Канд. філол. наук, доц. Захарова Л.М., Душенок М.С.

Національний технічний університет України «Київський Політехнічний Інститут», Україна

Кафедра теорії, практики та перекладу англійської мови

НОМІНАЦІЯ ПРОЦЕСІВ, ПРЕДМЕТІВ, ЯКОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ У СКЛАДНИХ УТВОРЕННЯХ З ЕЛЕМЕНТАМИ –LOOKING, –LIKE

Сучасні досягнення у розвитку науки про мову та наук, що вивчають її окремі ланки, свідчать про те, що першою і головною передумовою будь-якого лінгвістичного дослідження є системне розуміння мовних фактів. Вивчення мовних явищ з урахуванням їх системного статусу, зв’язків та підпорядкування відкриває нові можливості для глибокого та всебічного дослідження мови.

Словотвір – це один з найпродуктивніших способів поповнення лексичного складу будь-якої мови, зокрема англійської. Словотвірні засоби складають основу для утворення похідної лексики та викликають інтерес для дослідження англомовних термінологічних одиниць.

Саме тому особливостями формування функціонально-семантичних інваріантів з елементами –looking та –like займалися такі вчені, як Д.С. Лотте, А.М. Баранова, І.В. Арнольд, А.І. Смирницький, А.А. Реформатський, Т.С. Толчеєва, М.Д. Степанова, Д.І. Квеселевич, Л.Ф. Омельченко, А.Е. Левицький та інші.

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування складних утворень з елементами –looking та –like в сучасній англійській мові, що передбачає виконання таких завдань:

- Надати загальну характеристику зазначеним складним утворенням;

- Розглянути словотвір як один з процесів мовної номінації;

- Охарактеризувати багатокомпонентні терміни, до складу яких входять –looking та –like та передумови їх утворення.

Розглядаючи класифікації складних утворень, ми скористалися поглядами вчених, які відносять досліджувані нами утворення з елементами –looking, –like як до складних утворень, так і до власне термінів.

Специфіка складних утворень з елементами –looking та –like були розглянуті О.С. Кубряковою, О.О. Селівановою, А.Е. Левицьким [8]. Детально дослідивши дане питання, Т.С. Толчеєва зазначає, що при розгляді словотвору як одного з процесів мовної номінації простежується вплив мови й мовної картини світу на діяльність людини в сфері її пізнання [8, с.4].

Представники пражської лінгвістичної школи визначали номінацію як сферу класифікаційно-номінальної діяльності мови та називали такою системою знаків, які слугують для реалізації певної мети [6, с.17-40].

Різні шляхи відбору критеріїв називання зумовлюють різні типології номінації. Наприклад, критерій місця творення номінативних одиниць, який беруть до уваги деякі мовознавці (Н.І. Мігіріна, Т.А. Журавльова, А.А. Уфімцева, О.О. Тараненко та ін.), зумовлює три різні види номінації:

а) номінацію через слово і словосполучення (лексичну);

б) номінацію через речення (пропозитивну);

в) номінацію через текст (дискурсивну) [4, с. 96].

Основною одиницею номінації є слово, словосполучення чи фраза, за допомогою якої здійснюється номінація.

Лінгвісти, які досліджують термінологічні системи певних галузей, виділяють ще один особливий тип найменування – запозичена номінація [4, с.96]. Як відомо, запозичення – процес уведення до певної мови морфем, слів або висловів іншої мови. Запозичення є одним із способів поповнення словникового складу мови поряд зі словотворенням. Чинниками запозичення є мовні контакти народів в політичній, економічній, культурній, науковій взаємодії; формування мовних союзів одного регіону, процесів глобалізації, війн; розширення систем масової комунікації тощо. У процесі запозичення слово чи словосполучення може зберігати своє вихідне значення або змінювати його: перше відбувається переважно під час введення реалій чи понять інших етносів (екзотизмів) або термінів. Запозичення може бути прямим або опосередкованим (із мови-посередника). Наприклад, значна кількість запозичень потрапили в українську мову через старослов’янську та європейські мови-посередники. Лінгвісти розмежовують засвоєні мовою запозичення, що їх не усвідомлюють як такі: іншомовні слова, серед яких виділяються екзотизми, варваризми (чужорідні в мові слова) й інтернаціоналізми, фонд яких наявний у багатьох споріднених і неспоріднених мовах у вигляді терміносистем різних галузей науки й техніки, виробництва і культури [7, с.159]. Отже, з’являється ще один критерій поділу номінації – джерело появи номена.

