Филологические науки/5. Методы и приемы контроля уровня владения иностранным языком

К.пед.н. Ріхтер О.Є.

Харківський інститут банківської справи УБС НБУ, Україна

Проектування іншомовного тексту у курсі викладання іноземної мови студентам економічних спеціальностей

Сучасний стан держави, а саме: проблеми, що виникають у економічній, політичній, науково-технічній та освітній галузях, вимагають від сучасного випускника вищого навчального закладу активного володіння іноземною мовою. Різко зростають вимоги, що ставляться до випускників економічних спеціальностей. Знання іноземної мови сьогодні є одним з показників якості підготовки фахівця. Іноземна мова є засобом пошуку, систематизації та вивчення фахової літератури, засобом оперативного одержання інформації, розширення кругозору, розвитку мислення, пам'яті, відіграє важливу роль у процесі творчого розвитку особистості. Використання комунікативних зв'язків у процесі вивчення іноземної мови є безпосереднім кроком на шляху до глобалізації знань студента. Не слід забувати про те, що іноземна мова відіграє важливу роль у процесі гуманітаризації і гуманізації економічної освіти і може розглядатися як засіб підготовки всебічно розвиненої, творчо мислячої особистості, висококваліфікованого фахівця [5].

Оволодіння студентом навичками вивчаючого, проглядового та ознайомлювального читання літератури загальнонаукового і спеціального характеру, а також умінням спілкуватися іноземною мовою на професійному рівні є головною метою підготовки майбутнього фахівця у курсі викладання іноземної мови. Роботи з методики викладання англійської мови для немовних спеціальностей, опубліковані в останні роки, порушують проблему якості підготовки студентів [2-4]. Але, слід зазначити, що питання розробки чітких критеріїв щодо якості підготовки студентів немовних вузів з іноземної мови залишається відкритим. Таким чином, метою роботи э визначення критеріїв якості підготовки студентів економічних спеціальностей на основі використання текстового матеріалу, а також особливостей проектування тексту іноземною мовою, який має на меті підвищення якості мовної підготовки студентів.

Оволодіння фаховою лексикою неможливе без такої форми роботи як читання та переклад текстів за прфілем навчання. Переклад можна розглядати як:

а) мету навчання студентів іноземній мові в немовному вищому навчальному закладі;

б) засіб контролю при навчанні основним видам читання;

в) засіб навчання читанню економічного тексту .

Якість засвоєння текстового матеріалу іноземною мовою є системообразуючим фактором під час перекладу текстів студентами. Оцінюючи якість перекладу ми можемо оцінити якість засвоєння даного тексту. Аналіз стану підготовки студентів економічних спеціальностей з іноземної мови показує, що проблема якості засвоєння текстового матеріалу іноземною мовою є однієї з найбільш актуальних і вимагає детального розгляду.

Не слід забувати, що для більшості спеціальностей на першому етапі викладання іноземної мови має існувати пріоритет читання загальноекономічної літератури над практикою усного мовлення. Це пояснюється необхідністю засвоєння студентом великої кількості лексичних одиниць за порівняно невеликий відрізок часу. На першому етапі студентам пропонуються тексти загальнонаукового характеру та за спеціалізацією вищого навчального закладу. На другому етапі навчання програмою передбачений перехід від вивчення текстів загально економічної спрямованості до текстів вузько спеціалізованих. Іншими словами, зміст навчання англійській мові на другому етапі (часто, на другому курсі навчання) має формуватися з урахуванням лексики не тільки по профілю вищого навчального закладу, але по профілю окремих спеціальностей. Обумовлено це тим, що в немовних ВНЗ вузьку спеціалізацію можна починати не раніше другого курсу, коли дисципліни попереднього навчального року (наприклад, “Вступ до спеціальності”) вже сформували у студентів ту мінімальну понятійну базу, без якої проведення вузької спеціалізації нереальне.

