Физическая культура и профессиональный спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н. доцент Бочкова Н.Л., аспірант Мкртчан С.С.

Профілактика артеріальної гіпертензії та її ускладнень засобами фізичної реабілітації

Національний технічний університет України «КПІ»

Показано [6,7,8], що з підвищенням артеріального тиску збільшуються показники смертності як від серцево-судинних, так і від інших захворювань, що пояснює актуальність нашої роботи.

Артеріальна гіпертензія негативно впливає на серцево-судинну систему, підвищення артеріального тиску також негативно впливає на інші функціональні системи, органи, змінює їх морфофункціональний стан, викликає патологічні зміни, збільшує смертність [1,2,4].

Високий артеріальний тиск значною мірою сприяє процесам огрубіння артерій від великих до дрібних. Розвиток атеросклерозу приводить до звуження просвіту артерій і стенокардії. Запущена протягом багатьох років гіпертонія приводить до розвитку небезпечного ускладнення - аневризми. Аневризма - це випинання стінки артерії. З часом аневризма може розірватися, що приводить до небезпечних наслідків: внутрішних кровотеч, мозкових кровотеч, інсультів [6].

Підвищений артеріальний тиск примушує нирки працювати в посиленому режимі, що пошкоджує найдрібніши судини усередині нефронів і зменшує кількість фільтрованої крові, що зменшує фільтруючу здатність нирок. Процес приводить до важкого стану - уремії, а згодом і до ниркової недостатності, що вимагає періодичного діалізу або очищення крові [4,6].

На дні очного яблука знаходиться безліч найдрібніших кровоносних судин, які особливо чутливі до підвищення тиску. Через декілька років неконтрольованої гіпертонії можуть початися процеси дегенерації очної сітківки, обумовлені погіршенням кровопостачання, точковими кровотечами або накопиченням холестерину в судинах. Цей стан називається ретинопатія [1,4].

Переваги немедикаментозного лікування артеріальної гіпертензії засобами та методами фізичної реабілітації досліджені багатьма авторами. Однак, оздоровчий ефект залежить не тільки від того, які засоби фізичної реабілітації використовуються, але і від того, наскільки правильним є вибір методик, терміну та інтенсивності використання [1,3,10].

У осіб з артеріальною гіпертензією основним фактором, що лімітує фізичну працездатність, є гіпертензивна реакція (неадекватно велике підвищення артеріального тиску) на фізичне навантаження. Отже, у цього контингенту підвищення адаптації до фізичних навантажень може бути досягнуто за допомогою впливу на механізм регуляції судинного тонусу [3].

Тут доцільно, як показано багатьма авторами [1,3,5,9], застосування засобів психофізичної регуляції, масажу та самомасажу, ходьби, плавання, ходьби на лижах, веслування, гімнастичних вправ.

До спеціальних вправ у осіб з артеріальною гіпертензією варто віднести масаж і самомасаж, аутогенне тренування, психофізіологічну регуляцію, м'язову релаксацію, гімнастичні вправи, виконувані в ізотонічному та ізометричному режимах, що використовуються для нормалізації артеріального тиску. Показано [3,5], що оптимальний ефект від виконання вправ досягається при виконанні їх у динамічному режимі, з чергуванням статичних вправ для верхніх та нижніх кінцівок. Вправи для нижніх кінцівок знижують артеріальний тиск, вправи для верхніх кінцівок – підвищують Впливати на рівень артеріального тиску можливо вибірковим використанням вправ для нижніх або верхніх кінцівок. Вправи доцільно призначати ізометричні, що впливають на судинно-рефлекторні реакції, тоді як динамічні, циклічні вправи підвищують обмінно-енергетичні реакції [3].

