Чорна В.Л.

Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва, Україна

Образ брата Кадфаеля у ретродетективах Еліс Пітерс

Еліс Пітерс – псевдонім, який Едіт Паргетер використовувала при написанні більшості своїх детективних романів, включаючи і хроніки про брата Кадфаеля, завдяки яким вона здобула популярність. Паргетер опублікувала 91 роман, а ще її перу належать і короткі оповідання. Едіт Паргетер (1913-1995) почала свою літературну кар’єру у рідному англійському містечку Шропшир і останню книгу про пригоди брата Кадфаеля надрукувала незадовго до смерті.

Найбільш успішні роботи Пітерс були створені у жанрі історико-детективної літератури. Письменниця зображує живих людей, які діють так впевнено, що читач знає їх так само добре, як своїх близьких родичів. Пітерс стверджує, що письменник повинен показати кожну модуляцію характеру персонажа, а у фіналі роману треба здивувати публіку і, водночас, все повинно бути дуже правдиво. Її книги розважають читача, особливо коли він спостерігає за стосунками героїв, розвитком їх характерів, слухає легенди та бачить топографічні деталі місцевості, в якій відбувається дія.

Середньовіччя посідає одне з центральних місць у англомовному історичному детективі. До подій «темних віків» зверталося багато авторів, серед яких найвідомішими є Пол Догерті, Пітер Тремейн, Маргарет Фрейзер та інші. Вони створили живі та колоритні образи сищиків, більшість з яких, як не дивно, належить до чернецького стану. Образ брата Кадфаеля, створений уявою Еліс Пітерс чи не найяскравіший з них. Протягом багатьох років авторка вивчала часи та місця, про які писала. Її герой, монах Кадфаель – людина з великим життєвим досвідом, що добре знається на характерах людей, він повинен розуміти мотиви, які спонукають їх на скоєння злочинів, щоб вчасно їх викрити. Кадфаель бачив війну, насильство, інтриги, вбивства, багато смертей, зустрічав багатьох людей: героїв, злодіїв, тих, хто просто хотів вижити.

Кадфаель не намагається уникнути світу людей, сховавшись у монастирі. Він займається вирощуванням лікарських рослин у саду абатства та лікує хворих як у самому абатстві, так і за його межами. Йому подобається таке життя, але час від часу хочеться порушити правила монастиря, оскільки для розслідування злочинів Кадфаель повинен вільно пересуватися.

У порівнянні з іншими ченцями – героями ретродетективів, Кадфаель видається скептиком, та насправді він глибоко вірить у Бога, але його віра тісно пов’язана з реальним життям та людьми, він бачив прояви добра і зла у різних особах, він знає життя і розуміє, що всі люди в чомусь схожі між собою і мають рівні можливості у виборі між чеснотами та вадами.