На практиці октанове число визначають порівнянням детонаційної стійкості даного бензину з еталонним паливом, октанове число якого відоме, на стандартному одноциліндровому двигуні зі змінним ступенем стиску на установці УИТ-65. Найчастіше використовують два методи: моторний (ГОСТ 511-82) і дослідний (ГОСТ 8226-82). А. І. Окоча, А. М. Анхипенко.

Відома конструкція має ряд недоліків. Недоліком оцінки детонаційної стійкості бензинів в лабораторних умовах на одноциліндрових двигунах має відносний характер і не завжди збігається з фактичною детонаційною стійкістю бензинів на повно розмірних двигунах в умовах експлуатації.

Недоліком являється постійна наявність еталонного палива (суміші ізооктану (С8 Н18) і нормального гептану (С7 Н16)).

Запропонований метод оцінки детонаційної стійкості бензинів дозволяє визначати октанове число бензину в умовах його застосування.

Теоретично існує кореляційна залежність між двома ознаками, температурою парів бензину та густиною бензину. При зміні температури парів бензину та зміні його густини виникає відповідна залежність, яка дає можливість емпіричним шляхом віднайти цю залежність та з допомогою програмного модуля описати її. Наприклад вимірюючи відносну вологість повітря та твердість ґрунту існує кореляційна залежність для визначення його липкості.

В основу поставлено задачу розробки конструкцїi установки для вивчення залежності октанового числа від густини палива і його температури парів.

Поставлена задача досягається тим ,що установка складається з паливного бачка-1, поплавка -2, датчика температури -3, повзункового реохорда-4, спеціального грузила -5 , інтегратора-6 , октан коректора -7 і спеціального приладу-8 для вимірювання октанового числа палива.

Суттєвою ознакою установки для лабораторного визначення октанового числа моторного палива являється те, що на існуючому паливному бачку на поплавок установлюється датчик температури для вимірювання парів і повзунковий реохорд, на якому закріплене спеціальне грузило. Сигнали в аналоговій формі передаються в інтегратор, де перетворюються в цифрові і через мікропроцесор сигнал передається на корекцію октан коректору, а прилад, який з’єднаний з інтегратором реєструє реальне октанове число палива.

Процес визначення, вище згаданих властивостей залежності густини палива, проходить наступним чином. При заповнені бака паливом поплавок з датчиком температури і повзунковим реохордом на якому закріплений незалежно від реохорда і поплавка спеціально підібране грузило, знаходиться в робочому стані.

В залежності від температури парів палива і його густини покажчики реохорда і датчика температури передають заміряні показники на інтегратор в аналоговій формі. Як правило, датчики сприймають в аналоговій формі інформацію про температуру і густину, а для перетворення в цифрову використовуються аналого-цифрові перетворювачі (АЦП).

Розроблені П. М.Маланюком датчики перетворюють аналогові значення напруги в цифрові які можна зафіксувати чи комп’ютером через аналоговий порт, або через мікропроцесорний прилад і передати на фіксуючий прилад шкала якого від градуйована для вимірювання октан числа з точністю до 0.5.

Даний пристрій може бути використаний не тільки для вивчення властивостей об’єктів дослідження, але й для стаціонарного використання в автомобілях, на заправних станціях для контролю октанового числа, а також корегування ціни палива від реального октанового числа.

Міняючи паливо в бачку з іншим октановим числом сигнал з інтегратора передається на октан-коректор, що змінює кут випередження запалення і зменшує детонацію в циліндрах двигуна.

Технічний результат заключається у стаціонарному використанні на автомобілях і заправних станціях для визначення реального октанового числа, а також в корегуванні ціни палива від покажчика октанового числа приладу.

октан

коректор

Овал: прилад Поплавок