В основу наступної класифікації мовознавці (М.І. Мігіріна, І.Я. Нестеренко та ін.) кладуть критерій загальноприйнятості чи специфічності номенів. Відповідно виділяють узуальну та оказіональну номінації.

Вибір оказіональної номінації, на відміну від узуальної, детермінований особливостями авторського світогляду, його мовною чи мовленнєвою компетенцією, мотивом і метою, контекстом, складовими тексту чи дискурсу й іншими факторами. Використання в комунікації оказіональних слів привертає увагу адресата до способу вираження думки, що сприймається як яскравіша і більш значуща. Оказіональне слововживання можна вважати моментом найбільш напруженої активності людської думки щодо адекватного вираження світорозуміння. Розглянемо критерій мотивації й мотивованості. Це основний критерій розрізнення типів номінації у В.П. Даниленко:

1) мотивована (афіксальні номени, складні словосполучення, семантичне перенесення);

2) немотивована (запозичення, кальки, терміни з власних імен через метонімічне перенесення) [3, с.63].

У нашій статті надається перевага терміну «приблизна номінація» як такому, що найповніше відповідає сутності цього явища – коли, називаючи елементи позамовних ситуацій, мовець спирається на оцінку, яка формує значення невпевненості (невизначеності, можливості). Приблизна номінація – це семантичний процес оказіональної модифікації значення слова, внаслідок якого здійснюється часткова актуалізація мовного знака [9, с.5].

Аналізуючи надбання вчених-лінгвістів, слід зазначити їхні визначення поняття «складне утворення» з елементами –looking, –like та особливості їх дефініції (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

№	Автор	Рік	Основні положення
1	Т.С. Толчеєва	2003	Для аналізу особливостей складних утворень із елементами -looking, -like автор застосовує теорію приблизних номінацій. На думку Т.С. Толчеєвої, називаючи елементи позамовних ситуацій, мовець спирається на оцінку, яка формує значення невизначеності, можливості [9, с.2].
2	В.І. Карабан	2004р	Науковець виокремлює терміни та складні терміни. Перші утворюються за допомогою типових англійських суфіксів, таких як –like та інші, які мають семантичне значення [5, с.365-382]. Друга група – складні терміни – являють собою стале словосполучення,за яким закріплене певне термінологічне значення; більшість з них являють собою атрибутивні словосполучення, тобто такі, в яких початкову позицію займає означення, за яким слідує означувальний компонент. До складних термінів автор відносить терміноелементи з основою –looking [5, с.383-407].
3	Л.М. Дембовська	2011р.	Складні слова займають помітне місце в словниковому складі англійської мови та дістали широкого поширення. Семантика компонента -looking несе в собі вказівку на зовнішні властивості описуваних подій, осіб, предметів, явищ і т.п. [10, с.34].
4	А.П. Гладкова	2009р	Специфіка семантики складних лексем із другим компонентом -looking вказує на те, що їхня категоризація можлива з опорою на значення перших компонентів. Носії ознак, позначені прикметниками, поділяються на першому рівні на осіб та неосіб з наступним поділом неосіб на тварин і неістот – явища, предмети [2, с.359].
5	Ю.І. Височинский, Л.Ф. Омельченко	1999р.	Структурно складні слова, утворені за допомогою суфіксів –looking, –like, виражають якість, властивість через складання компонентів, семантичні відносини між якими відповідають синтаксичним відносинам між дієсловом і предикативним членом [1, с.53].

Утворення нових термінів, відбуваються двома способами: зі словосполучень та за словотворчими моделями. Якщо в процесі дослідження складних утворень об’єднати ці підходи, то в процесі дослідження складних утворень з елементами –looking та –like можна прийти до висновку, що вони вживаються і як термін, і як складний термін. У таких випадках складні утворення зазвичай використовуються для приблизної номінації процесів, предметів, їх ознак, якості й кількості [9, с.6].

