“Филологические науки”/ 3. Теоретические и методологические проблемы  исследования зыка.

к. філол. н., Синиця В. Г., к. філол. н., Рак О. М.

Буковинський державний медичний університет, Україна

МЕТАФОРИЗАЦІЯ ЯК КОГНІТИВНИЙ МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ

На сучасному етапі розвитку лінгвістики, коли мовні явища досліджуються у тісному взаємозв’язку з людиною, її діяльністю і мисленням, поняття «метафора» отримує нову інтерпретацію. В роботах, присвячених проблемі метафори, підкреслюється її важлива роль у побудові концептуальної і вербальної систем людини, її активна участь в категоризації навколишнього світу, процесах мислення і сприйняття [5; 7; 11].

Жвавий інтерес до проблем метафоричної номінації сприяв появі нової міждисциплінарної науки – метафорології та дослідженнь, щодо феномену метафори як когнітивного механізму термінотворення [2; 10; 12].

Формування теорії концептуальної метафори пройшло кілька етапів, які характеризуються концепціями різних типів: від трактування метафоризації як семантичного зсуву прямого значення слова в бік переносного до складного багатоступеневого явища в когнітивному, комунікативному, психологічному аспектах [2; 5; 12]. Для розуміння когнітивної суті метафори необхідні:

1) знання предмета чи явища, що номінуються метафорою;

2) знання первинного об’єкта чи явища, назва якого використовується при номінації метафори;

3) здатність до асоціативних імплікацій, пов’язаних із запозиченням попередніх знань.

Дудецька С. Г. [3] у своїй дисертаційній роботі «Метафоризация как способ терминообразования (на материале английской терминологии черепно-челюстно-лицевой хирургии и стоматологии)» розробила методику концептуального аналізу:

1) виокремлення об’єкта за його особливими ознаками, що уможливлює первинне уявлення про нього;

2) подальше формування концептуального змісту об’єкта дослідження за умови виокремлення концептуальних ознак та подальше проникнення в сутність об’єкта, відшукання точок співвіднесення концептів;

3) підведення одиниці номінації під певну категорію.

В нашому дослідженні зроблено спробу співставити в структурно-семантичному, лінгво-когнітивному і функціональному аспектах найменування симптомів, в основу яких покладено певну ознаку, на матеріалі латинської та французької мов.

Отже, об’єктом вивчення є стоматологічна терміносистема вищезазначених мов, зокрема назви симптомів.

Предметом дослідження є метафоризація як спосіб репрезентації спеціального знання стоматології.

Завдання дослідження можна сформулювати таким чином:

– виокремлення корпусу метафоричних термінів, що позначають симптоми;

– виявлення їхніх номінативних характеристик;

– вивчення способів вербальної репрезентації симптомів за рахунок метафоризації.

Матеріалом дослідження слугували 30 термінів-метафор, отриманих нами шляхом суцільної вибірки із лексикографічних джерел і довідників [1; 4; 6; 8; 9; 13], а саме:

симптом бритви – хрусткий, з тимпанічним відтінком звук, що виникає під час гоління волосся з шкіри навкруги рани; можлива рання ознака емфізиматозної форми анаеробної інфекції; спостерігається також і в інших випадках підшкірної емфіземи; лат. signum novaculae, франц. symptôme (syn. signe) du rasoir;

симптом метелика – наявність еритеми на спинці носа і на щоках (переважно в ділянці виличних дуг), яка своєю формою нагадує метелика; характерний для червоного вовчака; лат. signum papilionis, франц. symptôme du papillon;

симптом виникаючого пухирця – поява на слизовій оболонці рота напружених пухирців з серозним або геморагічним вмістом після пошкрібування шпателем; ознака доброякісної неакантомічної міхурчатки слизової оболонки порожнини рота; лат. signum bullae emergentis, франц. signe de la bulle émergente (surgissante);

симптом волоса – відчуття у роті стороннього тіла (напр., волоса, нитки), яке викликає спроби звільнитися від нього рухами язика та губ; характерний для отруєння тетраетилсвинцем і деякими іншими отрутами; лат. signum capilli, франц. symptôme du cheveu;

