Филологические науки/4.Синтаксис: структура, семантика, функция

Савчук Я.М.

Чернівецький національний університет, Україна

Характеристика аксіологічних фразеологізмів в художньому дискурсі на основі роману С.Моема «Театр»

Фразеологія привертає до себе увагу багатьох фахівців з англійської мови, як надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає своєрідного методу дослідження, а також використання даних інших наук – лексикологія, граматика, стилістика, фонетика, історії мови та логіки. Вони висловлюють думку, що фразеологія складається з окремих галузей. Інші ж не виділяють її як окремий підрозділ [3, с.5]. Предметом фразеології, як науки, є дослідження сутності фразеологізмів, їх значення, а також особливостей функціонування їх у мові.

Термін «фразеологізм» ввів французький мовознавець Ш. Баллі. Вітчизняний вчений О.О. Потебня ще раніше поставив питання про знаковий характер стійких зворотів, виклав міркування в приводу їх «внутрішньої форми» і вивчав їхнє значення, а В.В. Виноградов запровадив термін «фразеологічна одиниця» і запропонував ґрунтовну класифікацію фразеологізмів.

Фразеологізм може бути об’єктом не лише синтаксису, а й окремого розділу мовознавства – фразеології, який досліджує цей об’єкт під іншим кутом зору, маючи в ньому свій аспект дослідження. До речі, в складі фразеологізмів зустрічаються не лише конструкції, що виникли на основі правил утворення словосполучень, є серед них і конструкції, складені на основі правил побудови речень, хоч і поводяться вони не завжди як комунікативна одиниця – речення. Пор.: Куй залізо, доки гаряче і як кіт наплакав [4, с.234-235]. Через це фразеологічна система і являє собою проміжну мовну систему, яка прокладає міст від синтаксичної до семантичної системи мови.

Абсолютні виражальні властивості ФО: образність, емоційність, експресивність, оцінність – лежать в основі функціонування ФО без змін семантики та структури. Узуальне стилістичне використання ФО в художньому мовленні розглядається як нормативне. Однак можна погодитись з думкою окремих дослідників (Л. Скрипник, Н. Сологуб, В. Ужченко), що в процесі контекстуальної реалізації, відповідно до поставленої автором мети, ФО можуть набувати додаткових емоційно-експресивних відтінків.

Фразеологічні трансформації в художньому тексті відображають індивідуально-авторське сприйняття дійсності, тобто визначають ідіостиль письменника.

Основою для нашого дослідження слугувала вибірка оцінних фразеологізмів на основі англо-українського фразеологічного словника [1]. Ключовими для вибірки слугували наступні слова: bad, evil, fine, good, plain, ill, poor, pretty, ugly.

Підрахувавши ФО вибірки, та поділивши відповідно до ключових слів можемо сформулювати результати наступним чином: bad (42 одиниці) 14,5%, evil (4 одиниці) 1,4%, fine (8 одиниць) 2,8%, good (73 одиниці) 25,3%, ill (10 одиниць) 3,5%, plain (7 одиниць) 2,4% poor (9 одиниць) 3,1%, pretty (7 одиниць), 2,4%, ugly (3 одиниці) 1% інші (похідні) (126 одиниць) 43,6%. Отже, ФО, в основі яких лежить слово good домінують, та нараховують 73 фразеологізми. Найменше одиниць зі словом ugly – три.

Поділимо умовно фразеологізми на одиниці з позитивним та негативним відтінком виключивши при цьому ті, що належать до похідних. Віднесемо до одиниць з позитивним відтінком фразеологізми, в основі яких лежать слова: fine (8), good (73), plain (7), pretty (7). Сумарно вони складають 95 ФО. Підрахуємо одиниці з негативним відтінком: bad (42), evil (4), ill (10), poor (9), ugly (3). Сума останніх складає 68 ФО.

Отже, у нашій вибірці домінують фразеологічні одиниці з позитивним відтінком. При формуванні даних не були враховані похідні одиниці.

Простежимо частоту використання аксіологічних фразеологізмів Сомерсетом Моемом у його творі, визначимо специфіку їх вживання. Твір «Театр» відзначився відносно широким спектром використання ФО – 40 вживань. Під час дослідження роману було виявлено вживання наступних ФО: bad actor, bad job, bad woman, bad form, good form, good looks, good part, good nature, good many, good way, good business, good fortune. Варто зауважити, що автор звертається до деяких одиниць неодноразово, задля підкреслення тієї самої риси. Серед найбільш поширених, можемо зустріти наступні одиниці: good many (9), good looks (7), good part (6) та good way (5).

Зробимо умовний поділ виділених ФО на одиниці з позитивною та негативною оцінками. До одиниць з негативним відтінком можемо виділити наступні п’ять ідіом: bad actor, bad woman, bad job, bad form, guilty conscience. Позитивними ознаками володіють наступні вісім фраз: good looks, good part, good nature, good many, good way, good business, good fortune. Отже, серед використаних ФО в творі «Театр», домінують фразеологізми з позитивною оцінкою.

Посилаючись на отримані результати можемо зробити висновок, що для автора широке вживання ФО не є важливим. Тобто, він надає перевагу застосуванню інших шляхів для вираження оцінки, зокрема таких стилістичних елементів як складносурядні речення, епітети та метафори.

Література:

1. Англо-український фразеологічний словник / уклад. К. Т. Баранцев. – К.: Т-во «Знання», 2006. – 1056 с.

2. Виноградов В. В. Лексикологія і лексикографія: Избр. Тр. / В. В. Виноградов - М.: Наука, 1986. – 320 с.

3. Кунін А. В. Фразеологія сучасної англійської мови / А. В. Кунін – М.: Міжнародні відносини, 1996. – 150 с.

4. Семчинський С. В. Загальне мовознавство / С. В. Семчинський. – К.: Вища школа, 1988. – 328 с.

5. W. Somerset Maugham “Theatre”, 1937