Абрамов Сергій Анатолійович

Національний технічний університет України «КПІ»

Активний відпочинок студентів вузу

В основі навчально-виховного процесу у вищій навчальній школі лежить комплексний, системний характер утворення, виховання й професійної підготовці спеціалістів. Теоретичні заняття з фізичного виховання спрямовані на придбання студентами знань по основах теорії, методики й організації фізичного виховання, на формування у студентів свідомості й переконаності в необхідності регулярно займатися фізичною культурою й спортом. Також значну роль у формуванні фізичного здоров'я студентської молоді грають соціально-гігієнічні умови життя: оптимальне фізичне й психоемоційне навантаження, раціональний режим харчування, роботи, навчання та відпочинку. Сприятливі побутові умови, екологічний і соціальний комфорт, що виключає шкідливі звички та колективні форми спілкування істотно підвищують рівень загальної і гігієнічної культури студентів [3, 6].

Зміст курсу фізичного виховання регламентуються державною навчальною програмою для вищих учбових закладів. Навчальний матеріал програми передбачає рішення завдань фізичного виховання студентів і складається з теоретичного й практичного розділів. Система навчання фізичній культурі у вузі поєднує традиційні методичні принципи й прийоми фізичної підготовки з новітніми методами організації передачі й засвоєння матеріалу, передбачає чітке співвідношення обсягу й інтенсивності фізичного навантаження, послідовності навчання, чергування різних видів і форм навчальної роботи. Навчальні заняття з дисципліни «Фізичне виховання», як і оздоровчі, фізкультурні й спортивні заходи, що проводяться у вищих учбових заходах, спрямовані на широке залучення студентської молоді до регулярних занять фізичною культурою й спортом у свій вільний час та активного відпочинку, на зміцнення здоров'я, вдосконалення фізичної й спортивної підготовленості студентів. Такі заходи організуються у вільний від навчальних занять час, у вихідні й святкові дні. Ці заходи проводяться на основі ініціативи й самодіяльності студентів, при методичному керівництві кафедри фізичного виховання й активній участі керуючих органів вищого навчального вузу [4, 5].

Залучення студентів вузів до систематичних занять фізичними вправами як впродовж учбових занять, так і у вільний час, пов'язано з формуванням у студентів правильного відношення до фізичної культури, розумінням її соціальної ролі, з усвідомленням особистої необхідності займатися освоєнням певної системи знань для організації здорового способу життя [1].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання факультету біомедичної інженерії НТУУ «КПІ». Мета дослідження – шляхи залучення студентів вузу до занять фізичною культурою і спортом у вільний час. Однією з задач кафедри фізичного виховання є сприяння активному проведенню вільного часу студентів вищого навчального закладу. Робота із впровадження фізичної культури й спорту в повсякденне життя студентів знайшла своє відображення, як у Програмах Міністерства освіти, так й у Програмі з фізичного виховання Кафедри. Дана Програма включає як розділ навчальних занять з дисципліни «Фізичне виховання» відповідно до розкладу, так й самостійні заняття студентів. Викладачі кафедри фізичного виховання, відповідно до Програми, збільшують інформованість студентів вузу щодо їхнього здоров'я, що покращується при фізичній діяльності, а також, намагаються залучити більшу кількість студентів до самостійних занять фізичною культурою й проведення активного відпочинку.

Проведення організаційної роботи серед студентів всередині Університету включає використання повідомлень про проведення різних спортивно-масових заходів в університетському друкованому виданні, на інтернет-сторінці Університету, факультетів і кафедр, повідомлення на «дошках оголошень» в корпусах Університету (деканатах факультетів і кафедр, у гуртожитках), при проведенні навчальних занять та ін. Якісна підготовка до таких спортивно-масових заходів вимагає від студентів відповідально займатися не тільки в період проведення навчальних занять, але й впродовж самостійної підготовки. Проведення самостійної підготовки студентів здійснюється у вільний час, як форма активного відпочинку, при цьому використовуються рекомендації викладачів фізичного виховання, методична література, власні знання й знання, що отримані на навчальних заняттях [2].

Два спортивно-масових заходи – Спартакіада Університету з видів спорту й легкоатлетичний біг проводяться в рамках загальноуніверситетських змагань. Підготовка до цих змагань проводиться впродовж навчального року, значну роль у підготовці виконують самостійні заняття студентів і проведення активного відпочинку, під час якого студенти не тільки весело проводять свій вільний час, але й, займаючись певним видом спорту, вдосконалюють свої знання, які отримані під час навчальних занять.

Активний відпочинок — спосіб проведення вільного часу, різновид хобі, в процесі якого студенти займається активними видами діяльності, що потребують активної фізичної роботи організму, роботи м'язів, всього тіла.

У теперішній час існують різні варіанти активного відпочинку людини, влітку це – туристичні походи, водний туризм (рафтинг), велосипедні та кінні походи, екстремальні тури; взимку – гірські лижі, сафарі на снігоходах, лижні походи, але, на жаль, більшість цих видів активного відпочинку вимагають застосування дорогого устаткування, спорядження, роботу інструктора й т.д., отже значних фінансових витрат, тому вітчизняному студенту вищого навчального закладу, у сучасних умовах, необхідно використовувати доступні засоби активного проведення відпочинку й методичні рекомендації викладачів фізичного виховання.

Одним з важливих заходів активного відпочинку є водні процедури (обтирання й обливання водою, душ, купання), які, як правило, застосовуються разом із фізичними вправами або самостійно.

Активний відпочинок підвищує працездатність тільки при виконанні наявних умов: його ефективність виявляється лише при оптимальних навантаженнях. М’язова діяльність, викликана різким загостренням емоційного стану в екзаменаційний період (змагання, єдиноборства, відповідальні спортивні ігри), призводить до пригнічення розумової працездатності. Отже, спрямованість занять в екзаменаційний період до основної маси студентів повинна мати профілактичний характер.

Здоров'я можна визначити як стан організму людини, її фізичних та психічних якостей, що забезпечує їй можливість активно жити та працювати в різних умовах навколишнього середовища й протистояти його несприятливим факторам. Активний відпочинок впродовж навчання у вузі позитивно впливає на студентів та підвищує ефективність їх навчання, але, результат від такої форми проведення свого вільного часу проявляється опосередковано через декілька складових: підвищення працездатності, скорочення пропусків навчальних занять при втомленості або хворобі, покращення рухових навичок, підвищення громадської активності.

Є необхідність дослідження проведення вільного часу студентами вищих учбових закладів за допомогою анкетування.

Література

1. Вовк В. Шляхи вдосконалення фізичного виховання студентів. Монографія. – Луганськ: видавництво СУДУ, 2002. – 176 с.

2. Лубышева Л.И. Современные подходы к формированию физкультурного знания у студентов вузов // Теория и практика физической культуры, 1993. – № 3. – C. 19-21.

3. Матяжова А.В. та ін. Особливості фізичної та розумової працездатності студентів котрі займаються різними видами фізичних вправ // Роль фізичної культури в здоровому способі життя: Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. – Львів, 1997. – С. 144-145.

4. Птицын Г.И. и др. Влияние занятий по физическому воспитанию на изменение умственной работоспособности студентов вуза // Республиканская IX науч.-метод. конф. «Проблемы физ. воспитания и спорт. подготовки студенческой молодежи.» – Гомель, 1983. – С. 156-157.

5. Oberteufter Delbert The Role of Physical Education in Health and Fitness // Encyclopedia of Physical Education, Fitness, and Sports. – 1981. – P. 8-16.

6. Wuest Deborah A. Foundations of physical education and sport. – McGraw-Hill, 1995. – 472 p.