Микитин М.Я., Бахмат Ю.О., Тарасюк Я.В., Золоташко Л.О.,

Шевчук О.А.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ СТИМУЛЯТОРА І ФІТОГОРМОНУ НОВОГО ПОКОЛІННЯ «РЕАСТИМ» НА РОСЛИНАХ КВАСОЛІ

Одним із шляхів реалізації біологічного потенціалу урожайності сільськогосподарських рослин поряд із селекційно-генетичними та біотехнологічними методами, є застосування високоефективних регуляторів росту рослин нового покоління. Позитивний спектр їх дії дуже широкий, насамперед, це підвищення урожайності, покращення якості зерна, підсилення стійкості рослин до несприятливих факторів середовища, зменшення норм гербіцидів при спільному використанні з регуляторами росту та ін. Про це свідчить досвід багатьох науково-дослідних установ та численні науково-виробничі перевірки [1, 2, 5]. М.М. Гаврилюк вважає, що завдяки обробці насіння стимуляторами росту рослин нового покоління підвищується врожайність, поліпшується якість зернової та насіннєвої продукції. Ці заходи призводять до збільшення виробництва насіння в усіх ланках первинного й елітного насінництва, прискорення відтворення еліти та поширення нових сортів у виробництві [3].

Широке застосування на сьогоднішній день у галузі сільського господарства має препарат «Реастим-ріст» – це суміш гіперауксину (гетероауксину) і мікроелементів. Виявлено, що застосування препарату «Реастим» підвищувало урожайність рослин салату, картоплі, цукрового буряка, ячменю, пшениці, кукурудзи, ріпаку, винограду [4]. Проте вплив «Реастиму» на насіннєву продуктивність рослин квасолі практично не вивчений. В зв’язку з цим, метою нашої роботи було оцінити посівні якості насіння квасолі залежно від передпосівної обробки препаратом «Реастим-ріст».

Дослідження проводилися на рослинах квасолі звичайної сорту Галактика. Насіння квасолі замочували у водному розчині «Реастим-ріст» (1 г/л). Для намочування насіння контрольних зразків використовували водопровідну воду. Схожість і енергію проростання насіння визначали у 4 пробах із чистої фракції насіння по 50 штук (для великонасінних культур). Насіння квасолі пророщували при постійній температурі 20°С у термостаті в чашках Петрі. Як субстрат використовували фільтрувальний папір.

Схожість насіння характеризується кількістю нормально пророслого насіння за певний строк за оптимальних умовах пророщування. Проведені нами дослідження впливу препарату «Реастим-ріст» на енергію проростання та схожість насіння квасолі сорту Галактика свідчать, що насіння оброблене препаратом відрізнялося інтенсивністю проростання і схожістю (рис. 1).

1 2

Рис. 1. Вплив препарату «Реастим-ріст» на проростання насіння квасолі

1 – контроль; 2 – реастим (1 г/л)

Встановлено, що за дії регулятора росту енергія проростання насіння квасолі (4-та доба пророщування) була більшою за контроль. Застосування «Реастим-росту» призводило до підвищення схожості насіння у порівняні з контролем.

Таким чином, за дії регулятора росту підвищувалася енергія проростання насіння квасолі сорту Галактика.

Рис. 2. Вплив препарату «Реастим-ріст» на інтенсивність проростання насіння квасолі сорту Галактика

Список використаних джерел:

1. Буряк Ю. І. / Ю. І. Буряк, Л. В. Бондаренко, О. В. Чернобаб, Ю. Є. Огурцов // Селекція і насінництво. – 2011. – Вип. 99. – С. 159-171.

2. Буряк Ю. І. Регулятори росту рослин – важливий елемент сучасних технологій вирощування насіння зернових колосових культур / Ю. І. Буряк, О. В. Чернобаб // Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні. – К., 2008. – С. 196-200.

3. Гаврилюк М. М. Наукові й організаційні засади сучасного насінництва в Україні : Дис... д-ра с.-г. наук: 06.01.14 / Селекційно-генетичний ін-т - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН; Чернігівський ін-т агропромислового виробництва УААН ; Вінницька держ. сільськогосподарська дослідна станція УААН / М. М. Гаврилюк. − О., 2003. – 322 с.

4. Микроэлементы в сельском хозяйстве / Под ред. С. Ю. Булыгина – [4-е изд., испр. и дополн.]. – Днепропетровск : «Січ», 2010. – 104 с.

5. Регулятори росту в рослинництві : рекомендації по застосуванню. – К. : МНТЦ «Агробітекс» НАН та МОН України, 2007. – 27 с.