УДК 811.16: 811.161.2
М. М. Кравців, Л. І. Соболь
Звуко-букви латиниці у
формуванні системи укрaаїнських номенів
У статті розглянуто проблему розмежування терміносистеми і
номенклатури, терміна і номена; схарактеризовано їхні ознаки, наголошено на
особливостях значення номена,; наведено приклади найпоширеніших номенклатур
сучасного комунікативного простору, до яких відносять літери латиниці, а також
цифри.
Ключові слова: номен,
номенклатура, термін, терміносистема, літери (звуко-букви) )латиниці, цифри.
Проблема формування й розвитку
національної й інтернаціональної термінології набуває все більшої значущості.
Не вщухає й особливий інтерес лінгвістів до теорії номена й проблем формування
галузевих номенклатур на сучасному етапі розвитку термінознавства.
Номенклатура як лінгвістичне явище
стала об’єктом
численних мовознавчих студій Г. Винокура,
Т. Кияка, З. Комарової, О. Реформатського, А. Хаютіна,
О. Трубачова та інших. Як термін лексему “номенклатура” почали вживати у французькому мовознавстві з ХYІ сторіччя, а в англійському – з ХYІІІ. Ця лексема поширилася передусім
у мові науки внаслідок дослідницької діяльності шведського ботаніка
К. Ліннея у зв’язку із здійснюваною ним класифікацією рослин. Зазначимо,
що термін “номенклатура” в деяких мовах, зокрема в італійській, став настільки
вживаним, що витіснив традиційно визнаний раніше і усталений термін “термінологія”
[12 : 383].
Мета цієї наукової розвідки – аналіз
факту входження назв звуко-букв латиниці в номенклатурну систему сучасної
української мови.
У процесі дослідження проблеми розмежування
понять “термінологія” та “номенклатура” мовознавці не дійшли однозначного
висновку і тому існує декілька версій.
Деякі лінгвісти вважають, що
“термінологію” і “номенклатуру” слід розмежовувати. До таких лінгвістів належать
Г. Винокур та О. Реформатський,
наголошуючи, що «номенклатурні слова – незліченні й етикетують об’єкти науки,
однак вони безпосередньо не співвіднесені з поняттями науки, а терміни для
кожної науки обчислювані й обов’язково пов’язані з поняттями науки, оскільки
вони словесно відображають систему понять науки» [8 : 49].
На користь того, що немає потреби
їх розмежовувати Н. Родзевич зазначає, що термінологія та номенклатура
пов’язані зі спеціальними поняттями і тому автори більшості словників не розрізняють
ці терміни [9 : 11].
Зауважимо, що О. Суперанська пропонує розглянути спільні та
відмінні характеристики термінів та номенів. Отже, номен слід розглядати як
лексичну одиницю, що номінує конкретний об’єкт і при цьому не вказує на його
місце в класифікації; номени розпізнають й поза контекстом, а термін завжди
окреслює власне термінологічне поле [11 : 76].
О. Селіванова подає таке
визначення: «термінологія – це система слів і сполук, що позначають коло понять
спеціальної сфери спілкування в науці, виробництві, техніці, мистецтві, тощо» [10
: 738].
Погоджуємося
з думкою Т. Кияка про те, що номен – це відносно довільний «ярлик»
предмета, конвеційно «прикріплений» представниками відповідної галузі знання,
що не потребує «розкриття» або хоча б часткового тлумачення його у формі лексичного
значення. У мовознавців не викликає жодного сумніву твердження про те, що
проблема нормалізації номенклатурних утворень не належить до кола лінгвістичних
проблем. Норми в сфері оригінальних знаків, символів, номенклатур не мають
безпосереднього зв’язку з нормами мови і встановлюються не лінгвістами, а
насамперед, фахівцями певної галузі науки і техніки [2 : 78]. Але номени
виражаються певними знаками мовної системи, а це вже слід вивчати мовознавцям,
щоб бачити відповідні тенденції функціонування мовних знаків.
Н. Нікуліна,
проаналізувавши праці О. Реформатського та В. Лейчика, виокремлює
такі основні ознаки номенклатурних знаків, або номенів: здійснюючи тільки
номінативну функцію, номени можна замінити цифрами, звуко-буквами чи графічними
знаками. Функція термінів полягає у формуванні системи понять певної галузі.