Головною особливістю методики викладання іноземної мови студентам економічних спеціальностей є можливість формування у студентів не просто уміння читати оригінальну літературу і спілкуватися в професійній сфері, але і застосовувати уміння, отримані в курсі вивчення іноземної мови, у процесі освоєння майбутньої професії. Основним засобом навчання в курсі викладання англійської мови в немовному ВНЗ є текст, орієнтований на спеціалізацію студента. У процесі навчання можливе використання як оригінальних текстів із наукової періодики, так і адаптованих. Отже, ми можемо розглядати іншомовний текст: а) як засіб формування умінь читати, перекладати та обговорювати проблеми у професійній галузі на англійській мові; б) як засіб отримання нових знань по спеціальності, та, відповідно, підвищення професійного рівня студента.

Під навчальним текстом розуміємо текст, який виконує одночасно мотиваційні, інформаційні, контролюючі функції. Такий текст має зосереджувати найбільш типові для англійської наукової мови особливості граматичного та словотворчого характеру, основні лексичні одиниці, оволодіння якими допомагатиме студенту легко читати і розуміти письмову мову, а також використовувати лексико-фразеологічний запас при спілкуванні. Таким чином, якість засвоєння текстового матеріалу іноземною мовою студентами безпосередньо впливає на якість вивчення мови в цілому.

Не підлягає сумніву той факт, що якість засвоєння тексту прямо залежить від його розуміння студентами. Розрізняють чотири типи розуміння тексту:

1) загальне розуміння;

2) розуміння логічного стрижня, головної ідеї тексту;

3) розуміння окремих фактів, важливих деталей тексту;

4) розуміння окремих слів, словосполучень [3].

Відповідно до цієї класифікації у процесі навчання студентів економічних спеціальностей англійській мові використовують тексти, які відрізняються за об’ємом, кількістю нових для студента лексичних одиниць та змістом.

Усі навчальні тексти, що використовуються в курсі викладання англійської мови, ми можемо розділити на три групи: описові, оповідальні, пояснювальні. Для пояснювальних текстів характерна єдина логічна лінія. Описові й оповідальні багаті різними фактами, деталями. У першому випадку у студента виникає чітка установка на розуміння, у другому на запам'ятовування тексту. Відповідно, визначення якості засвоєння описового тексту не повинне ґрунтуватися на перевірці деталей і фактів, тому що даний текст найчастіше містить лише загальну тему. Слід зазначити, що основним видом текстів, що використовуються у процесі навчання студентів економічного профілю є пояснювальні тексти.

Описові й оповідальні тексти найчастіше використовуються як додаткові. З метою виділення основних параметрів, що визначають якість засвоєння іншомовного тексту, розглянемо вимоги, що ставляться програмою до студента немовного ВНЗ в процесі вивчення англійської мови. Лексичний мінімум пасивного словникового запасу для читання, що повинен засвоїти студент, розрізняється в залежності від етапу навчання, у цілому він має складати 2500 лексичних одиниць. Так, програмою для немовних спеціальностей виділено обов'язкове засвоєння 1500 лексичних одиниць до кінця першого курсу навчання. Даний мінімум передбачає засвоєння лексики загальнонаукового і побутового характеру. На другому курсі студенти повинні засвоїти 1000 лексичних одиниць, причому акцент тут робиться на термінологію, пов'язану з вузькою спеціалізацією.

Засвоїти весь обсяг лексики для читання допомагають тексти, спроектовані з орієнтуванням на майбутню спеціальність студента, а також комплекс текстових вправ перед та після тексту, спрямованих на закріплення лексичного матеріалу. Комплекс вправ дозволяє навчити студента орієнтуватися в змістовній структурі тексту (завдання на знаходження частин тексту, де виділена основна думка, ставиться проблема, робляться висновки; на скорочення тексту, передачу його основної думки, реферування і т.п.), продуктивно мислити (завдання типу: «Знайдіть у тексті речення, що несе основну думку», «По заголовку припустить, які проблеми піднімаються в тексті», «Складіть план тексту і перекажіть його за планом», «Познайомтесь з текстом і поділіть його на змістові частини» і т.п.).

Для перевірки засвоєння лексичного матеріалу студентами економічних спеціальностей пропонуємо використовувати клоуз-тести (close-test). Вони передбачають пропуск контрольного слова або словосполучення у тому місці тексту, де воно відповідає правилам граматичного оформлення речення. За кожну правильну відповідь студент одержує 1 бал, якщо студент використовує слово, що є синонімом або близьким за значенням словом до того, яке потрібно вставити, то він одержує 0,5 бала.

