Кравець О. О., Кур’ята В. Г.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

МЕЗОСТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛИСТКІВ ТОМАТІВ ЗА ДІЇ ЕТИЛЕНПРОДУЦЕНТУ ЕСФОНУ

Сучасна фізіологія рослин має потужний інструмент модифікації дії гіберелінів – ретарданти, які блокують синтез і активність цих фітогормонів і таким чином впливають на атрагувальний потенціал органів [1].

Великого значення набуло створення і застосування етиленпродуцентів на основі 2-хлоретилфосфонової кислоти – есфону, етефону, гідрелу, дигідрелу, декстрелу, кампозану, які на відміну від четвертинних амонієвих сполук і триазолпохідних ретардантів не здійснюють впливу на синтез гіберелінів, але здатні інгібувати активність вже синтезованих гормонів цього класу шляхом блокування утворення гормонально-рецепторного комплексу [2].

Останнім часом для прискорення дозрівання томатів використовують етиленпродуцент есфон. Разом з тим, у літературі відсутні дані про можливість використання цього препарату для регулювання ростових процесів і морфогенезу рослин. У зв'язку з тим, що дія етиленпродуцентів реалізується через нативний продукт обміну речовин – етилен, що не несе токсикологічної й екологічної небезпеки, доцільно було, на нашу думку, вивчити вплив цього препарату на формування листкового апарату томатів.

Рослини томатів сорту Рома обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 0,05 %-им есфоном одноразово 12.07.2014 в фазу бутонізації до повного змочування листків. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.

Мезоструктурну організацію листка вивчали на кінець вегетації на фіксованому матеріалі за загальноприйнятою методикою [4]. Для консервації застосовували суміш однакових частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1 %-го формаліну. Мацеруючим агентом було обрано 5 %-ий розчин оцтової кислоти в соляній кислоті 2 моль/л. Для аналізу відбирали листки середнього ярусу, які повністю закінчили ріст, через 30 діб після обробки рослин препаратами. Визначення розмірів клітин здійснювали за допомогою мікроскопома «Микмед-1» та окулярного мікрометра МОВ-1-15^х. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “Statistica”.

Відомо, що ключову роль у забезпеченості продуктивності рослин відіграє фотосинтетичний апарат, потужність якого великою мірою визначається площею листкової поверхні та мезоструктурною організацією листків [3].

Згідно з отриманими нами результатами досліджень, застосування етиленпродуценту на томатах зумовлювало збільшення листкової поверхні у 0,5 рази, де даний показник у дослідних рослин становив 9048,3±432,08 см², а в контролі – 4508,8±234,17 см². Одночасно, під дією есфону спостерігалось більш активне накопичення маси сухою речовини. Так, за дії препарату цей показник у дослідного варіанту був більшим від контролю на 38 %.

Збільшення площі та маси листкової поверхні рослин томатів за дії препарату є важливою передумовою підвищення продуктивності культури. Вивчення впливу препарату на мезоструктурну організацію листків і формування епідермальної тканин свідчить про суттєвий вплив есфону на гістогенез листка. За дії препарату відбувалося зменшення товщини листків, товщини верхнього і нижнього епідермісу та хлоренхіми. При цьому не відмічалося достовірної різниці в лінійних розмірах та об'ємі клітин стовпчастої та губчастої паренхіми між контрольним і дослідним варіантом. На нашу думку, зменшення товщини листка у рослин дослідного варіанту пояснюється зменшенням кількості шарів клітин асиміляційної тканини внаслідок інігібуючої дії ретарданту есфону на маргінальні меристеми листка (табл. 1).

Суттєвий вплив препарат здійснює на формування епідермальної тканини. Зокрема, за дії есфону достовірно збільшувалась кількість продихів на абаксіальній поверхні листка, зростала площа одного продиху, продиховий показник і відсоток поверхні листка, вкритої продихами. На нашу думку, це сприяє посиленню газообміну листків за дії препарату.

Таблиця 1

Вплив есфону на мезоструктурну організацію листків томатів сорту Рома

Показники / Варіант	Контроль	0,05 %-ий есфон
Товщина листка, мкм	249,1± 3,85	*174,2±3,27
Товщина верхнього епідермісу, мкм	15,3±0,55	*12,1 ±0,99
Товщина хлоренхіми, мкм	197,1±3,14	*147,4 ±2,32
Товщина нижнього епідермісу, мкм	25,1±2,02	*14,7 ±1,02
Кількість клітин епідермісу на 1 мм^2 абаксіальної поверхні листка, шт	245,5 ± 5,21	*272,1 ± 5,91
Кількість продихів на 1 мм^2 абаксіальної поверхні листка, шт	46,5 ± 1,25	*77,1 ±2,3
Площа одного продиха, мкм^2	380,4±16,07	*455,4 ±16,41
Продиховий показник	0,18	0,28
Відсоток поверхні листка, вкритої продихами на 1 мм^2, %	1,77	3,51
Об'єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм^3	33263,2±2156,99	32861,3±2643,92
Довжина губчастих клітин, мкм	21,7±0,67	*19,4 ±0,64
Ширина губчастих клітин, мкм	15,3±0,55	14,7 ±0,44

Примітки: 1. Рослини обробляли 12.07.2014 р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Таким чином, застосування етиленпродуценту есфону в якості регулятора росту призводить до збільшення площі листкової поверхні і перебудови мезоструктурної організації та епідермальної тканини листка, що дозволяє використовувати цей препарат для регуляції газообміну та фотосинтетичних процесів у рослині.

Список використаної літератури:

1. Голунова Л. А. Якісний склад насіння сої за дії ретардантів / Л. А. Голунова, В. Г. Кур'ята // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія Біологія. – 2009. – № 4 (41). – С. 96 – 100.

2. Кур'ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. – К: Логос, 2009. – Т. 1. – С. 565 – 589.

3. Киризий Д. А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений / Киризий Д. А. – Киев: Логос, 2004. – 189 с.

4. Макроносов А. Т. Методика количественной оценки структуры и фукциональной активности фотосинтезирующих тканей и органов / А. Т. Макроносов, Н. А. Борзенкова // Пр. по прикладной ботанике, генетике и селекции. – 1978. - № 3. – С. 119–131.