Крім того, номенклатурні знаки нумерують за аналогією, тоді як термінологія
розмежовує різне та узагальнює систематику науки. Погоджується Н. Нікуліна
з В. Лейчиком у тому, що номени не виражають поняття, а тільки те, що
входить у систему певного роду. Отже, існувати одиничний номенклатурний знак не
може, бо він є членом тільки системи – номенклатури. Проте, і терміни , і
номенклатурні одиниці можуть бути власними назвами. Тому планом вираження
номенів , як і власних назв, слугують приватні ознаки, а планом змісту, як і
термінів зокрема, – загальні поняття. Так, номенклатура постає як проміжною, з’єднувальною ланкою в ряді
номінативних одиниць – між термінами й власними назвами [3 : 58].
О. Павлова, зауважує, що
номенклатура кожної галузі знання утворюється за допомогою своїх особливих
прийомів і значною мірою визначається екстралінгвальними чинниками. А також
науковець нагадує, що вони є нижчою
ланкою спеціальної лексики: їх розуміти і сприймати неможливо без
співвіднесення з іншими термінологічними одиницями; номени не фіксуються
словниками; вони існують лише функціонально; вони мають підвищену
денотативність і конвенційність, оскільки їх уважають наслідком штучної
номінації, призначеної для найменування спеціальної діяльності людини [4].
Номен найчастіше утворюється з
двох частин: графемної та цифрової. Як уважає А. Письмеченко, графемна
частина становить компресію відповідного терміна, вираженого складним словом або
словосполученням. Унаслідок цього графемна частина виконує подвійну роль:
встановлює місце номена в ряді однорідних одиниць, указує на тематичну сферу,
до якої він належить, та позначає основні конструктивні особливості предмета.
Щодо цифрової частини номена, то вона показує основні технічні характеристики
предмета й виокремлює його із сукупності однотипних предметів [5 : 16].
Важливо також, що
Л. Халіновська у складі наукової термінології виокремлює одиничне
символічне позначення: V-, X-подібні
з'єднання, тощо. Крім того, у складі символічних засобів вираження спеціальних понять є
такі, які умовно можна назвати семантично
порожніми, наприклад, альфа,
бета, ігрек, V-подібне, тощо, або А,
В, С чи а, б, в та ін.,
наповнення їх реальним змістом відбувається в конкретних науках. Не менш
суттєвою особливістю символічних засобів мови науки є їхня умовність,
конвенціональність [13 : 58], що й засвідчує наявність особливої природи
їхнього значення. Це прагматична природа, як і у власних назв.
Прикладом
залучення звуко-букв латиниці в поєднанні з цифрами слугують номенклатурні
одиниці авіаційної термінології:
- регіональні літаки – дрібні за
габаритами повітряні судна. Вони перевозять до 100 пасажирів на відстані до 2–3
тисяч кілометрів. До таких відносяться літаки сімейства ERJ, CRJ, ATR, Dash-8 і SAAB, російські – літак МіГ-17F, літак F-4
«Фантом», літак А-320 та ін.
[1];
Крім
того, простежуємо практику використання назв літер в утворенні номенклатурних
позначень у системі музичної термінології. Тут вони створюються на базі
термінів денотативного типу, наприклад: медіатор
MD 2, медіатор MD 3, камертон TF-288/а, камертон РР-100, блокфлейта DSR-351,
гітара HW 300 NS, звукознімач single SP-001, звукознімач humbucker LP-001,
модель струни Silver 203, модель струни 6С301 і т. ін. [4].
