Філологічні
науки
Ніколаєнко
Ю.О., к. пед. н.
Полтавська
державна аграрна академія, Україна
Оцінювання проектів
у процесі іншомовної підготовки студентів нефілологічних ВНЗ
На сьогодні у навчанні студентів іноземної мови за
професійним спрямуванням широко використовується проектна методика, сутність
якої полягає в організації соціальної взаємодії в групі для створення певного
продукту діяльності. Саме ця методика найбільш повно відповідає
діяльнісно-орієнтованому підходу, який згідно із Загальноєвропейськими
рекомендаціями є основним у навчання іноземної мови [3, с. 9]. Під час роботи
над проектом студенти переносяться із штучного навчального середовища у
реальний соціум, стають «соціальними агентами», розвивають не тільки
мовленнєві, але й загальні компетенції, використовують певні стратегії для
виконання завдань, які носять пізнавальний характер і відповідають потребам та
інтересам самих студентів.
Проектна методика має ряд переваг у навчанні ділового та
професійного іншомовного спілкування, зокрема: 1) підвищення рівня професійної
комунікативності студентів в умовах моделювання майбутньої фахової діяльності;
2) посилення позитивної процесуальної мотивації; 3) розвиток умінь і навичок самостійної роботи; 4) можливість
зробити навчання інтегрованим, адже для виконання проекту студентам доводиться
активно взаємодіяти у різних видах діяльності [2, с. 85-86].
Як
свідчить аналіз наукових джерел та вивчення досвіду викладання іноземної мови,
одним із найбільш дискусійних питань є оцінювання проектної роботи. На думку Т.
Хатчінсона, це пов’язано з тим, що у різних країнах представлені різні критерії
та процедури оцінювання [5, c.
18].
Наприклад,
Р.Гарднер описує такі критерії оцінювання, як: 1) інтелектуальні
здібності; 2) здатність до сприймання і переробки інформації; рівень
розвитку основних умінь і навичок; 3) цінність проекту, яка зумовлюється
якістю роботи групи, новизною підходів і оригінальністю висвітлення теми;
4) рівень комунікативного охоплення аудиторії, який визначається
багатоплановістю спілкування (між учасниками групи, між групами, з
викладачами); 5) рефлексія – здатність студентів оцінити свою проектну
роботу і внести відповідні корективи для підвищення її ефективності [4]. Для
порівняння пропонуємо перелік критеріїв Т.Ф. Жиденко: 1) актуальність та
важливість проблем проекту; 2) обов’язкова участь кожного
студента у проекту згідно особистісних знань і можливостей; 3) колективна
робота та взаємодопомога; 4) ретельне вивчення проблеми та використання знань з
різних галузей; 5) уміння висловлювати власну точку зору, робити висновки,
брати участь у дискусії; 6) презентабельність та естетичність результатів
проекту [1].
Проаналізувавши
критерії оцінювання проектної роботи у різних наукових джерелах, можемо зробити
певні висновки:
·
Підсумкова оцінка проекту має бути комплексною і
багатоаспектною. Вважаємо, що кожен викладач має право обрати вже існуючі
критерії, або ж запропонувати власні. Головне при цьому пам’ятати, що іноземна
мова є лише інструментом у створенні і презентації проекту. Саме тому
мовленнєва компетенція не може бути найважливішим критерієм оцінювання, хоча
цей аспект теж необхідно враховувати.
·
При розробці критеріїв оцінювання важливо враховувати особливості
кожного виду проектної роботи, адже у кожному різновиді проекту є пріоритетні
аспекти, на яких має бути зосереджена головна увага. Наприклад, в ігрових
проектах це акторська майстерність, у дослідницьких – науковість, актуальність,
уміння аналізувати інформацію, робити власні висновки, у видавничих – зовнішній
вигляд кінцевого продукту (газети, постера), його презентабельність,
естетичність тощо.
·
Варто залучати до оцінювання і самих студентів. Для цього
їх потрібно ознайомити з критеріями оцінювання, бажано представити їх у вигляді
певної таблиці, де детально розписано, яку кількість балів і за що можна
отримати. Після презентації кінцевого продукту можна організувати обговорення
проектів у групах, запропонувати самим виконавцям та іншим студентам оцінити
проект, порівняти їхні висновки. Потім викладач має узагальнити всі висловлені
думки і подати загальну підсумкову оцінку, при цьому необхідно наголосити на
позитивних моментах і надати рекомендації щодо роботи над менш вдалими
аспектами.
Література:
2.
Тарнопольский О.Б. Методика обучения английскому языку делового общения:
учеб. пособие / О.Б. Тарнопольский, С.П. Кожушко. – К.: Ленвит, 2004.
– 191 с.
3.
Common European Framework of Reference for Languages: learning, teaching, assessment. – Cambridge:
Cambridge University Press, 2001. – 260 p.
4.
Gardner R.C. Social psychology and second language learning. The
role of attitudes and motivation / R.C. Gardner. – London: Edward Arnold (Publishers) Ltd., 1985. – 208 p.
5.
Hutchinson T. introduction to project work. – Oxford: Oxford University
Press, 2001. – 20 p.