симптом цвяха – біль в ділянці маківки, яка описується хворими як відчуття забитого в тім’я цвяха; ознака істерії; лат. signum clavi, франц. symptôme du clou;

симптом очей і язика – нездатність хворого одночасно утримувати очі закритими, а язик висунутим; прояв гіперкінеза м’язів, обличчя і язика, напр., за малої хореї; лат. signum oculorum et linguae, tongue, франц. symptôme des yeux et de la langue;

симптом двох шпателів – при переломі виличної дуги шпатель не прилягає до тіла виличної кістки і розташований по іншому порівняно зі здоровою стороною, де він розташовується на тілі виличної кістки і вздовж зовнішнього відділу орбіти; лат. signum duarum spatularum, франц. symptôme de deux spatules;

cимптом завіси – зміщення задньої стінки глотки в бік при фонації або натисканні шпателем на язик; ознака ушкодження протилежного язикоглоткового нерва або його ядра. Епонімічний синонім – симптом Верне; лат. signum cortinae, франц. symptôme du rideau;

cимптом кисета – звуження ротового отвору з утворенням навкруги нього глибоких зморшок; ознака системної склеродермії, зумовлена склерозом і атрофією шкіри в ділянці рота; лат. signum sacculi, франц. symptôme de la poche;

cимптом крокодилових сліз – виникнення під час їжі сльозотечі на боці ураження лицевого нерва. Епонімний синонім – симптом Богорада; лат. signum lacrimarum crocodili, франц. symptôme des larmes de crocodile;

cимптом «розбитого горщика» – ознака закритих переломів тіла верхньої щелепи за умови порушення цілісності комірчастого відростка передньої і зовнішньої стінки верхньощелепової пазухи; при перкусії зубів чується глухий бренькаючий звук, який нагадує звук тріснутого глиняного горщика; спостерігається при вогнепальних переломах верхньої щелепи. Епонімічний синонім – симптом Малевича; лат. signum ollae contritae, франц. symptôme de "pot cassé";

cимптом «маски клоуна» – відсутність почервоніння паралізованої сторони обличчя при паралічі; спостерігається при невриті лицевого нерва; лат. signum masque larvae, франц. symptôme de “masques de clown";

cимптом опущеного підборіддя – ознака третьої стадії наркозу: при вдиханні підборіддя і гортань переміщаються донизу. Епонімічний синонім – симптом Мейо; лат. signum menti omissi, франц. symptôme du menton baissé;

cимптом монологу – безупинна мова психічно хворої людини у відповідь на будь-яке питання до нього без реакції на увагу співрозмовника; спостерігається при шизофренії; лат. signum monologi, франц. symptôme du monologue;

cимптом навантаження – поява болю в лінії перелому нижньої щелепи при повільному наближенні великого і вказівного пальців, поставлених на лівий і правий кут щелепи; ознака перелому підборідного відділу або тіла щелепи; лат. signum oneris, франц. charge des symptomes;

cимптом наповнення – характерний при кавернозній гемангіомі: при схилянні голови вниз відбувається збільшення об’єму пухлини, а при зміні положення голови вона знову набуває своїх попередніх розмірів; лат. signum contentionis, франц. symptôme de la charge;

cимптом носових гребінців – горбистість у місці з’єднання кісткової та хрящової частини носа, визначається пальпаторно у дитини; ознака вродженого сифілісу; лат. signum cristarum nasalium, франц. symptôme des crêtes nasales;

cимптом вітрил – пасивне роздування щоки в такт дихання у хворого, який перебуває у коматозному стані; спостерігається на стороні, протилежній вогнищу ураження головного мозку при інсульті. Синонім до цього терміна – симптом куріння люльки; лат. signum veli, франц. symptôme de la voile;

cимптом «пергаментний хрускіт» – стоншення стінки щелеп внаслідок росту кистозних пухлин. При натисканні пальцем стоншена кістка прогинається і при цьому відчувається характерний хрускіт, який порівнюють з хрускотом пергаменту; лат. signum pergamenae protritae, франц. symptôme de “crise de parchemin";

cимптом «плаваючих очей» – горизонтальні, повільні, іноді неасоційовані, рухи очних яблук у хворого в коматозному стані; спостерігається при крововиливу в головний мозок, частіше з крововиливом у шлуночки мозку, або при тяжкій травмі головного мозку; лат. signum oculorum natantium, франц. symptôme des yeux flottants;