Беззаперечним
є й той факт, що номени такого типу поширені
Номенклатурні назви, до складу
яких входять алфавітні знаки латиниці, активно використовуються в українській туристичній
термінології. Серед них Л. Півньова [8 : 213 – 215]
виділяє кілька груп:
-назви міжнародних туристичних організацій: World Tourism Organization – UNWTO (Всесвітня організація туризму), WATA (Всесвітня асоціація туристичних агенств), ASTA (Американське товариство туристичних агенств), ЕТС (Європейська туристична комісія), РАТА (Асоціація
туристичних агентств країн Тихоокеанського регіону), ICTA (Міжнародна асоціація з екскурсійного
обслуговування турів) та ін.;
-назви літаків для пасажирських перевезень: Airbus A310 Airbus A320 тощо;
-типи віз: українські візи залежно від мети поїздки
поділяються на типи, що позначаються літерним та цифровим кодом (літерами
латинського алфавіту – у машинозчитуваній зоні візової етикетки): Д (VD) – дипломатична, ділова, Л
(VL) – рятувальні роботи, О
(VO) – студентська,Н (VN) – віза для науковців, М (VM) – віза для працівників ЗМІ, Р (VR) – віза для представників
релігійних місій, Г (VG) – віза для представників гуманітарних
місій, К (VK) – культурний і спортивний обмін, Т (VT) – туризм, П-1 (VP) – приватна, ОП (VZ) – персонал транспортних засобів міжнародного
сполучення, ТР-1 (VF) – транзит, Ф (VY) – віза для в’їзду з метою організації та
проведення чемпіонату Європи 2012 року з футболу і т. д;
-типи будівель: MB (Main Building) – основна будівля готелю; HV (Holiday Village) – готель, що є комплексом бунгало. Буває першої та другої категорії (HV1 і HV2); BGL, BG (Bungalow) – бунгало, будова, що стоїть окремо від
основної будівлі;
-типи розміщення: SGL (одномісне розміщення), DBL (двомісне розміщення), TRPL (тримісне розміщення), QDPL (чотиримісне розміщення);
-вартість розміщення: Chld (Child)
– вартість розміщення дитини до 12-ти років; іноді CH –
велика дитина, до 12–15 років; ch – маленька дитина – до 6 років, inf, infant –
дитина 0–2 років. Зазвичай вартість вказується для дитини в номері із двома
дорослими DC (DBL + Chld), але
також може бути SC (SGL + Chld), DBL +2 Chld –
два дорослих і двоє дітей і SGL +2 Chld – один дорослий і дві дитини. ВО (Bed Only) – розміщення без харчування. ROH (run of the house) – розміщення на розсуд готелю;
-типи туристів: А-тип (нім. Abentener – пригода) – любитель пригод; В-тип (нім. Bildung und Besichtigung –
освіта та огляд визначних місць) – допитливі туристи; F-тип (нім. Ferme und Flirtorientierter Erlebnisur Lauber)
– відпускник, який полюбляє поїздки на далекі відстані й флірт; S-тип (нім. Sonne, Sand, See) – типовий відпускник, якому імпонує пасивний
відпочинок на морських курортах, спокій і комфорт; W-1-тип (нім. Wald und Walderorientiert) – любитель лісних прогулянок та походів); W-2-тип – швидше спортсмен, ніж любитель. При виборі туру домінує критерій «наявність
умов для хобі»;
-типи харчування: ОВ (only bed) – без харчування; «а-la carte» – меню, в якому кожна страва вказана із ціною; BB (bed&breakfast) – у вартість проживання включено лише сніданок (як правило, шведський
стіл); CBF –Continental Breakfast (Континентальний сніданок) – складається з
чаю, кави, булочки, вершкового масла, сиру, яйця, іноді пропонують йогурт або
фрукти; ABF – American Breakfast (Американський сніданок) – такий тип
харчування включає усі елементи Continental Breakfast, але до нього додають різні сири, ковбаси, шинки й овочеві салати; HB (half board) – напівпансіон; HB (half board, extended half board) – розширений напівпансіон; FB (full board) – повний пансіон: сніданок, обід і вечеря (шведський стіл); FB, ExtFB (full board, extended half board) – розширений повний пансіон; HсAL (hign class all inclusive) – «усе включено» за вищим розрядом; UAL, UAI (ultra all inclusive) – ультра все включено.
Комп’ютерна термінологія також не обійшлась
без алфавітних знаків латиниці та цифр. Для прикладу, на клавіатурі
функціональні клавіші позначені так: F 1, F 2, F 3, F 4, F 5, F 6, F 7, F 8, F 9, F 10, F 11, F 12; спеціальні клавіші для команд: Esc, PrtSc, Ctr,; додатковий блок клавіш: Pg Up, PgDn, Ins, Del та ін. Крім того, назви звуко-букв латиниці номінують
оптичні диски різних типів: СD, DVD, BD.
Не обійшлось без використання
звуко-букв і в процесі оцінювання знань студентів чи учнів у навчальних
закладах, де А – оцінка «відмінно»
від 90 до 100 балів, В – «добре» від
87 до 93, С – «добре» від 70 до 86, D – «задовільно»
від 63 до 69, E – «задовільно» від 50 до 62, FХ – «незадовільно» від 40 до 49 та F – «незадовільно» від 0 до 39 балів. Українська мова запозичила цю систему
у зв’язку із переходом до оцінювання знань за Болонською системою [7 : 34],
тому оцінка значення, закріплена сьогодні за латинськими літерами, запозичена і
українською мовою.
Знаки хімічних елементів, символи на
позначення фізичних величин також фіксуються латинською графікою.
