Білоскурська В. Т.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Особливості художнього дискурсу Агати Крісті

Розмаїття комунікативних ситуацій та цілей, в яких відбувається дискурсивна діяльність, зумовлює той факт, що на сьогоднішній день існує багато досить неоднорідних класифікацій дискурсів, що були запропоновані свого часу вченими — представниками різних галузей гуманітарних знань.

Варто зазначити, що для дискурсу притаманна мовна та етномовна специфіка, яка полягає в лінгвокультурних особливостях, а також специфічних жанрових характеристиках, і проявляється різною вживаністю дискурсивних моделей у різних лінгвістичних культурах [3, с. 48].

Суттєві відмінності між різновидами дискурсу можна описати за допомогою поняття жанрової класифікації дискурсу. Поділ дискурсу на жанрові різновиди є досить давнім, його основи закладені ще Т. ван Дейком та Е. Бенвеністом, які розрізняли таке поняття як літературний (художній) дискурс, що розглядався насамперед як жанр художньої літератури (прозовий, ліричний, драматичний) [4, ст. 18].

Згідно з визначенням, запропонованим українським лінгвістом Р. І. Комарем, художній дискурс ― це “мова всієї художньої літератури, яка в процесі мовленнєвої реалізації постає у вигляді текстів художніх творів”.

Компонентами художнього дискурсу є конкретні висловлення діалогічної чи монологічної форми з наявними в них численними кореляціями історичного, соціального, психологічного, культурологічного змісту [1, ст. 110].

В художньому дискурсі співіснують два рівні комунікації ― внутрішній, горизонтальний (комунікація персонаж 1 — персонаж 2, яка будується за законами художнього тексту) та зовнішній, або вертикальний (комунікація автор ― читач / глядач, що залежить від багатьох компонентів сприйняття, серед яких найважливішими є соціокультурний, етичний та психологічний).

Комунікація в сфері художнього дискурсу насамперед тісно пов’язана з емоційною сферою людського досвіду. Існування слова, як основного носія емоційного концепту, детерміноване як екстралінгвістичними факторами (побудовою культури, особливостями історичного розвитку суспільства, його традиціями, менталітетом конкретного етносу), так і інтралінгвістичними факторами (наприклад, асиметрією мовного знака, тенденцією до однаковості певних мовних парадигм, відкритістю до запозичень і т. д.) [2, ст. 39].

Для художнього дискурсу найвідомішого англійського автора детективної прози — Агати Крісті, характерні такі особливості детективного жанру як проста формула сюжету, замкнутість дії, обмежене коло підозрюваних осіб. Єдність цих компонентів в романах Агати відтворюють історично притаманну географічну єдність ― “мирний” настрій 20-30-х рр. та англійську провінцію з усіма властивими їй рисами.

Матеріалом нашого дослідження слугувала вибірка із 50-ти творів Агати Крісті, серед яких такі визначні твори як: “Death on the Nile” (“Смерть на Нілі”), “Dumb Witness” (“Німий свідок”), “Murder in Mesopotamia” (“Вбивство в Месопотамії”), “Murder on the Orient Express” (“Вбивство в східному експресі”), та ін.

В художньому дискурсі 50 творів Агати Крісті ми виявили 63 лексичні одиниці, що входять до семантичного поля “jewellery”, загальною кількістю слововживань ―745. Серед них такі як: amber (янтар); amethyst (аметист); amulet (амулет); bead (намистина); bracelet (браслет); brooch (брошка); cairngorm (димчатий топаз); chain (ланцюжок); clasp (застібка); earrings (сережки); adornment ( прикраса); emerald (смарагд); pendant (медальйон); platinum (платина) та ін.

В семантичне поле “jewellery” в авторському дискурсі Агати Крісті входять такі мікрополя як: “ornaments” (прикраси), “precious stones” (коштовне каміння), “general terms” (загальні терміни), “сomponents of jewellery” (компоненти прикрас), “precious metals” (коштовні метали), “false (costume) jewellery” (фальшиві коштовності).

При загальній кількості елементів семантичного поля “jewellery” в художньому дискурсі Агати Крісті — 63, найбільш чисельним за кількістю елементів у структурі даного семантичного поля є мікрополе “ornaments” (прикраси) — налічує 25 лексичних одиниць; (серед них такі терміни як: crown, circlet, earrings, choker, necklace); другим по чисельності є мікрополе “precious stones” (коштовне каміння) — нараховує 16 лексичних одиниць; (серед них: amber, amethyst, coral , cornelian, cairngorm, diamond); третім по кількості лексичних одиниць семантичного поля “jewellery” є мікрополе “general terms” (загальні терміни) — налічує 10 лексичних одиниць; (включає терміни : adornment, gem, jewellery, jewel, ornament, precious stone); а найменш чисельними є мікрополя “сomponents of jewellery” (компоненти прикрас), “precious metals” (коштовні метали) та “false (costume) jewellery” (фальшиві коштовності) — до них входить відповідно 6, 3 та 2 лексичні одиниці, що є елементами семантичного поля “jewellery”.

Література:

1. Безугла Л. Р. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / Безугла Л. Р., Бондаренко Є. В., І., Донець П. М. — Харків: Константа, 2005. — 256 с.

2. Гнатковська О. М. Комунікативна парадигма мовця в авторському дискурсі / О. М. Гнатковська // Вісник ЗНУ. Філологічні науки. — 2005. — №1. — С. 38—42.

3. Михайленко В. В. Reader in Discourse. Хрестоматія з дискурсу: навчальний посібник / В. В. Михайленко, І. М. Микитюк. — Чернівці: Рута, 2003. — 136 с.

4. Серажим К. Ю. Термін “дискурс” в сучасній лінгвістиці / К. Ю. Серажим // Вісник Харківського університету. Серія Філологія. — 2001. — № 520. — С.17—22.