В сучасній науково-технічній літературі терміни з суфіксом –like використовуються для утворення прикметників, які мають наступні значення:

1. Схожий, подібний до того, що позначено основою (hormonelike – за своєю дією подібний до гармонів, animallike – схожий на тварину, scanlike – подібний до сканування);

2. Який нагадує те, що позначено основою (fernlike – схожий на листя папороті, gellike – желеподібний, wavelike – хвилеподібний) [5, с.376-377].

Властивістю елемента –like є те, що він 1) має здатність утворювати прикметники не тільки від власне англійських, а й від запозичених: teleskopelike; 2) набуває абстрактного значення «подібний до того, характерний тим, властивий тому, що виражає словотвірна основа»: hydrogenlike – своїми властивостями схожий на водень; 3) з розвитком значною мірою втратив зв'язок із лексемою –like.

В основу семантичної сполучуваності складних утворень з елементами –looking та –like покладено логічний та морфолого-синтаксичний принципи. Під семантичною сполучуваністю розуміємо здатність окремої частини мови синтаксично зв’язуватись з елементами –looking та –like за певною логікою [9, с. 4-5].

Розглядаючи складні терміни з фінальним терміноелементом –looking, слід зазначити, що вони, поєднуючись з прикметником, утворюють складні слова, в тому числі й терміни, що мають значення «такий, що має вигляд, на який вказує прикметник»: harmless-looking object – безпечний на вигляд об’єкт [5, с.389].

Розглядаючи особливості сполучуваності, можна зауважити, що складні утворення –looking та –like зазвичай сполучаються з іменниками, прикметниками, прислівниками [9, с.7-8].

Таким чином, складні утворення з елементами –looking, –like різняться за значенням та мають свої особливості сполучуваності. Тим не менш, дані утворення активно використовуються в англійському словотворі та, зокрема, при утворенні нових термінів, під впливом як мови, так і мовної картини світу на діяльність людини і використовуються для приблизної номінації процесів, предметів, якості та кількості. Крім того, в ході дослідження було з’ясовано, що складні терміни, які утворюються за допомогою суфікса –like, можуть мати як англійські, так і запозичені елементи в своїй основі. Нами було визначено, що номінація має різні чинники утворення та в залежності від шляху відбору критеріїв має різні типології. Метою номінації є здійснення часткової актуалізації мовного знака. Приблизна номінація є такою, що якнайточніше відображає особливості складних утворень з елементами –looking, –like.

ЛІТЕРАТУРА

1. Высочинский Ю.И., Омельченко Л.Ф. Лексикология современного английского языка: учебное пособие. Ч.I. / Ю. Высочинский, Л. Омельченко. – К.: КПИ. – 1999. – 263 с.

2. Гладкова А. П. Онтологія абстрактних іменників із суфіксом -NESS ( на матеріалі британської художньої прози XVIII–ХІХ ст.) /А.П. Гладкова. // Нова Філологія. – 2009. – № 36. – С. 356-362.

3. Даниленко В. П. Русская терминология / В. П. Даниленко. – М., 1977. – 246 с.

4. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации / Т. А. Журавлева. – Донецк:Донбасс, 1998. – 252 с.

5. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця, Нова книга, 2004.–576 с.

6. Пражский лингвистический кружок: Сборник статей / Сост., ред., предисл. Н.А. Кондрашова. М.: Прогресс, 1967, 559с.

7. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: [термінологічна енциклопедія] / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля, 2006. – 706 с.

8. Словотвір сучасної української літературної мови. – К. : Наук. думка, 1979. – 406 с.

9. Толчеєва Т.С. Функціонально-семантичні особливості складних утворень з елементами - looking, -like (на матеріалі сучасної англійської й американської художньої прози): дисертація канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний ун-т. - К., 2003.

10. Четвертий міжнародний науковий форум. Сучасна англістика: Традиції. Сьогодення. Перспективи. Тези доповідей / За ред. В.О. Самохіної. – Х. : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011. – 128 с.