cимптом вій – відсутність занурення вій в кожну складку повіки при заплющенні очей; ознака парезу лицевого нерва, зумовлена слабкістю кругового м’яза очей; лат. signum ciliorum, франц. symptôme des cils;

cимптом жирного обличчя – підвищена секреція жирових залоз шкіри обличчя при парксинсонизмі; лат. signum faciei pinguis, франц. symptôme du visage gras;

cимптом стиснення – характерний для гемангіом: при механічному натисканні на пухлину, вона блідніє, а після припинення подразнення – набуває попередніх розмірів і кольору; лат. signum compressionis, франц. symptôme de la compression;

cимптом хробака – пальпаторно визначається затвердіння та звивистість артерії при її атеросклеротичному ураженні; лат. signum vermis, франц. symptôme du ver;

cимптом «шум дзиґи» – ознака швидкої втрати великої кількості крові (500 мл): при аускультації над яремною веною визначається звук (шум), подібний на вертіння дзиґи, який супроводжується систолічним шумом у верхівці серця; лат. signum sonitus, франц. symptôme de “bruit de toupie" та багато інших.

Співставлення вищезазначених термінів у мовному відношенні показало, що в латинській мові базовим словом є латинське «signum» – ознака, ознака хвороби: характерний вияв існування чогось, об’єктивний доказ захворювання, який може спостерігатися дослідником (лікарем) на противагу суб’єктивному відчуттю (симптому) пацієнта, тоді як в усіх інших мовах використовується грецьке слово «symptoma» – симптом, прояв ознаки хвороби: будь-яка суб’єктивна ознака хвороби чи стану пацієнта, помітна зміна в самопочутті, яка свідчить про фізичний та розумовий стан, яке піддалось фонетичним законам мови-реципієнта: хоча, у французькій мові зустрічаємо багато прикладів де замість терміну “symptôme” вживається “signe”, що підкреслює спорідненість романських мов.

У латинській мові досліджувані назви симптомів утворені за принципом неузгодженого означення: основне слово стоїть в Nom. sing., а уточнюючі компоненти виражаються іменником (більшість прикладів) чи іменниками в Gen.sing. / plur.: signum contentionis, signum ciliorum, signum lacrimarum crocodili тощо, хоча зустрічаються трислівні найменування, до складу яких входить узгоджене і неузгоджене означення одночасно: signum bullae emergentis, signum cristarum nasalium, signum ollae contritae, signum faciei pinguis тощо. У якості означення переважно використовується дієприкметник теперішнього часу активного стану, порівн. signum oculorum natantium, signum bullae emergentis або дієприкметник минулого часу пасивного стану signum menti omissi, signum ollae contritae і т. п. У французькій мові спостерігаємо прямий порядок слів, де основне слово з прийменником de утворюють означення до іншого іменника чи уточнюючого компонента: symptôme de la poche, symptôme de la voile, symptôme de deux spatules.

Концептуальний аналіз верифікованих метафоричних термінів уможливив виокремлення залежно від джерела походження таких моделей:

– побутові предмети: signum novaculae / symptôme du rasoir (лат. novacula, ae f, франц. rasoir m. – гострий ніж, бритва), signum clav / symptôme du clou (лат. clavus, i m, франц. clou m. – цвях), signum cortinae / symptôme du rideau (лат. cortina, ae f – казан, коло, небесне склепіння, покривало, завіса, франц. rideau m. – завіса, гардина, штора), signum sacculi / symptôme de la poche (лат. sacculus, i m – мішечок франц. poche f. – кишеня, мішечок);

– біологічні характеристики людей: signum capilli / symptôme du cheveu (лат. capillus, i m, франц. cheveu m. – волос), signum oculorum et linguae / symptôme des yeux et de la langue (лат. oculus, i m, франц. oeil m.– око + лат. lingua, ae f, франц. langue f. – язик), signum menti omissi / symptôme du menton baissé (лат. mentum, i n, франц. menton m. – підборіддя), signum ciliorum / symptôme des cils (лат.cilium, i n, франц. cil m. – очна повіка, вії);

