ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ. / Теоретические и методологические проблемы исследования языка

Керівник: Cт.вик. Ставицький О.В., студентка Матвієнко Л.О.

Київський коледж Вищого навчального закладу Університет сучасних знань

СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИДАВНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ

На сучасних етапах видавничо-редакційного процесу ми зустрічаємо безліч різноманітних підходів до створення якісної продукції. Системи контролю якості еволюціонували від контролю якості продукції до управління якістю, від системи Тейлора (1905 р.) до стандартів серії ІСО (1980-ті – 1990-ті рр.).

Виокремлюються чотири групи чинників, що покликані забезпечити якість видавничої продукції:

·       доцільність вимог до якості видавничої продукції, їх відповідність потребам читача та змозі поліграфічної галузі;

·       правильність норм (лінгвістичних, психологічних, технічних, організаційних), дотримання яких передбачає якість видавничої продукції;

·       обґрунтованість способів, методів і форм друкарської підготовки та виконання друкарських робіт;

·       рівень культури читання, який визначає якість продукції протягом періоду її життєдіяльності, змога забезпечення споживача необхідною та достовірною інформацією.

Особливу увагу слід звертати не лише на внутрішні характеристики якості тексту та параметри зовнішньої привабливості, а й на відповідність дизайну, оформлення, шрифту та ілюстрацій сутності тексту, читабельність, пізнавальність, новизну.

Одна з важливих передумов оцінки якості тексту – визначення та розуміння його сутності. Аналіз якості тексту передбачає оцінку інформації, яку він фіксує і передає. Отже, якість тексту залежить від значної кількості чинників, зумовлених діями автора, редактора, видавця, реципієнта, соціуму. Усі ці аспекти базуються на комунікативній концепції, тому квалілогічний аналіз тексту невід’ємний від умов та правил комунікації.

Квалілогія тексту визначає якість як ієрархічну сукупність цікавих для читача властивостей. В її структурі розроблені показники, які потрібно враховувати при редакторському аналізі тексту, а саме: цільові, які відображають бажаний варіант тексту; контрольовані, що репрезентують реальний варіант тексту; регульовані, котрі відокремлюють складники, спрямована редакторська дія на які повинна зумовити досягнення належного стану тексту.

Питання якості тексту виходить далеко за рамки аналізу його аспектів і є одним із найважливіших напрямів розвитку наукової основи текстознавства. Існує знання про текст як продукт знакової діяльності автора, як предмет читацької перцепції, як фрагмент інформаційної системи суспільства, як засіб впливу тощо.

Кожне видання є складним сполученням елементів, різних за задумом, призначенням і зовнішнім виглядом. Дослідження показують, що середньостатистичний читач витрачає приблизно однакову кількість часу на читання певного випуску будь-якої газети. Саме тому дизайн повинен бути таким, щоб обмежений час читача, так само, як і його енергія, були спрямовані на отримання інформації. Будь-який оформлювальний прийом, що відволікає читача або порушує нормальний ритм читання, призводить до втрати часу та енергії. Частково вирішення цієї проблеми – у функціональному дизайні. Під час діагностики друкованого видання він і є показником якості.

Згідно з традицією, яка була започаткованою мовознавцями О. Потебнею, Л. Булаховським, в українській школі теорії і практики редагування за основу був прийнятий розгляд саме процесу розуміння тексту читачем відповідно до авторського задуму, до структури комунікативного акту й комунікативних властивостей тексту. Далі за розробку цієї теорії взялися сучасні теоретики редагування: В. Різун, З. Партико, Б. Портянник, М. Лозинський та ін.

Саме квалілогія дає змогу зіставити такі поняття, як якість, корисність, інформативність і ціна друкованого видання. З цих міркувань якість книги може бути подана як якість деякого носія інформації та якість деякої технічної моделі, кожна з яких характеризується своєю номенклатурою змістових і фізичних показників.

Разом з тим на передній план виходять властивості, які роблять книгу доброякісною, тобто зручною в користуванні. Серед них можна виділити такі, як надійність, кондиційність, дизайн, соціально-ідеологічне значення [1,2,3].

Можемо припустити, що книга як продукт, що формує розвиток культури, не може стати просто товаром, який має певну ринкову ціну. Оцінка якості книжкового видання повинна базуватися на морфології читацької аудиторії й обліку особистих купівельних критеріїв, здатних індивідуалізувати книгу, та на комплексному понятті якості – від рукопису через поліграфічне відтворення і розмноження до ринку збуту. Незаперечною є думка про те, що книги приноситимуть користь тоді, коли відповідатимуть нагальним потребам та інтересам читачів. Це підтверджують дослідження маркетологів, які схильні вважати, що люди приймають розумні рішення, обумовлені об'єктивним аналізом ціни та якості товару.

Література

1. Гавенко С.Ф., Воржева О.В., Конюхова І.І., Мельников О.В. Практикум з оцінки якості поліграфічної продукції. Л., 2001.
2. Гавенко С.Ф. Нормалізація технології незшивного клейового скріплення книг: теоретичні та практичні аспекти: Моногр., Львів. 2002.
3. Круглов М.Г., Сергеев С.К., Такташов В.А. й др. Менеджмент систем качества: Учебное пособие. М., 1995.