Филологические науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация

К. філол. н. Тур О.М., Гузій Т.М.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна

Тролінг – розміщення провокаційних повідомлень як засобу впливу в Інтернеті

Масове поширення сучасних комунікаційних технологій (80-і роки ХХ століття) сприяло появі нового функціонального різновиду мови – мови електронних засобів комунікації.

Мова електронних засобів комунікації стала предметом спеціального дослідження порівняно недавно [1; 2; 3]. У своїх дослідженнях науковці часто використовують такий інтернет-термін, як тролінг. Яке явище він позначає? Як себе поводять тролі й чи шкідливі вони?

Найчастіше терміном «троль» називають людину, яка розміщує грубі чи провокаційні повідомлення в Інтернеті, наприклад, на дискусійних форумах, і тим самим заважає обговоренню або ображає його учасників. Для опису діяльності тролів використовують термін тролінг. Більшість тих, хто використовує цей термін, вважає його скороченням від «trolling for suckers» – вид техніки риболовлі.

Характерною рисою тролінгу є те, що його кінцевою метою завжди є привертання уваги до власної персони троля. Тролінг як психологічний та соціальний феномен, що був започаткований в мережі у 90-их роках минулого століття, успішно використовується «бійцями» інформаційних воєн. У такому випадку метою тролінгу може бути відведення від гострих тем і перехід від конструктивного обговорення до перепалки, а також один з методів агресивного «вкидання» наклепу, компромату, чуток.

Назвемо ймовірні мотиви людей, що займаються тролінгом.

1. Бажання переконатися в міцності рамок дискусії або перевірити реакцію людей. Наприклад: «кинути» форуму, що обговорює економічні питання, кілька політичних чуток.

2. Анонімний пошук уваги: у такому разі троль намагається домінувати в дискусії.

3. Гнів: використання тролінгу з метою висловити ворожість групі або деякій точці зору.

4. Витрачання часу – одна з улюблених цілей тролів. Полягає в тому, щоб, витративши якомога менше часу самому, спровокувати інших на порівняно великі й до того ж безглузді витрати часу та інші.

Серед конкретних прикладів проведення тролінгу можемо вказати ситуації та зміст «вкинутої» інформації. Наприклад, серед шанувальників ВКонтакте (ВК) заявити, що ВК – це сміттєзбирач, в якому порпаються недорозвинені підлітки, що не вміють читати серйозну літературу. У обговоренні будь-якої музичної теми (напрям, стиль, виконавець ролі не відіграють) натякнути, що «це вже не той склад групи, що був раніше…», «зовсім попса…» , «невдалий ремікс…». Бурхливі суперечки гарантовані.

Як же боротися і чи є альтернативи? Популярна мудрість вчить уникати «годування тролів» та ігнорувати спокусу їм відповісти.

Література:

1. Балинський І.О. Українські політичні інтернет-комунікації у світовому контексті [Автореферат] : автореф. ... канд. наук із соц. комунікацій 27.00.06 / Балинський І.О. ; КНУТШ. – Київ, 2009.

2. Чорнописька Леся «Зручна» мова українських інтернет-ЗМІ / Леся Чорнописька // Слово просвіти. – Ч. 36 (309), 8 – 14 вересня 2005 р.

3. Щур І.І. Українськомовний комп`ютерний сленг: формування і функціонування [Автореферат] : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ірина Ігорівна Щур; КНУТШ. – Київ, 2006.