Філологічні науки

Ніколаєнко Ю.О., к. пед. н.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Оцінювання проектів у процесі іншомовної підготовки студентів нефілологічних ВНЗ

На сьогодні у навчанні студентів іноземної мови за професійним спрямуванням широко використовується проектна методика, сутність якої полягає в організації соціальної взаємодії в групі для створення певного продукту діяльності. Саме ця методика найбільш повно відповідає діяльнісно-орієнтованому підходу, який згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями є основним у навчання іноземної мови [3, с. 9]. Під час роботи над проектом студенти переносяться із штучного навчального середовища у реальний соціум, стають «соціальними агентами», розвивають не тільки мовленнєві, але й загальні компетенції, використовують певні стратегії для виконання завдань, які носять пізнавальний характер і відповідають потребам та інтересам самих студентів.

Проектна методика має ряд переваг у навчанні ділового та професійного іншомовного спілкування, зокрема: 1) підвищення рівня професійної комунікативності студентів в умовах моделювання майбутньої фахової діяльності; 2) посилення позитивної процесуальної мотивації; 3) розвиток умінь  і навичок самостійної роботи; 4) можливість зробити навчання інтегрованим, адже для виконання проекту студентам доводиться активно взаємодіяти у різних видах діяльності [2, с. 85-86].

Як свідчить аналіз наукових джерел та вивчення досвіду викладання іноземної мови, одним із найбільш дискусійних питань є оцінювання проектної роботи. На думку Т. Хатчінсона, це пов’язано з тим, що у різних країнах представлені різні критерії та процедури оцінювання [5, c. 18].

Наприклад, Р.Гарднер описує такі критерії оцінювання, як: 1) інтелектуальні здібності; 2) здатність до сприймання і переробки інформації; рівень розвитку основних умінь і навичок; 3) цінність проекту, яка зумовлюється якістю роботи групи, новизною підходів і оригінальністю висвітлення теми; 4) рівень комунікативного охоплення аудиторії, який визначається багатоплановістю спілкування (між учасниками групи, між групами, з викладачами); 5) рефлексія – здатність студентів оцінити свою проектну роботу і внести відповідні корективи для підвищення її ефективності [4]. Для порівняння пропонуємо перелік критеріїв Т.Ф. Жиденко: 1) актуальність та важливість проблем проекту; 2) обов’язкова участь кожного студента у проекту згідно особистісних знань і можливостей; 3) колективна робота та взаємодопомога; 4) ретельне вивчення проблеми та використання знань з різних галузей; 5) уміння висловлювати власну точку зору, робити висновки, брати участь у дискусії; 6) презентабельність та естетичність результатів проекту [1].

Проаналізувавши критерії оцінювання проектної роботи у різних наукових джерелах, можемо зробити певні висновки:

·                                                                                                                                                                                                                                                                                               Підсумкова оцінка проекту має бути комплексною і багатоаспектною. Вважаємо, що кожен викладач має право обрати вже існуючі критерії, або ж запропонувати власні. Головне при цьому пам’ятати, що іноземна мова є лише інструментом у створенні і презентації проекту. Саме тому мовленнєва компетенція не може бути найважливішим критерієм оцінювання, хоча цей аспект теж необхідно враховувати.  

·                                                                                                                                                                                                                                                                                               При розробці критеріїв оцінювання важливо враховувати особливості кожного виду проектної роботи, адже у кожному різновиді проекту є пріоритетні аспекти, на яких має бути зосереджена головна увага. Наприклад, в ігрових проектах це акторська майстерність, у дослідницьких – науковість, актуальність, уміння аналізувати інформацію, робити власні висновки, у видавничих – зовнішній вигляд кінцевого продукту (газети, постера), його презентабельність, естетичність тощо.

·                                                                                                                                                                                                                                                                                               Варто залучати до оцінювання і самих студентів. Для цього їх потрібно ознайомити з критеріями оцінювання, бажано представити їх у вигляді певної таблиці, де детально розписано, яку кількість балів і за що можна отримати. Після презентації кінцевого продукту можна організувати обговорення проектів у групах, запропонувати самим виконавцям та іншим студентам оцінити проект, порівняти їхні висновки. Потім викладач має узагальнити всі висловлені думки і подати загальну підсумкову оцінку, при цьому необхідно наголосити на позитивних моментах і надати рекомендації щодо роботи над менш вдалими аспектами.

Література:

1.     Жиденко Т.Ф. Проектна методика і шляхи її реалізації / Т.Ф. Жиденко // вісник Національної академії оборони. Питання педагогіки. – 2009. – № 5(13). – С. 36 – 41.

2.     Тарнопольский О.Б. Методика обучения английскому языку делового общения: учеб. пособие / О.Б. Тарнопольский, С.П. Кожушко. – К.: Ленвит, 2004. – 191 с.

3.     Common European Framework of Reference for Languages: learning, teaching, assessment. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 260 p.

4.     Gardner R.C. Social psychology and second language learning. The role of attitudes and motivation / R.C. Gardner. – London: Edward Arnold (Publishers) Ltd., 1985. – 208 p.

5.     Hutchinson T. introduction to project work. – Oxford: Oxford University Press, 2001. – 20 p.