словосложения и вопросы создания лексических единиц. – Пятигорск, 1988. – 157 с.

3. Мешков О. Д. Словосложение в современном английском языке : учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр.яз. / О. Д. Мешков. – М.: Высш. шк., 1986. – 187c.

4. Мостовий М. І.: Лексикологія англійської мови. Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови / М.І. Мостовий – Харків: «Основа». 1993 – 255 с.

5. Суперанская А.В. Общая терминология: Терминологическая деятельность / А.В. Суперанская, Н.В. Подольская, Н.В. Васильева Изд. 2-е, стереотипное. – М.: Едиториал УРСС, 2005. – 290 с.