Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

К.філол.н. Космацька Н.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», Україна

Лексико-семантичні і графічні особливості

мережевої французької мови

Стрімкий розвиток новітніх технологій, комп’ютерних зокрема, зумовлює необхідність лінгвістичних досліджень Інтернет-комунікації в усіх її проявах. У прикладній лінгвістиці виникає новий напрям - нетлінгвістика, яка покликана виявити й ґрунтовно дослідити мовний матеріал, яким послуговується мережа.

Специфіку Інтернет-дискурсу, його стилістичні особливості, вплив мови мережі на літературну мову вивчали А. Бєлова, В. Бурбело, Г. Трофімова, Л. Іванов, структурно-змістові та функціональні характеристики окремих жанрів розглянули С. Данилюк, Є. Галичкіна, Н. Коломієць та ін.

Г. Трофімова уважає мову Інтернету «якісно новим функціональним підстилем» «з різноманітною жанрово-стилістичною спрямованістю» [3]. Інтернет-дискурсу притаманно: поєднання різножанрових елементів, залучення розмовної лексики та зворотів, використання мовної гри, вживання неологізмів різних семантичних та структурних типів (франглізмів, оказіоналізмів), перифразисів тощо.

Композиційну будову такого тексту зумовлюють комунікативний намір та прагматична мета його автора. Для Інтернет-спілкування найважливіше, щоб адресат вірно зрозумів повідомлення та певним чином відреагував на нього, водночас орфографічна та граматична правильність стають другорядними умовами успішної комунікації.

Виходячи із принципу економії, який є основоположним для Інтернет-письма, відбувається скорочення висловлення, передусім, за рахунок опускання певних графічних знаків та спрощення синтаксису. Водночас, М. Мартін, вважає, що нововведення полягає не у творенні нових слів, а в способі їхнього використання та розвитку [5]. Широко застосовують абревіатурні скорочення «rv» = rendez-vous, «svp» = s’il vous plaît, «m» = merci та запис слова з випусканням голосних: «slt» → salut. Опускання невимовних голосних та приголосних дає нам такі зразки: «v» = veux, «ki» = qui, «vs vené» = vous venez. Поширеним засобом кодування Інтернет-повідомлення є відображення фонем графемами, цифрами на основі схожості їхньої вимови: «G» = j’ai, «1» = un.

Специфічною рисою Інтернет-дискурсу є незвичне застосування орфографії та пунктуації, а саме: великих літер, графонів, математичних символів усередині вербального ряду, повторів буквенних та пунктуаційних: «jrevi1 tou2suit» = je reviens tout de suite, «il v1 o 6T» = il vient au cité, «Ojourd8» = aujourd’hui, «a +» / «@ +» = à plus (tard), «2manD» = demander, «A12C4» = à un de ces quatre. Має місце опускання таких смислотвірних знаків, як пробіли, дефіси, велика літера, діактричні знаки, апострофи: «tapavu?» = t’as pas vu, «tn» = t’attend, «kestufé?» = qu’est-ce que tu fais?. Графічні засоби є активними учасниками у творенні фреймової структури тексту. Вони допомагають відформатувати текст відповідно до особливостей розмовної мови на письмі.

Зауважимо, що закодована інформація стає доступною за її оралізації, промовляння, що вимагає доброго знання мови, зокрема її фонетики, орфографії, морфології. Відтак, писемна мова Інтернету адаптує варіації усного мовлення (інтонація, наголос, гучність) паралінгвістичними засобами (шрифт, колір, символи тощо). Графічне виділення окремих слів, речень, фраз великими літерами, напівжирним шрифтом та підкресленням вказує на емфатичне підсилення, зміну гучності голосу адресанта. Таке ж значення має неодноразове написання однієї й тієї ж літери, того ж пунктуаційного знака: три крапки, двокрапки, знаку питання, знаку оклику. Інтернет-спілкування повинно бути таким же швидким, як і усне, емоційним та виразним, передавати експресивність усного мовлення. Відтак, форма мови буде писемною, а наповнення – усним [5].