Вивчаюче читання передбачає стопроцентне розуміння інформації, що містить текст. Середня швидкість вивчаючого читання тексту англійською мовою студентом другого курсу складає 400 знаків за хвилину. Головною метою ознайомлювального читання є розуміння лінії загального змісту тексту. Швидкість ознайомлювального читання – 600 знаків за хвилину. Проглядове читання передбачає визначення головної мети та проблем, що розглядаються в тексті. Швидкість проглядового читання має складати 1000 – 1200 знаків за хвилину. Якість засвоєння іншомовного тексту безпосередньо залежить від якості перекладу. Отже, наступним показником якості засвоєння тексту студентами пропонуємо вважати якість перекладу. При цьому маємо враховувати кількість переданих фактів з тексту та швидкість перекладу. Стандартний текст за фахом у 1500 знаків містить 20 – 25 важливих фактів, що студент має виділити і потім відобразити їхнє розуміння за допомогою тестів. Слід зазначити, що в подібних тестах основна увага приділяється не граматичним особливостям прочитаного тексту, а лексичному матеріалу. Програмою передбачена норма в одну академічну годину для вивчаючого читання тексту в 1800 знаків (включаючи його повний письмовий переклад). Отже, при середній швидкості читання 300 знаків за хвилину, на письмовий переклад зі словником приділяється 35 – 40 хвилин.

Крім повного письмового перекладу тексту на рідну мову у процесі навчання студентів економічних спеціальностей пропонуємо використовувати інші форми перекладу, а саме реферування та анотування. Реферативний переклад – це письмовий переклад окремих частин тексту, які є найбільш важливими. Як правило такий переклад значно менший за оригінальний текст (у 5 – 10 разів). Саме ця форма перекладу навчає студентів виділяти головну думку у тексті, визначати найважливішу та додаткову інформацію, просліджувати логічну лінію тексту.

Анотаційний переклад полягає у складанні анотації до наукової статті. Ця форма перекладу є особливо важливою тому, що студенти навчаються аналізувати, критично мислити під час роботи над текстом, давати стислу характеристику оригіналу.

Отже, якість засвоєння іншомовного тексту студентами економічних спеціальностей пропонуємо визначається за допомогою системи показників: швидкість вивчаючого читання тексту 250 – 400 зн./хв.; швидкість ознайомлювального читання 500 – 650 зн./хв.; швидкість проглядового читання має складати 1000 – 1200 зн./хв.; кількість переданих фактів з тексту у 1500 знаків складає 15 – 25; швидкість письмового перекладу зі словником 30 – 40 хвилин на текст у 1800 знаків.

Рівень засвоєння іншомовного текстового матеріалу студентами економічних спеціальностей можна вважати сформованим, якщо студент володіє вищезазначеними видами читання (вивчаючим, проглядовим та ознайомлювальним) враховуючи швидкість; вміє працювати як з оригінальними економічними текстами, так з адаптованими та робити різні види їх перекладу (повний письмовий переклад, реферування та складання анотації до наукових статей); володіє достатнім об'ємом лексики для читання та спілкування у професійній сфері згідно до норм.

Проблема проектування розглядається у педагогічній науці вже багато років. Застосування концепції управління до проектування дидактичних засобів (одним з яких вважаємо навчальний текст) обґрунтовано в роботі Т.О. Дмитренко [1]. Основу цієї концепції складають такі положення [1, с. 30-31]:

1) визначаючи дидактичні засоби для конкретної дисципліни, слід дотримуватися алгоритмічного принципу;

2) дидактичні засоби мають реалізовувати замкнений цикл управління навчальною діяльністю;

3) розробляючи зміст навчального матеріалу, необхідно спиратися на компоненти навчальної діяльності (пізнавання, розуміння, перетворення);

4) алгоритми управління навчальною діяльністю необхідно розробляти як граф-схеми, що показують оптимальні шляхи засвоєння матеріалу;

5) структура, зміст і оформлення дидактичного матеріалу мають допомагати досягненню необхідного рівня знань, інтенсифікації, індивідуалізації процесу навчання.

