Психологія і соціологія/12. Соціальна психологія

док.психол.наук Борисюк А.С.

Буковинський державний медичний університет, Україна

Вплив іміджу фахівця на становлення

професійної ідентичності

У перекладі image – образ, причому мається на увазі образ, що виникає у свідомості людей, які оточують особистість та у суспільній свідомості. Як політичний, соціальний, психологічний феномен „імідж” почав розглядатись у 60-х роках ХХ століття.

Розглядаючи імідж психолога, О. Я. Чебикін та С. В. Астрєйко [1] виділили кілька груп якостей іміджу. До першої групи входять природні якості: комунікативність, емпатійність, рефлексивність, тактовність, красномовність, почуття гумору. Ці якості можна віднести до соціально бажаних, тобто тих, що дають можливість психологу проявляти себе з позитивного боку. До другої групи віднесено особистісні якості, які є наслідком освіти та виховання особистості, зокрема моральні цінності, психічне здоров’я, спроможність до співпраці, володіння комплексом людинознавчих технологій (міжособисте спілкування, уміння долати конфліктні ситуації тощо). До третьої групи віднесено складові, що пов’язані з життєвим і професійним досвідом особистості.

На основі аналізу наукових джерел нами зроблено певні узагальнення стосовно взаємозв’язку іміджу та професійної ідентичності.

Імідж розглядається як категорія соціально-психологічна, говорячи про імідж конкретної людини або ж про колективний, збірний імідж представника певної соціальної групи (за професією, за етнічною приналежністю, за віком тощо), ми говоримо про сукупний образ, сформований у процесі суб’єктивного сприйняття й оцінки іншими. Розвиток професійної ідентичності передбачає насамперед усвідомлення характеру наявного колективного іміджу професії, прийняття його без психологічної травматизації та дискомфорту, і цілеспрямовані дії з формування власного індивідуального іміджу.

Оскільки імідж включає в себе не лише позитивні, а й негативні характеристики, для початківця, який тільки оволодіває майбутнім фахом, процес його прийняття може виявитись травматичним. „Входження” до професії неминуче супроводжується „примірянням” на себе іміджу, сформованого у суспільстві її представниками щодо себе. Таке „приміряння” в одних випадках може викликати позитивні емоції та бажання цілковито відповідати наявному колективному іміджу, в інших – негативні емоції та протест.

Відповідність чи не відповідність сформованому в суспільній свідомості професійному іміджу, суб’єктивна оцінка наявності чи відсутності у себе певних складових цього іміджу впливає на формування самооцінки, самоповаги, внутрішньої мотивації для професійного розвитку, пришвидшує чи навпаки сповільнює входження до професійної спільноти.

За логікою сформований позитивний колективний імідж представників певної професії сприяє розвитку професійної ідентичності, полегшує та пришвидшує його. Особистість майбутнього фахівця отримує у колективному професійному іміджі свого роду „додатковий ресурс”, що дозволяє формувати позитивне ставлення до себе через позитивне ставлення до професії, представником якої ти є. Позитивним чинником формування професійної ідентичності є також суб’єктивна оцінка особистістю своєї відповідності сформованому іміджу принаймні за основними параметрами.

Натомість негативний колективний професійний імідж ускладнює процес формування професійної ідентичності, викликаючи почуття сорому, невпевненості, страху і, як наслідок, протестні реакції. Так само несприятливим чинником є суб’єктивна оцінка особистістю власної невідповідності сформованому іміджу, що призводить до сумнівів у правильності професійного вибору, у професійній спроможності та перспективах.

На особливу увагу заслуговують випадки, в яких можна говорити про відсутність колективного професійного іміджу. Як правило це стосується двох груп професій. Перші – професії, які з певних причин не репрезентуються широко у суспільстві, про представників яких мало що відомо пересічним громадянам, а професійні завдання незрозумілі або приховані. Другі – нові професії, представники яких ще не зайняли своєї ніші у суспільстві, не об’єднались в умовну соціальну групу за професійною ознакою і не виявили себе в житті спільноти.

До останніх належить новий і Україні фах медичного психолога. Колективний імідж представників цього фаху все ще залишається не сформованим, а відтак зазнає сильних впливів з боку колективних іміджів лікарів-психіатрів, лікарів загальної практики, практичних психологів та психотерапевтів. Крім того, професія лікаря – медичного психолога є не публічною, відтак колективний імідж формується часто під впливом художнеіх фільмів, недостовірних розповідей, літературних джерел, а не реалій суспільного та професійного буття.

Такий стан речей ускладнює формування професійної ідентичності у майбутніх медичних психологів. Відсутність позитивного колективного професійного іміджу, в принципі може розглядатись як негативний чинник впливу на процес формування професійної ідентичності, але водночас залишає для молодих фахівців відкритою можливість сформувати цілковито новий імідж, максимально відповідний їхній сутності.

Подальший дослідницький інтерес становить дослідження динаміки становлення професійної ідентичності майбутніх медичних психологів.

Література:

1. Чебикін О. Я. Щодо проблеми іміджу психолога [Електронний ресурс] / О. Я. Чебикін, С. В. Астрєйко. – режим доступу : http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/NiO/2009_9/rozdil_2/Chebykin_Astreyko.htm