Фізика/5. Геофізика

Ст. Марчак М.М.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна

Проектування нейтронних методів для виділення водонафтових контактів

Контроль переміщення ВНК в обсаджених свердловинах проводиться методами радіометрії. Найточніше положення ВНК визначається у обсаджених неперфорованих свердловинах. Знаходження текучого положення ВНК за даними нейтронних методів базується на різниці хлорвмісту в нафтовій і водоносній частинах колектора. За даними НГК водонафтовий контакт може бути надійно встановлений в пластах, у яких нафта витісняється мінералізованою водою з хлорвмістом понад 120-150 г/л і kп³20%. Контакт нафта-вода на кривих НГК фіксується збільшенням Іng навпроти водоносної частини пласта до 15% у порівнянні з нафтоносною.

В осадових гірських породах, пори яких заповнені водою або (і) нафтою, загальний вміст водню оцінюється водневим індексом, який рівний відношенню об’ємної концентрації атомів водню в даному середовищі до його концентрації у прісній воді. У гірських породах цю величину називають еквівалентною вологістю w. Таким чином водневий індекс для прісної води wв = 1. Еквівалентна вологість нафти wн »  wв = 1. Водневий індекс мінералізованої води визначається формулою:

 

                                               (1.1)

 

де Св – мінералізація води;

dв – густина води у пластових умовах (пластовий тиск дорівнює гідростатичному тиску промивальної рідини, геотермічний градієнт Г=3°C/100м) (рис.1.1);

dв0 – густина води у нормальних умовах (T=20°C; Р=0,1МПа) (рис.1.1).

 

Водневий індекс чистих, які не містять хімічно зв’язаної води, гірських порід, насичених прісною водою (або нафтою і прісною водою),

 

wнп »  wвп = kп´ wв = kп ,                                                (1.2)

 

де wнп  – водневий індекс нафтонасиченої породи;

 wвп  – водневий індекс водонасиченої породи;

kп – коефіцієнт пористості;

wв – водневий індекс води.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               Густина, г/см3


Рисунок 1.1 – Залежність густини водяного розчину NaCl від концентрації солі за даних пластових умов – температурі  Tпл і тиску  Pпл (1 – 0,1 МПа, 2 – 5,8 МПа, 3 – 47,6 МПа)

 

Тому водневий індекс таких порід дорівнює їх пористості.

У глинистих колекторах, скелет яких містить кристалізаційну (хімічно зв’язану) воду,

 

wнп »  wвп = kп + kгл´ wзв ,                                                (1.3)

 

а у глинистих колекторах, пори яких заповнені мінералізованою водою,

 

wвп = kп´ wмв + kгл´ wзв ,                                                (1.4)

 

де wнп  – водневий індекс нафтонасиченої породи;

 wвп  – водневий індекс водонасиченої породи;

kп – коефіцієнт пористості;

wмв – водневий індекс мінералізованої води;

kгл – коефіцієнт глинистості (рис.3.2);

wзв – водневий індекс зв’язаної води.

 

 wзв = Sаі ´ wзв і.,                                                     (1.5)

 

де аі – долевий вміст і-ої компоненти глинистого цементу;

wзв – водневий індекс зв’язаної води і-ою компонентою глинистого цементу.

Таблиця 1.1 – Вміст зв’язаної води у деяких мінералах

Мінерал

Каолініт

Хлорид магнезіальний

Гідромусковіт

Монтморилоніт

wзв 33)

0,36

0,34

0,17

0,13

 

Зв’язок інтенсивності гамма-випромінювання, яке виникло внаслідок радіаційного захоплення теплових нейтронів, з еквівалентною вологістю гірських порід w дуже складна і вивчена, в основному, за допомогою моделювання в конкретних випадках. В результаті моделювання будують зв’язки між величиною w і показами нейтронного метода, виражені в одиницях відносної амплітуди (рис.1.2):

                                 (1.6)

 

де Ing покази НГК у досліджуваному пласті;

Ingmin – мінімальні покази НГК у розрізі свердловини;

Ingmax – максимальні покази НГК у розрізі свердловини.

Відносна амплітуда показів гамма-каротажу DJg знаходиться аналогічно.

Рисунок 1.2 – Залежність DJng = f(w)

Рекомендована література

1. Латышова М.Г., Мартынов В.Г., Соколова Т.Ф. Практическое руководство по интерпретации данных ГИС: Учеб. пособие для вузов. - М.: ООО «Недра-Бизнесцентр», 2007. 327с.

2.  Кузнецов Г.С., Леонтьев Е.И., Резванов Р.А. Геофизические методы контроля разработки нефтяных и газовых месторождений: Учеб. для вузов. - М.: «Недра», 1991. 223с.