На лексичному рівні варто виділити широке застосування вигуків та звуконаслідувальних слів. Французькі веб-сторінки також рясніють англіцизмами. Деякі є неуникними, як-от: html, web, e-mail, cookie; інші – свідомими, розрахованими на міжнародного користувача: BtoB, BtoC, e-business, e-cash; треті – результатом стрімкого розвитку Інтернет-мови: tchate, bf, ty та ін. Вживання субмови franglais зумовлено, передусім, професійними та соціально-віковими особливостями учасників комунікації.

Мова Інтернету є специфічною «функціональною субмовою» [1, с. 391]. Тут не варто говорити про мову, позаяк будь-яка мова є упорядкованою системою на граматичному, лексичному, фонетичному рівнях і є відмінною від іншої мови/мов; водночас, Інтернет-мова функціонує на основі вихідної мови (французької) і має спрощений синтаксис, їй властиві запозичення з інших мов, арго, жаргон, що відрізняє її від інших соціолектів [4].

Інтернет-дискурсу притаманно вживання мовних одиниць із різних мовних реєстрів, конотативні одиниці (слова, словосполучення), експресиви та оцінні елементи. Тональність Інтернет-дискурсу варіює від зневажливої лексики (з метою насмішки, вираження презирства, осуду) до високої (задля виявлення пошани, важливості особи), меліоративної (з метою схвалення, вираження захоплення, доброзичливості тощо). Серед стилістичних фігур переважає метафора: browser – веб-оглядач, vassalisation linguistique – підкорення мережевої французької мови англійській, geek – людина, що надмірно захоплюється Інтернетом та ін. Метафоричні перенесення у мові Інтернету є своєрідним «механізмом» людського мислення, що впливають на творення та сприйняття інформації, актуалізують нетипові зв’язки між віртуальним та реальним [2, с. 21].

Емотикони, смайли передають емоційний та психофізичний стан комунікантів, наприклад, «:-)» для посмішки, «:-(» – на позначення суму. Інтенсифікацію емоції передають дублюванням обраного смайла.

Інтернет-повідомлення наповнюють гетерогенними знаками, аудіовізуальними засобами, дизайнерськими прийомами, доступними, часто, винятково у мережі, для ефективності його представлення та сприйняття. Такий підхід зачіпає практично усі мовні ділянки мережі.

Отже, лінгвосеміотичну природу Інтернет-дискурсу визначає погоджений зв’язок словесних та іконічних знаків. Лексичні одиниці вирізняються простотою форми та однозначністю змісту, у поєднанні з іншими графічними засобами – лаконічністю та експресивністю. Писемна мова Інтернету послуговується власними правилами, які наразі не можна вважати систематизованими, впорядкованими, сталими, і формується довільно індивідуально кожним користувачем, який пише. Видозміни мови в мережі Інтернет підпорядковано комунікативному наміру мовця, соціально-культурним чинникам, завданню компресії інформації.

Література:

1. Горошко Е.И. Гендерные аспекты коммуникаций на примере образовательных практик интернета [Електронний ресурс] / Е.И. Горошко // Educational Technology & Society – 11(2). – 2008 – Р. 338-411 – Режим доступу : http://ifets.ieee.org/russian/depository/v11_i2/html/6.htm.

2. Рыжков М.С. Речевые стратегии участников синхронного интернет-дискурса (на материале русско- и англоязычных чатов) / Рыжков Михаил Сергеевич: автореф. дисc... к. филол. н.: 10.02.19 – теория язика. – Воронеж, 2010. – 24 с.

3. Трофимова Г.Н. О чем пока молчит Рунет? [Электронный ресурс] / Г.Н. Трофимова // Справочно-информационный портал ГРАМОТА.РУ. – Режим доступа : http://www.gramota.ru/biblio/magazines/gramota/net/28_11.

4. Le langage SMS, Internet, et la langue française [Електронний ресурс] / par José Lisandro Sanchez Salas // Délirons à toutes plumes. – Pежим доступу : http://atoutesplumes.blogspot.com/2009/10/le-langage-sms-internet-et-la-langue.html. – Назва з екрану.

5. Martin M. Le langage sur l'internet – un savoir-faire ancien numérisé / Marcienne Martin. – Paris : éditions L'Harmattan, 2007. – 159 p.