– зооморфна модель, зокрема поведінка і зовнішній вигляд тварини чи комахи: signum papilionis / symptôme du papillon (лат. papilio, onis m, франц. papillon m. – метелик), signum vermis / symptôme du ver (лат. vermis, is m, франц. ver m. – хробак, гусениця), signum lacrimarum crocodile / symptôme des larmes de crocodile (грецьке crocodilus, i m, франц. crocodile m.– крокодил);

– професії: signum masque larvae / symptôme de “masques de clown" (лат. larva, ae f – привид, рожа; франц. clown m. – клоун);

– звук: signum sonitus / symptôme du son (лат. sonitus, us m, франц. son m. – звук);

– флора-модель: signum cerasi / symptôme de la cerise (лат. cerasus, f, франц. cerise f. – вишня), signum pyri / symptôme de la poire (грецьке pyrus, i f, франц. poire f. – груша).

Як бачимо, для проаналізованих термінологічних одиниць характерна вибіркова активність метафоричних моделей, що, на нашу думку, зумовлено специфікою когнітивних стратегій метафоризації, які розкривають ключові поняття досліджуваної галузі знань.

Аналіз досліджуваних метафоричних найменувань на предмет синонімії показав наявність кількох синонімічних пар, як наприклад в латинській (signum novaculae = signum risorii), у чотирьох випадках вживаються епонімічні назви, про що було сказано вище.

Підводячи підсумок вищевикладеному, зазначимо, що термінологічна метафоризація є закономірним явищем і посідає певне місце у формуванні щелепно-лицевої та стоматологічної терміносистеми латинської та французької мов; спостерігається вплив класичних (латинської, грецької) мов на формування термінів-метафор європейських мов; у процесі інтеграції відбувається переосмислення знань з урахуванням специфіки медичної науки.

Література:

1. Arnaudov G. Terminologia medica polyglotta: Latinum. Русский. English. Francais. Deutsch/ G. Arnaudov. – Sofia: Медицина и физкультура, 1979. – 943р.

2. Будаев Э.В. Становление когнитивной теории метафоры / Э. В. Будаев // Лингвокультурология. – 2007. – Вып. 1. – С. 16-32.

3. Дудецкая С.Г. Метафоризация как способ терминообразования (на материале английской терминологии черепно-челюстно-лицевой хирургии и стоматологии). – Автореф. дисс. на соиск. уч. степ. канд. филол. наук. по спец.10.02.04 – Германские языки. – Самара, 2007. – 24 с.

4. Кочкарёва А.Г. Толковый латинко-русский словарь терминов терапев-тической стоматологи / А. Г. Кочкарёва, В. Ф. Новодранова, З. А.Рыжкина. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 160 с.

5. Кубрякова Е.С. Язык и знание. На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова. – М.: Языки словянской культуры, 2004. – 560 с.

6. Кухта С. Терапевтична стоматологія: тлумачний словник / Степан Кухта. – Львів: Світ, 1985. – 235 с.

7. Lakoff G. Metaphors we Live By / George Lakoff, Vark Jonson / – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 242 p.

8. Larousse. Dictionnaire encyclaupédique pour la maîtrise de la langue française, la culture classique et contemporaine. – Paris, 2008. – 1690 p.

9. Никитин А.Ю., Пушкина М.Ю. Французско-русский медицинский словарь. – Москва,2003. – 1143 с.

10. Новодранова В.Ф. Латинские основы терминологии: именное словообразование: дисс. … доктора филол. наук: 10.02.19/ Новодранова Валентина Фёдоровна. – М.,1990. – 501 с.

11. Ортега -и – Гассет Х. Две великие метафоры/ Х. Ортега-и-Гассет // Теория метафоры: сб. / Пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз.; Вступ. ст. и сост. Н.Д.Арутюновой. – М.: Прогресс,1990. – С.68 – 81.

12. Селіванова О.О. Когнітивне підґрунтя термінотворення/ О. О. Селіванова // Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке. Монографічне видання. – Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. – С. 125 – 137.

13.Третьякович А.Г., Глинник А.В. Справочник клинических симптомов и синдромов в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии / А.Г.Третьякович, В.Глинник. – Новгород: Медицинская книга. Изд.-во НГМА. – 2000. – 207 с.