Фізика/5. Геофізика
Ст.
Марчак М.М.
Івано-Франківський
національний технічний університет нафти і газу, Україна
Проектування нейтронних методів для виділення водонафтових
контактів
Контроль переміщення ВНК
в обсаджених свердловинах проводиться методами радіометрії. Найточніше
положення ВНК визначається у обсаджених неперфорованих свердловинах.
Знаходження текучого положення ВНК за даними нейтронних методів базується на
різниці хлорвмісту в нафтовій і водоносній частинах колектора. За даними НГК
водонафтовий контакт може бути надійно встановлений в пластах, у яких нафта
витісняється мінералізованою водою з хлорвмістом понад 120-150 г/л і kп³20%. Контакт нафта-вода
на кривих НГК фіксується збільшенням Іng навпроти водоносної
частини пласта до 15% у порівнянні з нафтоносною.
В осадових гірських
породах, пори яких заповнені водою або (і) нафтою, загальний вміст водню
оцінюється водневим індексом, який рівний відношенню об’ємної концентрації
атомів водню в даному середовищі до його концентрації у прісній воді. У
гірських породах цю величину називають еквівалентною вологістю w. Таким чином
водневий індекс для прісної води wв = 1. Еквівалентна
вологість нафти wн » wв = 1. Водневий
індекс мінералізованої води визначається формулою:
(1.1)
де Св
– мінералізація води;
dв – густина води
у пластових умовах (пластовий тиск дорівнює гідростатичному тиску промивальної
рідини, геотермічний градієнт Г=3°C/100м) (рис.1.1);
dв0 – густина води
у нормальних умовах (T=20°C; Р=0,1МПа)
(рис.1.1).
Водневий індекс чистих,
які не містять хімічно зв’язаної води, гірських порід, насичених прісною водою
(або нафтою і прісною водою),
wнп » wвп = kп´ wв = kп , (1.2)
де wнп – водневий індекс нафтонасиченої породи;
wвп – водневий
індекс водонасиченої породи;
kп – коефіцієнт
пористості;
wв – водневий
індекс води.

|
Густина, г/см3 |
Рисунок 1.1 – Залежність
густини водяного розчину NaCl від
концентрації солі за даних пластових умов – температурі Tпл і тиску Pпл (1 – 0,1 МПа, 2
– 5,8 МПа, 3 – 47,6 МПа)
Тому водневий
індекс таких порід дорівнює їх пористості.
У глинистих колекторах,
скелет яких містить кристалізаційну (хімічно зв’язану) воду,
wнп » wвп =
kп + kгл´ wзв , (1.3)
а у глинистих
колекторах, пори яких заповнені мінералізованою водою,
wвп = kп´ wмв + kгл´ wзв , (1.4)
де wнп – водневий
індекс нафтонасиченої породи;
wвп – водневий
індекс водонасиченої породи;
kп – коефіцієнт пористості;
wмв – водневий індекс мінералізованої води;
kгл – коефіцієнт
глинистості (рис.3.2);
wзв – водневий індекс зв’язаної води.
wзв = Sаі ´ wзв і.,
(1.5)
де аі
– долевий вміст і-ої компоненти глинистого цементу;
wзв – водневий
індекс зв’язаної води і-ою компонентою глинистого цементу.
Таблиця 1.1 –
Вміст зв’язаної води у деяких мінералах
|
Мінерал |
Каолініт |
Хлорид магнезіальний |
Гідромусковіт |
Монтморилоніт |
|
wзв (м3/м3) |
0,36 |
0,34 |
0,17 |
0,13 |
Зв’язок інтенсивності
гамма-випромінювання, яке виникло внаслідок радіаційного захоплення теплових
нейтронів, з еквівалентною вологістю гірських порід w дуже складна і
вивчена, в основному, за допомогою моделювання в конкретних випадках. В
результаті моделювання будують зв’язки між величиною w і показами
нейтронного метода, виражені в одиницях відносної амплітуди (рис.1.2):
(1.6)
де Ing – покази НГК у досліджуваному пласті;
Ingmin – мінімальні
покази НГК у розрізі свердловини;
Ingmax – максимальні
покази НГК у розрізі свердловини.
Відносна
амплітуда показів гамма-каротажу DJg знаходиться аналогічно.

Рисунок 1.2 – Залежність DJng = f(w)
1.
Латышова М.Г., Мартынов В.Г., Соколова Т.Ф. Практическое руководство по
интерпретации данных ГИС: Учеб. пособие для вузов. - М.: ООО
«Недра-Бизнесцентр», 2007. 327с.
2. Кузнецов Г.С., Леонтьев Е.И., Резванов Р.А. Геофизические методы
контроля разработки нефтяных и газовых месторождений: Учеб. для вузов. - М.: «Недра», 1991. 223с.