Отже, очевидним є той факт, що звуко-букви
латиниці широко вживаються для утворення номенклатурних одиниць у різних
терміносистемах української лінгвокультури. Це пояснюється насамперед колосальними
темпами запозичення слів з англійської мови узагалі. Щодо використання
алфавітних знаків будь-якого алфавіту у процесі номінації, то це пояснюється
тим, що це зручно та економічно в користуванні фахівцями певних галузей. Крім
того, такі номени легко змінювати, модернізувати. А ще алфавітні знаки дають
можливість прискорити процес утворення нових номенклатурних позначень.
Перспективу дослідження вбачаємо в
необхідності дослідження своєрідності питомо українських номенів, позначених
латинською графікою та укладання їх у відповідну систему, репрезентовану в
вигляді відповідного словника.
ЛІТЕРАТУРА
1. Википедия [Електронний ресурс]. ¾ Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/пасажирський літак.
2. Кияк Т. Р. Семантичні аспекти
нормалізації термінологічних одиниць / Т. Р. Кияк,
О. І. Каменська // Вісн. Житомир. Держ. ун-ту
ім. І. Франка. – 2008. – №
38. – С. 77 – 80.
3. Нікуліна Н. Дискусії щодо терміна «номен» в українському та зарубіжному мовознавстві / Н. Нікуліна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська
політехніка». Серія «Проблеми української
термінології» – 2010. – № 676. – С. 56
– 61.
5. Письмиченко А. М. Номен і номенклатура (на
матеріалі терміносистеми будівельної індустрії) / А. М. Письмиченко
// Культура слова. – К., 1983. – № 29. – 1987. – С. 14 – 16.
6. Півньова Л. В. Автохтонна та запозичена
лексика на позначення номенів туристичної сфери / Л. В. Півньова //
Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми
української термінології» – 2012. – № 733. – С. 212
– 215.
7. Положення про кредитно-модульну систему організації
навчального процесу / [укл. В. С. Бланків, Т. М. Козак, Ю. Л.
Кишакевич, М. І. Шубак]. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ
ДДПУ ім. І. Франка, 2005. – 42 с.
8. Реформатский А. А. Что такое термин и терминология
/ А. А. Реформатський // Вопросы терминологии (Матер. Всесоюз.
терминологического совещания). – М., изд-во АН СССР, 1961.- С. 46 – 54.
9. Родзевич Н. С. Поняття термін, термвнологія і
номенклатура в працях радянських і зарубіжних учених / Н. С. Родзевич
// Лексикографічний бюлетень. – К., 1963. – Вип. 9. – С. 6 – 12.
10. Селіванова О. О. Лінгвістична
енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. –
844 с.
11. Суперанская А. В. Терминология и номенклатура /
А. В. Суперанская // Проблематика определений терминов в словарях
разных типов. Сборник. Ленинград: Изд-во «Наука», 1976. – С. 76 – 80.
12. Українська
мова : Енциклопедія /
[редкол. : В. М. Русанівський (співгол.), Тараненко О. О. (співгол.), М. П. Зяблюк та ін.]. ¾ [1-ше вид.]. ¾ К. : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2000. ¾ 752 с.
13. Халіновська Л. А. Кореляція понять термін і номен в українській
науково-технічній термінології / Л. А. Халіновська // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» – 2012. – № 733. – С. 57 –59.
ЗВУКО-БУКВЫ ЛАТИНИЦЫ В ФОРМИРОВАНИИ СИСТЕМЫ СОВРЕМЕННЫХ УКРАИНСКИХ НОМЕНОВ
В статье рассмотрена проблема разграничения
терминосистемы и номенклатуры, термина и номена; охарактеризовано их признаки,
акцентировано на особенностях значения
номена; приведено примеры наиболее распространённых номенклатур современного
коммуникативного пространства, к которым относятся литеры латиницы, а также
цифры.
Ключевые слова: номен, номенклатура, термин, терминосистема, прагматическая
природа значения, прагматические
функции, собственные названия, литеры (звуко-буквы) латиницы.
Kravtsiv M., Sobol
L.
Letter names of
the Roman alphabet in formation of modern Ukrainian nominative units system
The
article deals with the problem of difference between terminology and nomenklatura,
terms and nominative units. The examples of the most widely-used nominative
units which include letter names of the Roman alphabet
and
numbers are given.
Key words: nominative units, nomenclatura, term, terminology,
pragmatic nature of meaning, pragmatic functions, letter names of the Roman
alphabets
.
Кравців Марія Миколаївна, старший викладач
кафедри практики англійської мови Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська
72/80,
Соболь Лілія Ігорівна, магістр, викладач
кафедри практики англійської мови Дрогобицького державного педагогічного
університету імені Івана Франка, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська
94/97, lilia.sobol@gmail.com, моб. тел.
0-976684065.