Статичні вправи приводять до зниження судинного тонусу у вертебробазилярному басейні та сонних артеріях, з поліпшенням пульсового припливу крові. Включення в оздоровчі заняття з даним контингентом елементів м'язової релаксації (вправи на розслаблення, дихання, аутогенне тренування) приводить до седативного ефекту та супроводжується зниженням енерговитрат, хвилинного обсягу кровообігу й артеріального тиску.

Оздоровчу ходьбу можна використовувати як один із профілактичних засобів для осіб з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Вона надає тонізуючого впливу та нормалізує артеріальний тиск. У осіб, які мають схильність до підвищення артеріального тиску, після 30-хвилинної ходьби зі швидкістю, що відповідає оптимальній тренувальній для кожного індивідуума, відзначається виразне зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску практично у всіх випадках [3,6].

Систематичні заняття оздоровчим бігом позитивно впливають на органи та системи організму. Раціонально підібране навантаження розвиває адаптаційні механізми серцево-судинної системи, що проявляються в економічності серцевої діяльності в умовах м'язового спокою та підвищення резервів для ефективного забезпечення фізичних навантажень. При цьому стає рідшою частота серцевих скорочень у спокої та прискорюється її відновлення після навантажень, знижується загальний периферичний опір судин і системний артеріальний тиск [5,6].

Оздоровче плавання є досить ефективним засобом оптимізації артеріального тиску та зміцнення здоров'я. Гідромасаж шкіри сприяє удосконаленню регуляції найважливіших вегетативних функцій організму, рефлекторної стимуляції серцево-судинної системи, поліпшенню периферичного кровообігу. Важливе значення має й ефект загартовування при плаванні. Для досягнення оздоровчого ефекту, оптимізації артеріального тиску, підвищення рівня фізичного стану плавати треба з визначеною швидкістю у відповідності з індивідуальними можливостями організму [5,6].

Література.

1. Актуальні питання діагностики та лікування артеріальної гіпертензії /[ під ред. В.З. Нетяженка] // Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. – 1997. – № 2. – С. 123 – 134.

2. Бокарев И.М. Артериальные гипертонии и их лечение /Бокарев И.М., Киселева З.М. – М.: Мед. информационное агентство, 2005. –168 с.

3. Бочкова Н.Л. Дифференциация физических нагрузок в физкультурно-оздоровительных занятиях применительно к отдельным факторам риска сердечно-сосудистых заболеваний: дис…канд. пед. наук: 13.00.04 /Бочкова Наталия Леонидовна.-К., 1994. -222с.

4. Горбась І.М. Епідеміологічні аспекти поширеності артеріальної гіпертензії та дисліпідемій серед населення України / І.М. Горбась // Здоров’я України. – 2008. –№6. – С. 30–31.

5. Заболевания сердца и реабилитация / [под общ. ред. М.Л. Полока, Д.Х. Шмидта]. – К. : Олимпийская литература, 2000. – 408 с.

6. Лізогуб В.Г. Зміни кардіореспіраторної системи і мікроциркуляції у хворих з артеріальною гіпертензією та супутнім аліментарно-конституційним ожирінням та їх корекція за допомогою комплексу медикаментозної терапії та фізичних навантажень/Лізогуб В.Г., Шараєва М.Л., Біляченко І.В. //Український медичний часопис.-№3(35) –V/VI 2003.-С.25-29

7. Москаленко В.Ф. Артеріальна гіпертензія: медично-соціальні результати і шляхи виконання Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії /Москаленко В.Ф., Коваленко В.М. // Український кардіологічний журнал. - 2002. - №4. - С.6-10.

8. Первинна артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків /[За ред. В.Г. Майданника та В.Ф. Москаленка] - К., 2006.- 389 с.

9. Реабилитация при заболеваниях сердечно-сосудистой системы /[под ред.И.Н. Макаровой]. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 304 с.

10. Смірнова І.П. Проблема артеріальної гіпертензії в Україні: Національна програма профілактики і лікування / Смірнова І.П., Свіщенко О.П., Горбась І.М.// Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія, 1997. - №2 - С.70-79.