Шишкова В.В., Колібабчук А.В., Кушнірова В.І., Синенька Ю.В., Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Бочарова В.Б.

Вінницький національний аграрний університет

ПОКАЗНИКИ ТРАПЛЯННЯ ТА ЖИТТЄВОСТІ ТИПОВИХ БУР'ЯНІВ РОДИНИ BRASSICACEAE У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДДЯХ ВІННИЧЧИНИ

Вирощування в сільськогосподарському виробництві різноманітних культурних рослин завжди супроводжується появою в їх посівах багатьох небажаних рослин, до яких належать і бур’яни. Як правило, це дикорослі або напівкультурні рослини, які всупереч бажанню людини заселяють сільськогосподарські угіддя, і пристосувавшись до умов поля, зростають разом з культурними рослинами. Походять бур'яни з природних рослинних формацій – степів, лісів, боліт. У процесі еволюції вони втратили зв'язок з дикою флорою і оселилися на сільськогосподарських угіддях та необроблюваних землях.

Проблеми взаємного впливу рослин є важливими в науковому і практичному плані. Людина витрачає багато зусиль, щоб позбавити культурні рослини від шкідливого впливу бур’янів [1]. Велика кількість предстаників родини Brassicaceae є типовими бур’янами сільськогосподарських угідь. Тому питання вивчення флористичного складу бур’янів є досить актуальним.

Спостереження проводились на полях Triticum aestivum L. ТОВ «Cелищанське» с. Cелище Тиврівського району Вінницької області.

Обстеження поля проводили 5 разів за вегетаційний період, щоб виявити пізно-проявляючі і рано-зникаючі бур'яни. Для оцінки загальної засміченості поля здійснювали проходження по діагоналям, зупиняючись через кожних 10-20 кроків і оцінювали кількість бур'янів за шкалою Арєшнікова С.М., Гончаренко О.В. та ін. (1992) відповідним балом [3], потім виводили середній бал для всього поля. Показник трапляння визначали за Раункієром. Визначення категорій життєвості виду здійснювали за методикою Григори І. М., Якубенко Б. І. [2].

Під час досліджень трьох майданчиків по 1 м² на полях ТОВ «Селищанське» з Triticum aestivum L. щодо їх засміченості представниками бур’янів родини Brassicaceae було виявлено, що середня засміченість Camelina sylvestris Wallr. становить 2,33±0,82, Raphanus raphanistrum L. – 3,67±1,22, Sinapis arvensis L. – 1,33±0,33, Capsella bursa pastoris (L.) Medic. – 1,01±0,577, Lepidium campestre L. – 1,00±0,67, Sisymbrium Loeselii (L.) – 1,00±0,01 Sisymbrium officinale (L.) Scop. – 0,33±0,33, Thlaspi arvense L. – 2,33±0,333, Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande – 0,33±0,33, Barteroa incana (L.) DC. – 2,33±1,45, Barbarea vulgaris R.) Br. налічує 2,01±1,155 шт./м². Коли загальне число особин культурних рослин на 1 м² становило 372,6 ± 13,91шт./м².

Траплянням називають ступінь ймовірності знайти той чи інший вид на будь – якій малій ділянці у досліджуваному фітоценозі.

При дослідженні коефіцієнта трапляння представників бур'янів родини Brassicaceae отримали такі дані: Camelina sylvestris Wallr. – 0,97%, Raphanus raphanistrum L. – 0,94%, Sinapis arvensis L. 0,34%, Capsella bursa pastoris (L.) Medic. – 0,26%, Lepidium campestre L. 0,43%, Sisymbrium Loeselii L. 0,26%, Sisymbrium officinale (L.) Scop. 0,09%, Thlaspi arvense L.– 0,60%, Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande 0,09%, Barteroa incana (L.) DC. – 0,59%, Barbarea vulgaris R. Br. – 0,52%, а Triticum aestivum L. – 95,31%.

Життєвість виду – це ступінь його розвитку чи пригніченості у фітоценозі. Одні з видів знаходять у ньому оптимальні екологічні умови і проходять повний цикл розвитку. Такі рослини відзначаються високою потенційною життєвістю [4]. Навпаки, інші види, не знайшовши оптимальні умови чи то ценотичного, чи трофічного забезпечення, не завершують повного циклу розвитку. Ці рослини мають послаблений ступінь життєвості.

Нами було виявлено, що 5 видів бур'янів родини Brassicaceae (Camelina sylvestris Wallr., Sinapis arvensis L., Lepidium campestre L., Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande і Barteroa incana (L.) DC.) проходять повний життєвий цикл від висіву насінини до утворення нової особини. 6 видів (Raphanus raphanistrum L., Capsella bursa pastoris (L.) Medic., Sisymbrium Leoselii L., Sisymbrium officinale (L.) Scop., Thlaspi arvense L. і Barbarea vulgaris R. Br.) виявляють здатність до активного розсівання плодів та насіння.

Таким чином, у посівах озимої пшениці сорту М’яка виявлено 11 видів бур’янів родини Brassicaceae: Sisymbrium Loeselii L. та S. officinale (L.) Scop., Capsella bursa pastoris (L.) Medic., Thlaspi arvense L., Sinapis arvensis L., Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande, Raphanus Raphanistrum L., Lepidium campestre L., Barbarea vulgaris R. Br., Barteroa incana (L.) DC., Camelina sylvestris Wallr. Найвищий коефіцієнт трапляння у сільськогосподарських угіддях Triticum aestivum L. відмічений у Camelina sylvestris Wallr. (0,97%).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Береговий П. М. Геоботаніка / П. М. Береговий. – К. : Радянська школа, 1966. – 176 с.

2. Григора І. М. Польовий практикум з ботаніки : Навчальний посібник / І. М. Григора, Б. Є. Якубенко. – К. : Арістей, 2006. – 256 с.

3. Кисилев А. Н. Сорные растения и меры борьбы с ними / А. Н. Кисилев. – М.: Колос, 2011. – 298 с.

4. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Продромус растительности Украинской ССР / Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Я. П. Сидух, Д. В. Дубина. – К. : Наукова думка, 1991. – 270 с.