Психологія й соціологія/8. Педагогічна психологія

Студентка 2-го курсу Буракова О. С.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання

Сьогодення вражає новими технологіями та глобальними відкриттями, але рівень невстигаючих у навчанні дітей збільшуються. Річ навіть не у складних програмах навчального матеріалу чи вимогливих вчителях, а у тому, що діти слабо підготовлені до шкільного навчання у психологічному і мотиваційному плані.

Мотиваційну готовність розглядали такі вчені як: Л. І. Божович, С.О. Ладивір, Т. В. Дуткевич, О.М. Леонтьєв, О. В. Запорожець, Т.І. Поніманська, Б. Г. Ананьєв, Дж. Аткінсон, Д. І. Фельштейн та інші. Ними доведено, що діти, які не готові до систематичного навчання, довше і важче проходять період адаптації, в них частіше проявляються різноманітні труднощі у навчанні, а можливо також поява хворобливого стану, який може призвести до розвитку хронічних захворювань. Так як, дошкільний період є сенситивним для формування багатьох здібностей і якостей дитини, треба закласти основи, для розвитку всіх функцій організму дитини, мотивувати її на працю.

Мотиваційна готовність – зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої людям допитливості, бажання опанувати нове, здобути значиму соціальну роль.

Цікавість до здобуття знань сама собою не з’явиться. Саме тому необхідно звернути увагу на розвиток мотиваційної готовності ще у дошкільному віці, коли провідна діяльність – гра. Дитину захоплює зміна його життєвих ситуацій. Саме в цей, дошкільний період формується «мотив відвідування школи», який не рівнозначний мотиву учіння. Тому, важливо закріпити мотив відвідування школи у дітей 6-7 років.

У шестирічному віці, коли дитина починає розуміти власну приналежність до дитячого колективу, виробляється вміння оцінювати поведінку інших, формується певне розуміння й оцінка соціальних явищ, треба мотивувати дитину на навчання, спрямовувати на пізнавальну діяльність, розвивати волю.

Розвиток мотивації шкільного навчання передбачає формування уявлень дошкільника про те, яким буде навчання у школі, знань про те, яким буде його завтрашній день і підготовку дитини до нього як до радісної події.

Нове ставлення дитини до навколишнього середовища, що виникає при надходженні в школу, Л.І. Божович назвала «внутрішньою позицією школяра». Це психологічне новоутворення виникає в кінці дошкільного віку і є переплетінням двох проблем – пізнавальної і потреби у спілкуванні з дорослими на новому рівні. Майбутньому школяреві необхідно довільно управляти своєю поведінкою, що стає можливим при сформованій ієрархічній системі мотивів. Найбільш значущим в успішності дитини є розвиток мотивації, яку потрібно формувати і вдосконалювати спільними зусиллями батьків, вихователів і вчителів.

Мотив є головною ланкою в способі реалізації інтересів дитини. У дітей молодшого шкільного віку ще вагома роль відводиться ігровій діяльності, тож саме вона викликає яскраві емоції, підвищує активність дітей та виступає потужним мотивуючим чинником, з котрим легше виконувати складні завдання.

Підвищити мотиваційну готовність до навчання у майбутніх школярів можна шляхом введення ігрового задуму, підвищити пізнавальні інтереси, пропонуючи під час ігор невеликі, але емоційно насичені завдання, використовувати барвистий наочний матеріал, з цікавим або незвичайним змістом. Необхідно заохочувати успіхи дітей, щоб діти відчуваючи емоційне задоволення і буде поступово сама прагнути до пізнавальної діяльності на основі інтересу, занять з математики, читання книг і тощо. Тривалі ігри з розвитком пізнавальних інтересів виховуються такі якості, як самостійність, самоконтроль.

Формувати мотиви до пізнавальної і навчальної діяльності слід не тільки у дошкільному закладі вихователям, але і вдома батькам, коли дитина займається різними видами діяльності. Саме плідна взаємна робота допоможе правильно мотивувати дитину на самостійну навчальну діяльність. Майбутнього школяра слід заохочувати в його намаганнях вчитись, треба формувати уявлення дошкільника про те, яким буде навчання в школі, використовувати ігрові моменти для підготовки дитини до майбутнього вступу до школи, як до радісної події.

Треба пам’ятати слова В. О. Сухомлинського, якими він підкреслював необхідність формування емоцій у дошкільному віці, тому що недоліки емоційного виховання більш складніше компенсувати, ніж недоліки розумового розвитку [4,].

Література

1. Божович Л.И. Избранные психологические труды (под ред. Д.И. Фельдштейна) / Л.И. Божович. – М., 1995. – с.

2. Божович Л.И. Проблемы развития мотивационной сферы ребенка // Изучение мотивации поведения детей и подростков / Л.И. Божович / Под ред. Л.И. Божович, Л.В. Благонадежиной. – М., 1972. – С. 7 - 44. 

3. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М., 1983. – С. 69 - 87.