К.е.н., доц. Левицький В.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

 

Основні складові управління корпоративними стратегічними програмами розвитку соціально-економічної корпорації

 

Забезпечення ефективного розвитку підприємств, що входять до складу соціально-економічної корпорації, залежить від багатьох чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на її діяльність різноманіттям впливів як позитивного так і негативного характеру. Для нейтралізації дії даних впливів та забезпечення соціально-економічної стійкості корпорації ми пропонуємо розробляти корпоративні стратегічні програми (далі – КСП) розвитку соціально-економічної корпорації. Зазначимо, що під корпоративною стратегічною програмою, на нашу думку, варто розуміти реалізований у корпоративному середовищі комплекс взаємопов’язаних проектів забезпечення соціально-економічної стійкості корпорації. Тому, для управління КСП необхідно враховувати специфіку взаємозв’язку проектів та інтереси корпоративного центру, підприємств та керівників проектів із урахуванням забезпечення соціально-економічної стійкості корпорації. Зазначимо, що до корпоративних стратегічних програм відносяться програми реорганізації, автоматизації, виходу на нові ринки, зміни корпоративних технологій. КСП реалізуються у неоднорідному, розподіленому, ієрархічному середовищі, що забезпечує надання усіх ресурсів [1].

Реалізація процесу управління корпоративними стратегічними програмами будується на базі технологій проектного управління, в основі яких – особиста відповідальність, безперервний моніторинг та мотивація учасників, а саме підприємств соціально-економічної корпорації.

Показники ефективності корпоративних стратегічних програм вимагають особливих методів аналізу та управління. З одного боку, КСП оперують агрегованими показниками ефективності, одержуваними у ході локальних проектів. З іншого боку, в ході реалізації КСП формуються синергетичні ефекти, які можуть не бути сумою локальних показників та можуть приймати негативні значення [2].  

В цілому показники ефективності КСП повинні оцінюватися виходячи з цілей створення корпорації з особистою відповідальністю керівництва за прийняття рішення. Врівноважити інтереси сторін повинні механізми врегулювання інтересів усіх підприємств, що входять в корпорацію. Тому для правильного розуміння сутності та складових управління корпоративними стратегічними програмами соціально-економічної корпорації варто сформувати основні принципи управління, що включатимуть:

·              раціональну організацію апарату управління та управлінської праці у процесі формування корпоративних стратегічних програм;

·              безперервність і надійність, які передбачають реалізацію таких умов виробництва за яких досягаються стабільність та безперервність заданого режиму управління соціально-економічною корпорацією;

·              планомірність, пропорційність та динамізм, що націлені  на  систему управлінських рішень не лише поточних, а й стратегічних  програм розвитку соціально-економічної корпорації;

·              контроль та перевірка виконання прийнятих корпоративних  стратегічних програм, що необхідні для розробки та реалізації визначених заходів щодо виявленню недоліків, що заважають їх виконанню у соціально-економічній корпорації.

Реалізація даних принципів у практичній діяльності допомагає формуванню ефективних корпоративних стратегічних програм управління соціально-економічною стійкістю корпорації, у якій повинні знайти своє місце створення нового механізму організаційної структури управління стратегіями розвитку діяльності корпорації; процеси інтеграції виробництва, удосконалення систем стратегічного планування, комунікацій, мотивації персоналу, організаційної культури управління, прийняття рішення та контролю у комплексі й взаємозв’язку із корпоративними програмами стратегічного розвитку соціально-економічної корпорації [3].

Для реалізації корпоративних стратегічних програм необхідна також модифікація механізму управління виробничими процесами, розробка нового механізму управління кадровою політикою; внесення необхідних змін у стратегію управління підприємствами; розробка принципово нових підходів до випуску нової продукції, що користується попитом у споживачів. Тому, на нашу думку, соціально-економічна корпорація повинна включати механізми управління корпоративними стратегічними програмами, включно:

·        механізми погоджень інтересів корпоративного центру, підрозділів корпорації, керуючих компаній та виконавців робіт, включаючи механізми вибору управлінської компанії;

·        механізми планування варіантів реалізації проектів, що включаються в корпоративні стратегічні програми;

·        механізми оперативного управління процесом реалізації корпоративних стратегічних програм.

Отже, управління корпоративними стратегічними програмами соціально-економічної корпорації є головним елементом формування їх сталого розвитку та забезпечує не лише стабільність, а й створення сукупності сценаріїв та дій корпорації як комплексної системи забезпечення її соціально-економічної стійкості у довгостроковій перспективі.

Література:

1.     Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч.-метод. по­сіб. / за заг. ред. проф. Качана Є. П. – Т. : ТДЕУ, 2006. – 373 с.

2.     Єсінова Н. І. Економіка праці : навч. посіб. / Єсінова Н. І. – Х. : Вид. група “Академія”. 1999.

3.     Кузьмін О. Є. Основи менеджменту : підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. – К. : Академвидав, 2003. – 416 с.