Отже, етап проектування навчальної діяльності, що включає в себе створення аналога, моделі і конструктів дидактичних засобів є найважливішим. Аналогізування – це процес, що передбачає вибір аналога дидактичного засобу. Створення моделі передбачає розробку моделі об'єкта відповідно до цілей процесу навчання, навчальних програм. Розробка проекту – це наступний етап, на якому проводиться робота з моделлю з метою її наступного використання в реформуванні педагогічної системи. Конструкт – це детальна реалізація проекту, наближена до реальних умов педагогічної діяльності. Діяльність на етапі конструювання можна віднести до методичної. Вибір певних дидактичних засобів є одним з головних завдань цього етапу. Він має здійснюватися відповідно до цілей, принципів і змісту навчання. Ефективність застосування даних засобів передусім залежить від способів їх застосування в навчальному процесі.

Навчальний текст є одним з основних дидактичних засобів, що застосовуються у процесі навчання. Текст розглядається як джерело дидактичної інформації для студента. У зв'язку з цим проблема розуміння навчального тексту є особливо важливою. Отже, підвищення рівня мотивації студентів до роботи з даним дидактичним засобом може забезпечуватися комплексом різнорівневих завдань, спрямованих на розвиток умінь аналізувати, узагальнювати, робити висновки, а також питань по змісту тексту. Розвиваючий вплив на мислення учня справляють зовсім не всі засоби навчання. Простого відтворення засвоєних знань недостатньо для розвитку самостійного мислення. Пізнавальна активність студента необхідна для актуалізації не тільки знань, але й способів діяльності. Саме проблемні завдання і творчі проекти допомагають студентові підвищити рівень активності. Засвоєння знань прямо залежить від кількості каналів подачі інформації. Зоровий канал розглядається як один з найважливіших і найбільш сприйнятливих до передачі інформації. Згідно з сучасними науковими даними, мозок людини містить 2-3 млн зорових нейронів, слухових же – 600-700 тисяч. За допомогою зорового аналізатора людина одержує 80 % усієї зовнішньої інформації. Таким чином, зорова опора має дуже велике значення в процесі навчання. До того ж, необхідно розрізняти роботу зорового каналу як на рівні першої сигнальної системи, коли учні сприймають предмети, дії, так і другої сигнальної системи, коли сприймається письмова мова, друковане слово, текст. Надходження інформації на першому рівні сприяє більш міцному і точному збереженню образа в пам'яті.

У висновку зазначимо, що основними чинниками умотивованості студентів є значимість змісту тексту і задоволення результатами власної діяльності. Таким чином, добір змісту навчальних текстів і форм роботи з ними є основою для розвитку мотивації студентів до процесу засвоєння текстового матеріалу. Отже, спроектовані навчальні тексти мають містити лише ретельно відібраний лексичний мінімум, що є важливим для конкретної спеціальності, а також комплекс після текстових справ, спеціально розроблених для активізації пізнавальної активності студента. Робота з добору змісту навчальних текстів іноземною мовою має проводитися в тісному співробітництві викладачів спеціальних дисциплін та іноземної мови.

Література:

1. Дмитренко Т.О. Управління навчальною діяльністю студентів: Методичні рекомендації для викладачів та аспірантів / Т.О. Дмитренко. – Харків: ХІПІ, 1993. – 72 с.

2. Конышева А.В. Современные методы обучения английскому языку / А.В. Конышева. – Минск: Тетра система, 2007. – 352 с.

3. Кучерявая Т.Л. Проблемы профессионально-ориентированного обучения иностранному языку студентов неязыковых специальностей / Т. Л. Кучерявая // Теория и практика образования в современном мире: материалы междунар. научн. конф. – СПб.: Реноме, 2012. – С. 336 – 337.

4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах у структурно-логічних схемах і таблицях: навчальний посібник/ Укл. С.Ю. Ніколаєва та ін. – К. : Ленвіт, 2004. – 208 с.

5. Саєнко Н.С. Інноваційні технології у навчанні іноземних мов професійного спрямування // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти / Н.С. Саєнко. – Вип. 18 , 2011. – С. 213 – 221.